Hromadske.ua розповідає, що Уряд схвалив Національну стратегію доходів у грудні 2023 року – у відповідь на вимогу Міжнародного валютного фонду, який хотів бачити українську фіскальну стратегію на тлі збільшення державного боргу країни протягом воєнних років. У меморандумі між урядом України та МВФ за березень нинішнього року вказано, що фонд схвалює положення Національної стратегії доходів – зокрема, доступ ДПС до банківських рахунків.
Тож тепер Мінфін та ДПС можуть відбиватися від критичних аргументів тим, що МВФ уже схвалив таку політику. Проте це буде не зовсім правильно. «МВФ до цього ніякого стосунку не має, – говорить Дмитро Боярчук, виконавчий директор аналітичного центру Case Ukraine. – У них вимога була створити цю програму, а наповнення програми могло бути іншим – і МВФ теж було б окей. Для них основне, щоб була загальна стратегія доходів, певне бачення».
Пресслужба Міністерства фінансів у відповідь на запит hromadske пояснила, що доступ ДПС до банківських рахунків допоможе запровадити нові сервіси для платників податків – зокрема, спрощення процедури декларування та сплати податку на доходи фізичних осіб. Також це дасть можливість «підсилити аналітичний складник у роботі. ДПС зможе порівнювати інформацію про надходження грошових коштів з інформацією про фактично задекларовані платниками податків доходи»
У самій ДПС у відповідь на запит hromadske розповіли, що в межах реформи планують отримати доступ до «до банківської таємниці, таємниці надавача платіжних послуг про обсяг та обіг коштів/електронних грошей на рахунках». Пояснюють цю необхідність тим, що в Україні податкові органи не мають доступу до інформації про наявність коштів на рахунках платників податків, що мають податковий борг, а такий доступ потрібен для стягнення боргу.
Крім цього, кажуть у Мінфіні, така реформа дозволить запровадити в Україні прогресивну шкалу податку на доходи фізичних осіб, де менші доходи обкладаються меншими податками, а більші – більшими. Так, зазначають у міністерстві, в Україні запрацює справедливий принцип «багаті підтримують бідних».
Насправді ДПС уже почала отримувати доступ до банківської інформації платників податків. «Наразі ДПС України вже має доступ до обміну інформацією на міжнародному рівні про доходи юридичних і фізичних осіб, який здійснюється без спеціального рішення суду», – пояснює Наталія Артемчук із ЄБА. Так, саме це дозволило податковим органам провести перевірки українських моделей онлайн-сервісу Only Fans, примусивши їх сплатити податки за зароблені доходи.
Окрім цього, ДПС почала встановлювати тих українців, які продають товари через інтернет та отримують як оплату за них грошові перекази на власні рахунки. Так, через наявні електронні системи податківці тепер можуть отримувати дані про громадян, які «систематично отримують кошти на власні рахунки за продані товари, тобто фактично займаються підприємницькою діяльністю без державної реєстрації».
І це ще не все. 10 січня набув чинності закон, який урегульовує опіку над майном людини, що визнана безвісно відсутньою, – він передбачає, що в такому разі до даних із банківських рахунків таких людей може отримати доступ нотаріус. Але це ніби як технічна правка до законодавства, нічого тут страшного немає.
А от лист Національного банку, який він розіслав на початку березня до комерційних банків країни, вже змушує трохи непокоїтися. У листі йдеться про рекомендацію додати до умов договору банківського обслуговування згоду клієнта на розкриття банківської таємниці іншому банку, включаючи відомості про рух коштів за рахунками.
«Як на мене, у податкової загалом достатньо важелів для того, щоб здійснювати відповідні перевірки. Вона не вміє користуватися тими інструментами, які в неї є. Додаткові інструменти їй не потрібні, тим більше доступ до банківських рахунків українців», – каже Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі «АНТС».
Економіст Дмитро Гриджук, колишній голова правління банку «Хрещатик», вважає, що реформа стосуватиметься насамперед бізнесу, а не окремих громадян. «Вони, напевне, не будуть на маленькі суми звертати уваги, а будуть звертати увагу на більші суми й ті гроші, які надходять на рахунок періодично, тобто це підтверджений заробіток, а не просто переказ коштів з одного рахунку на інший», – коментує він.
На його думку, фіскальний ефект може сягнути десятків мільярдів гривень додаткового податкового доходу, адже аж третина грошових коштів в Україні нині можуть перебувати в тіні.
«Якщо забезпечити належний технічний і правовий захист, розширення доступу податкової до банківських операцій може дати позитивний ефект: допоможе виявляти системні ризики, краще прогнозувати надходження й зменшити потребу в ручних перевірках», – вважає Богдан Слуцький із ЦЕС.
Є й інші думки. «Ефект буде тільки негативний. Буде збільшення корупції, збільшення зловживань, погіршення інвестиційного та бізнесового клімату. Бізнес буде переходити на альтернативні розрахунки, зокрема за допомогою криптовалют. Це – виключно збільшення корупційних можливостей податківців», – вважає економіст Ілля Несходовський.
Але Міністерство фінансів не зупиняється. Там пояснюють, що для надання ДПС доступу до банківських рахунків знадобиться голосування за законодавчі зміни у Верховній Раді, а до цього ДПС має попрацювати над покращенням захисту власних систем інформації, навести порядок у податкових перевірках, щоб підвищити довіру платників податків до цього відомства.
Данило Гетманцев, очільник фінансового комітету Верховної Ради, так прокоментував для hromadske цю ідею: «Законодавчу ініціативу готує Мінфін. Від себе можу тільки сказати, що навряд чи ми зможемо ухвалити її в цьому скликанні». Водночас Національна стратегія доходів передбачає, що розкриття банківської таємниці для податківців може статися вже цього року, а найпізніше – 2027-го.