До Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні від Національного банку України надійшов лист з повідомленням.
Національний банк України за результатом розгляду звернення Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні від 26.06.2024 №01-13/452-епо щодо випадків відмови банків у здійсненні платежів (з рахунків юридичних осіб, кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти російської федерації / республіки білорусь) з відрахувань із заробітної плати під час стягнення аліментів на неповнолітніх дітей та надання відповідних рекомендацій банкам щодо практичного застосування підпункту 2 пункту 15 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 “Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану” (зі змінами) (далі – Постанова №18) у частині віднесення платежів з виплати аліментів на утримання дитини до обов’язкових платежів, на які не поширюються обмеження, встановлені пунктом 15 Постанови №18, повідомляє:
- згідно з пунктом 15 Постанови №18 зупинено здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів російської федерації / республіки білорусь, за рахунками юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти російської федерації / республіки білорусь, за винятком здійснення на території України окремих видаткових операцій, визначених у підпунктах 1–13 пункту 15 Постанови №18. Зокрема, такі обмеження не поширюються на здійснення соціальних виплат, виплат заробітної плати, оплати комунальних послуг, сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів (підпункт 2 пункту 15 Постанови №18).
Щодо обов’язкових платежів для цілей підпункту 2 пункту 15 Постанови №18 вважаємо, що поняття “інші обов’язкові платежі” має застосовуватися в розумінні сплати обов’язкових платежів, що сплачуються до бюджету або на єдиний рахунок відповідно до податкового законодавства України.
Щодо непоширення вимоги зупинення видаткових операцій за рахунками юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти російської федерації / республіки білорусь, на здійснення виплат аліментів на утримання дитини, ураховуючи винятки, передбачені в підпункті 2 пункту 15 Постанови №18, зазначаємо таке: економічні, правові та організаційні засади оплати праці визначено Законом України “Про оплату праціˮ, відповідно до статті 1 якого заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно зі статтею 2 Закону України “Про оплату праціˮ структуру заробітної плати становить:
1) основна заробітна плата. Це – винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців;
2) додаткова заробітна плата. Це – винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій;
3) інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Відповідно до статті 26 Закону України “Про оплату праціˮ відрахування із заробітної плати можуть провадитися тільки у випадках, передбачених законодавством. При кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти відсотків, а у випадках, передбачених законодавством, – п’ятдесяти відсотків заробітної плати, що належить до виплати працівникам. Зазначені обмеження не поширюються на відрахування із заробітної плати у разі відбування покарання у вигляді виправних робіт й у разі стягнення аліментів на неповнолітніх дітей.
Згідно з частиною третьою статті 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 187 Сімейного кодексу України один із батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві. Така заява може бути ним відкликана.
Особа, на користь якої присуджено аліменти на дитину, може самостійно подати заяву з виконавчим листом про відрахування аліментів із заробітної плати, пенсії, стипендії або іншого доходу платника аліментів безпосередньо за місцем виплати платникові аліментів заробітної плати, пенсії, стипендії або іншого доходу. На підставі заяви такої особи аліменти відраховуються із заробітної плати, пенсії, стипендії або іншого доходу платника аліментів у розмірі, зазначеному у виконавчому листі, та в строки, визначені частиною другою цієї статті, і перераховуються особі, на користь якої присуджені аліменти, за її адресою або на рахунок, зазначений у заяві.
Таким чином, аліменти (кошти на утримання дитини), які юридична особа - роботодавець відраховує із заробітної плати свого працівника (одного із батьків) на підставі відповідної заяви, є частиною заробітної плати.
Також частиною першою статті 7 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що виконавчий документ про стягнення періодичних платежів може бути самостійно надісланий стягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи - підприємці та фізичні особи, зазначені в частині першій цієї статті, за заявою стягувача зобов’язані здійснювати відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника у розмірі, визначеному виконавчим документом, з урахуванням положень статті 70 цього закону (частина четверта статті 7 Закону України “Про виконавче провадження”).
Ураховуючи вищевикладене, оскільки підпунктом 2 пункту 15 Постанови №18 дозволено здійснювати за рахунками юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти російської федерації республіки білорусь, видаткові операції із виплати на території України заробітної плати, а також з огляду на те, що аліменти в такому випадку відраховуються із заробітної плати працівника, якому згідно з вищезазначеними нормами Постанови №18 дозволено виплату заробітної плати, вважаємо, що саме для цілей цього підпункту можливо здійснювати виплати на території України аліментів, які відраховуються із заробітної плати платника цих аліментів. Заступник Голови Дмитро Олійник.
