19 грудня Нацбанк оприлюднив останній з семи проектів постанов нової системи валютного регулювання – проект Положення про застосування заходів захисту, які спрямовані на протидію кризовим явищам. Документ матиме тимчасовий характер дії – до остаточного переходу до повної свободи проведення валютних операцій. Це Положення разом з іншими постановами НБУ має запрацювати з 7 лютого 2019 року.
Документальне підтвердження, яке надаватиметься банкам клієнтами
Розрахунки за зовнішньоекономічними операціями будуть здійснюватися виключно через рахунки в банках. Виключенням є розрахунки за зовнішньоекономічними договорами оренди транспорту в готівковій формі, коли оплату отримує відряджений за кордон працівник як оплату експлуатаційних витрат.
Але, щоб купити валюту або перерахувати її контрагенту, іноді, крім заяви, потрібно буде подавати банку документальне підтвердження підстави для такої купівлі/перахування. Окрім заяви на придбання валюти, клієнт може подати і лист про її відкликання. Обидва ці документи не мають типової форми, а отже подаватимуться у довільній або встановленій уповноваженим банком формі. Про це ми писали тут.
При цьому уповноважений банк матиме право здійснювати операції з купівлі/продажу/обміну іноземної валюти або банківських металів без отримання від клієнта заяви, якщо порядок та умови проведення цих операцій визначений у договорі між банком та клієнтом.
За п. 5 розд. І коментованого проекту клієнти банків здійснюють валютні операції з купівлі безготівкової іноземної валюти/банківських металів та/або перерахування іноземної валюти/банківських металів/гривні в разі наявності підстав/зобов'язань для проведення таких операцій. Ці підстави повинні бути підтверджені відповідними документами. Але якими саме є такі документи, у проекті не вказано. Скоріш за все за кожною операцією потрібно буде надати договір щодо ЗЕД-операції, інвойс тощо.
При цьому окремо прописано, що подаватися документи можуть в оригіналах та копіях. Зокрема, клієнти, які здійснюють валютні операції з купівлі іноземної валюти/банківських металів, перерахування іноземної валюти/банківських металів/гривні, здійснюватимуть це на підставі оригіналів документів (у тому числі електронних документів) або копій в електронній/паперовій формі з оригіналів документів на паперових носіях інформації.
Окремо в цьому проекті постанови прописані правила створення та подання копій документів в електронній та у паперовій формах.
Особливості здійснення окремих валютних операцій
Порядок проведення валютних нетоварних операцій визначено п. 55 проекту Положення. Але вони будуть проводитися тільки на підставі відповідних документів, які слід надавати банкам (див. Таблицю)
Таблиця 1
Особливості здійснення окремих поточних валютних операцій
| Вид валютних операції | Документи, що надаються уповноваженому банку |
| Розрахунки з нерезидентом за поставлені в Україну товари | за умови наявності в електронних реєстрах митних декларацій інформації про митні декларації, що є підставою для ввезення товарів та їх випуску у вільний обіг на митній території України за відповідним ЗЕД-договором Тимчасові митні декларації не є підставою |
| Оплата векселя, якими резидент-імпортер оформив заборгованість перед нерезидентом за договором | за умови наявності в електронних реєстрах митних декларацій інформації про ввезення та випуск у вільний обіг на митній території України товарів або в разі пред'явлення документа, який згідно з умовами зовнішньоторговельного договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, отримання резидентом послуг. У разі митного оформлення товарів тимчасовими митними деклараціями купівля, обмін іноземної валюти не здійснюються. |
| Розрахунки з нерезидентами за імпорт продукції (послуг), який здійснюється без увезення із- за кордону цієї продукції (послуг) на територію України | за умови наявності документів, що підтверджують продаж із зарахуванням виручки на рахунки цього резидента в банках України/використання продукції за межами України та документи, що передбачені для документарної форми розрахунків (у разі застосування такої форми розрахунків) |
| Придбання/видача готівкової валюти на відрядження за межі України; на експлуатаційні витрати для транспортних засобів, що виконують рейси за межі України | на підставі розрахунку витрат |
| Купівля іноземної валюти з метою переказу за межі України за поточними неторговельними операціями (фізичні особи – резиденти) | на підставі документів, що свідчать про наявність у фізичних осіб підстав/зобов'язань для здійснення переказів іноземної валюти за межі України |
| Купівля іноземної валюти для розрахунків з нерезидентом за договором комісії, доручення, агентським договором здійснюється за рахунок одержаних від реалізації продукції, робіт, послуг коштів в гривнях | на підставі документів, що підтверджують реалізацію відповідної продукції, робіт, послуг |
| Купівля іноземної валюти з метою переказування гарантійного забезпечення, для взяття участі в торгах (тендері, аукціоні), що передбачає поставку товарів | на підставі: – договорів/угод/контрактів, розрахунків, рахунків-фактур, листів-повідомлень та інших документів, що подаються залежно від суті операції; – копії листа-погодження на переказування коштів відповідного міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади, уповноваженого управляти майном, що належить державі, засвідченої підписом керівника (для резидентів, у статутному капіталі яких є частка держави) |
Всі особливості обов'язкового продажу банком валюти встановлено п. 45-52 розд. ІV проекту Положення.
Окремо у п. 63-64 проекту Положення встановлено правила здійснення купівлі валюти постійними представництва. А особливості здійснення валютних операцій, пов'язаних з інвестиційною діяльністю іноземних інвесторів в Україні, визначено у розділі VI проекту Положення. Особливості здійснення валютних операцій в страховій діяльності визначені у розділі VIІІ проекту Положення.
Коли підтвердні документи подавати не потрібно?
У пункті 55 проекту Положення міститься виключення щодо необхідності документального підтвердження. Зокрема, такими операціями є купівля безготівкової інвалюти фізичними особами. Їм для цього потрібно подати тільки заяву.
Також без документальних підстав можна придбавати у незначному розмірі банківські метали без їхньої фізичної поставки протягом робочого дня в межах банку на одного клієнта.
До того ж клієнти банків не будуть подавати документи, що свідчать про наявність у них підстав/зобов'язань, для здійснення валютних операцій у незначному розмірі з купівлі іноземної валюти, перерахування іноземної валюти/банківських металів/гривні.
Але інформація щодо мети купівлі, перерахування та документів, перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті/гривні та/або банківських металів зазначається у заяві на купівлю іноземної валюти та/або в платіжному дорученні.
При цьому банки уповноважені самостійно прийняти рішення про необхідність подання документів, навіть, при придбанні валюти у незначному розмірі. У проекті Положення окремо встановлено, що є незначним розміром валютної операції розмір валютної операції, який є меншим за розмір, що установлений для фіноперацій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу.
Зверніть увагу! Документи потрібно буде подавати і у разі виявлення банком ознак дроблення сукупності пов'язаних відповідних фінансових операцій. Тобто, якщо з метою уникнення фінансового моніторингу клієнт банку розбиває платіж за однією господарською операцією на кілька, і банк це виявить, то навіть якщо кожна з таких сум є незначною, банк має право вимагати подання клієнтом додаткових документальних підтверджень.
Валютні операції можуть здійснюватися тільки через один банк
За п. 9 розд. І проекту Положення юрособи та ФОПи можуть здійснювати купівлю інвалюти для розрахунків за поточними торговельними операціями з нерезидентом за кожним зовнішньоекономічним договором через один банк.
Увага! За одним ЗЕД-договором можна буде здійснювати валютні операції тільки через один уповноважений банк.
І загалом резиденти та нерезиденти зможуть здійснювати валютні операції (купівлю іноземної валюти, перерахування коштів, погашення боргових зобов'язань та операцій, пов'язаних з корпоративними правами та дивідендів засновників-нерезидентів) лише через один банк.
Хоча, це обмеження працюватиме лише щодо одночасного проведення валютних операцій в межах одного договору. За бажанням клієнт зможе перевести платежі за таким договором до іншого уповноваженого банку, і в цьому ж пункті зазначено, як це можна буде зробити.
Як банки будуть здійснювати обмінні операції?
Частково про те, як здійснюватимуться операції з купівлі-продажу іноземної валюти, ми писали тут. Ми зазначали, що торгівля іноземною валютою та/або банківськими металами на валютному ринку України, на міжнародному валютному ринку дозволятиметься здійснювати виключно Національному банку та суб'єктам ринку (або через таких суб'єктів).
Отже, до лав суб'єктів валютного ринку долучаються оператори поштового зв'язку (зараз такими суб'єктами вважають лише банки та небанківські фінустанови).
Банки за дорученням та за кошти клієнтів зможуть здійснювати операції з обміну іноземної валюти або банківського металу без наявності зобов'язань в іноземній валюті (банківському металі), що придбавається в результаті такого обміну, на підставі договору банківського рахунку, який передбачає надання клієнту комісійних послуг. Щоб купити/продати/обміняти валюту клієнт подаватиме заяву до банку, що його обслуговує.
Щодо фізичних осіб, то банки зможуть здійснювати операції з обміну валюти, що є на поточних рахунках цього клієнта, з одночасним зарахуванням обміняної іноземної валюти на його рахунок. При цьому клієнт має право подавати заяву про продаж іноземної валюти/банківських металів до банку за власним вибором (незалежно від наявності поточного рахунку в іноземній валюті або в банківських металах, відкритого в цьому банку).
Коли у проведенні валютної операції може бути відмовлено?
Тут все класично: уповноважений банк зобов'язаний запобігти проведенню валютної операції (відмовити в проведенні валютної операції), що не відповідає вимогам валютного законодавства.
У разі, якщо валютна операція пов'язана з уникненням вимог/обмежень/заборон, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов'язань за міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, уповноважений банк здійснює заходи, що передбачені цими Законами України.
Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів
Закон про валюту обмежень щодо строків проведення розрахунків з нерезидентами не встановлював, хоча і надавав НБУ право це зробити власними постановами. Ось, очевидно, ми і дочекалися.
З 07.02.2019 р. граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становитимуть 365 днів!
Як і раніше, обмеження ці будуть спрямовані на прискорення повернення/зарахування валюти в Україну або на запобігання її витоку без поважних причин. Тобто, наприклад, грошові кошти від експорту товарів підлягатимуть зарахуванню на поточні рахунки резидентів у банках України не пізніше 365 к.д. Якщо ж експорт здійснюватиметься на умовах передоплати, то такі граничні строки розрахунків не діятимуть.
Зверніть увагу! Граничні строки розрахунків не поширюються на операції у незначному розмірі з експорту та імпорту товарів, крім операцій з експорту, імпорту товарів у разі виявлення банком ознак дроблення сукупності пов'язаних відповідних фінансових операцій. Тобто, тут маємо вже трохи легшу ситуацію, ніж зараз – під валютний контроль потраплятимуть лише ті операції, які за сумою підлягатимуть фінансовому моніторингу.
Проте застосовуватися строки мають з урахуванням рекомендацій Кабінету Міністрів України. Але їх ще не оприлюднювало ані МЕРТ, ані сам Уряд.
При цьому банк не зможе зняти ЗЕД-договір з валютного контролю на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Це стосується операцій:
- в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора/російських рублях (незалежно від суми операції);
- в інших валютах (якщо загальна сума зобов'язань, що припиняються зарахуванням у межах одного договору щодо експорту товарів, перевищує в еквіваленті 500 000 євро в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют НБУ на дату припинення зобов'язань зарахуванням однорідних зустрічних вимог).
Припинення з зарахуванням зустрічних однорідних вимог можливе тільки за операціями операторів телекомунікацій з оплати міжнародних телекомунікаційних послуг (міжнародного роумінгу та пропуску міжнародного трафіка).
А ще банк зобов'язаний буде продати надходження в іноземній валюті за експортними операціями клієнтів-резидентів у розмірі 50% надходжень.
Обов'язковий продаж надходжень в іноземній валюті
Обов'язковому продажу на валютному ринку України підлягатимуть надходження в іноземній валюті:
- із-за кордону на користь юросіб-резидентів, які не є банками, фізичних осіб-підприємців, іноземних представництв (крім офіційних представництв), а також на рахунки, відкриті в банках для ведення спільної діяльності без створення юридичної особи;
- на території України з поточних рахунків юридичних осіб-нерезидентів (крім інвестиційних рахунків) на користь юридичних осіб-резидентів, ФОПів, іноземних представництв (крім офіційних представництв), а також на рахунки, відкриті в банках для ведення спільної діяльності без створення юридичної особи.
Надходження в іноземній валюті підлягають обов'язковому продажу на валютному ринку України банкам та/або Національному банку України у розмірі 50 відсотків. Решта надходжень в іноземній валюті залишається в розпорядженні резидентів та нерезидентів і використовується ними з урахуванням положень валютного законодавства.
П. 25 розд. І проекту Положення визначено перелік коштів в інвалюті, які не підлягають обов'язковому продажу (див. Додаток).
Правила обов'язкового продажу валюти залишаються незмінними:
- Вимога щодо обов'язкового продажу поширюється на надходження в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора, і в російських рублях.
- Банк зобов'язаний попередньо зараховувати надходження в іноземній валюті на розподільчий рахунок.
- Банк зобов'язаний здійснити обов'язковий продаж надходжень в іноземній валюті без доручення клієнта та виключно наступного робочого дня після дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок.
Заборонені види валютних операцій
Заборонені операції встановлено п. 12-15 розд. І проекту Положення.
Серед них є й заборона резидентам, уключаючи уповноважені установи, здійснювати валютні операції з надання кредитів (позик, фінансової допомоги) в гривнях нерезидентам та їх представництвам в Україні.
Готівкова іноземна валюта: правила використання
Частково про новий порядок використання готівкової валюти на території України та закордонних відрядженнях ми писали тут.
Як і зараз, надалі можна буде використовувати інвалютну готівку: за кордоном, зняту з рахунку, для забезпечення витрат на відрядження працівників за кордон, при розрахунках з оплати представницьких витрат на організацію офіційних заходів за кордоном та розрахунках з оплати експлуатаційних витрат, пов'язаних з обслуговуванням транспортних засобів за кордоном тощо. Звісно, всі зазначені випадки і підстави використання такої валюти повинні бути підтверджені відповідними документами, зокрема, і первинними.
Окремо у коментованому проекті постанови наголошується на документальному підтвердженні випадку, коли готівку в інвалюті надає нерезидент для оплати експлуатаційних витрат транспортного засобу.
Та є дві відомі норми, які діють зараз, які ми при аналізі іншого проекту постанови НБУ не знаходили:
– відшкодування працівнику-резиденту, який перебував у відрядженні за кордоном, витрат власних коштів в іноземній валюті здійснюється відповідно до законодавства України у валюті України за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на день виплати зазначених коштів, а працівнику-нерезиденту, на його бажання, – як в іноземній валюті, так і у валюті України.
– невикористаний залишок готівкової іноземної валюти, що була отримана юридичною особою – резидентом або іноземним представництвом з поточного рахунку в іноземній валюті для забезпечення витрат на відрядження працівників за кордон та/або на експлуатаційні витрати, пов'язані з обслуговуванням транспортних засобів за кордоном, підлягає зарахуванню безпосередньо на поточний рахунок в іноземній валюті юридичної особи-резидента або іноземного представництва в уповноваженому банку України протягом п'яти банківських днів з часу його оприбуткування до каси юридичної особи – резидента або іноземного представництва.
Тоді ми припустили, що цих обмежень вже не буде. Але сталося не так, як гадалося. І щодо останнього обмеження, то воно в новому коментованому проекті постанови є, хоча і з іншим формулюванням.
Невикористаний залишок ввезеної в Україну готівкової іноземної валюти підлягатиме оприбуткуванню до каси резидента протягом трьох днів і зарахуванню на поточний рахунок в іноземній валюті резидента-суб'єкта підприємницької діяльності протягом п'яти банківських днів (з часу його оприбуткування до каси). І хоча ця норма, насамперед, стосується готівкової інвалюти, отриманої за кордоном, скоріш за все, того ж самого вимагатимуть уповноважені банки та НБУ і щодо решти невикористаного залишку наявної у резидента в касі готівкової валюти.
Строки використання придбаної безготівкової валюти
Залишаються обмеження і щодо строків використання придбаної іноземної валюти.
Зокрема, клієнт-резидент зобов'язаний буде використати іноземну валюту, що куплена у встановленому порядку через банк, не пізніше ніж за десять робочих днів після дня її зарахування на його поточний рахунок на потреби, зазначені в заяві про купівлю іноземної валюти. Хоча, ця вимога не поширюється на використання придбаної валюти фізособою у незначному розмірі.
Окрему увагу слід звернути на операції з кредитами в інвалюті.
Клієнт-резидент зобов'язаний використати іноземну валюту не пізніше ніж за два робочих дні після дня її зарахування для виконання зобов'язань перед банком-кредитором за кредитним договором. Але клієнти-резиденти, що купують іноземну валюту для виконання боргових зобов'язань перед нерезидентами за кредитами (позиками, поворотною фінансовою допомогою) матимуть право накопичувати придбану іноземну валюту до чергових дат платежів, що встановлені цими договорами, на поточних рахунках у банках без обмеження строку її використання.
Перераховувати куплену, обміняну на валютному ринку України іноземну валюту для виконання власних зобов'язань перед нерезидентами можна буде лише з поточного рахунку резидента-клієнта банку.
А от інвалюту, обміняну на МВР з метою виконання резидентом зобов'язань перед нерезидентом за ЗЕД-договором, дозволятиметься перераховувати за призначенням без проміжного зарахування цієї іноземної валюти на поточний рахунок резидента, відкритий у банку. Якщо клієнт не скористався у встановлені строки придбаною валютою банк зобов'язаний продати її протягом п'яти робочих днів після закінчення граничних строків.
Купівля валюти для погашення валютних кредитів
Здійснення окремих валютних операцій клієнтів за кредитними договорами (договорами позики, поворотної фінансової допомоги) та за аграрними розписками містяться у розділі VII проекту Положення. Зокрема, придбавати валюту для перерахування на поточний рахунок нерезидента-кредитора можна тільки на підставі:
- документального підтвердження наявності, обсягів та строків виконання цих зобов'язань шляхом надання оригіналів або копій кредитного договору/договору позики/поворотної фінансової допомоги, додаткових документів/угод, що є невід'ємними їхними частинами, а також інших договорів/документів, які стосуються їхньої реалізації, уключаючи всі документи, які встановлюють/змінюють графік (строки та суми) проведення операцій з одержання/повернення кредиту (позики, поворотної фінансової допомоги) та сплати інших платежів позичальником за договором;
- документального підтвердження виконання нерезидентом-гарантом (поручителем, заставодавцем) зобов'язань за резидента-позичальника, передбачених кредитним договором/договором позики/поворотної фінансової допомоги з нерезидентом-кредитором [подається для здійснення резидентом- позичальником операцій із задоволення відповідних зворотних вимог нерезидента-гаранта (поручителя, заставодавця)];
- наявності в АІС «Кредитні договори з нерезидентами» повідомлень про кредитні договори/договори позики/поворотної фінансової допомоги облікового запису (із змінами за їх наявності), який відповідає кредитному договору/договору позики/поворотної фінансової допомоги (крім кредитних договорів, інформація про які не підлягає унесенню до АІС «Кредитні договори з нерезидентами»).
При цьому купувати валюту з метою виконання зобов'язань резидента-позичальника за кредитним договором/договором позики перед нерезидентом має право лише банк, що обслуговує операції за таким кредитним договором/договором позики.
Правила купівлі валюти для погашення заборгованості за фінансовими аграрними розписками встановлено п. 77 проекту Положення.
***
Читайте також: