Мін’юст зазначає, що форми виплати зарплати визначені ст. 23 Закону «Про оплату праці», згідно з якою зарплата працівників підприємств в Україні виплачується у грошових знаках, що мають законний обіг на території України. Виплата зарплати у формі боргових зобов’язань і розписок або у будь-якій іншій формі забороняється.
Зарплата може виплачуватися банківськими чеками у порядку, встановленому КМУ за погодженням з Нацбанком (ч. 2 ст. 23 вищезазначеного Закону). При цьому донині КМУ не визначено такого порядку, а отже, зазначений механізм виплати зарплати не діє.
Статтею 24 Закону передбачено, що виплата зарплати здійснюється за місцем роботи. Провадити виплату зарплати у магазинах роздрібної торгівлі, питних і розважальних закладах, за винятком випадків, коли зарплата виплачується працівникам цих закладів, забороняється. І лише за особистою письмовою згодою працівника виплата зарплати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов’язковою оплатою цих послуг за рахунок власника (уповноваженого органу).
Пенсія виплачується щомісяця організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше за 25 число місяця, за який виплачується пенсія, винятково в грошовій формі за вказаним в заяві місцем фактичного мешкання пенсіонера в межах України або перераховуються на визначений цією особою банківський рахунок. Тобто громадянин самостійно вирішує питання обрання форми отримання належних йому виплат.
Останнім часом розвиток платіжних систем характеризується поступовим звуженням сфери використання готівки, переходом до нових платіжних інструментів і сучасних технологій платежів. Разом з тим зросла кількість звернень і скарг громадян на погіршення обслуговування банками операцій з платіжними картками, пов’язаних з виплатою зарплати, пенсій і інших соцплатежів. Зокрема, скарги стосуються нав’язування банками поряд із зарплатними картками нових кредитних продуктів у вигляді кредитних карток, емітованих на ім’я власника зарплатної картки без отримання згоди клієнта на використання нової послуги чи кредитної лінії. Такий механізм є неприпустимим і порушує гарантоване право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю.
Мін’юст наголошує, що банкам слід частіше звертати увагу на норму ст. 55 Закону «Про банки і банківську діяльність», яка зобов’язує їх докладати максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів працівників банку та клієнтів та забороняє вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов’язаної особи банку як обов’язкову умову надання банківських послуг.
При цьому Мін’юст нагадує громадянам, що відносини банку з клієнтом є суто договірними і регулюються відповідно до умов укладеного вами договору. Тобто, підписуючи договір на обслуговування зарплатної картки, слід звертати увагу на запропоновані банком супутні послуги та на механізм їх дії, оскільки усі спірні питання, які виникають між клієнтом і банком, вирішуються в договірному порядку, а в разі недосягнення згоди — згідно з законодавством.
Законодавством встановлено добровільність обрання громадянином форми виплати належних йому платежів та неприпустимість нав’язування зі сторони банків додаткових умов одержання готівкою зарплати та інших соцвиплат.