Оплата тимчасового виконання бухгалтером обов’язків головного бухгалтера прямо залежить від того, в якому режимі ці обов’язки будуть виконуватися. Ми можемо запропонувати наступні варіанти організації роботи бухгалтера у такому випадку.
Тимчасове заступництво
Згідно з роз’ясненням Держкомітету СРСР з питань праці і заробітної плати від 29.12.1965 р. №30/39 (яке діє на території України, як і решта нормативних актів радянських часів, в частині, що не суперечить чинному законодавству), тимчасовим заступництвом вважається виконання службових обов'язків за посадою тимчасово відсутнього працівника, коли це викликано виробничою необхідністю.
Суміщення професій (посад)
Згідно з постановою Ради міністрів СРСР від 04.12.1981 р. № 1145, суміщення професій (посад) – це виконання працівником поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою), і виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, протягом встановленої законодавством тривалості робочого дня (робочої зміни).
В чому різниця між суміщенням професій та тимчасовим заступництвом?
Суміщення професій (посад) передбачає, що працівник не звільняється від виконання обов’язків за своєю основною роботою , а ось тимчасове заступництво цього не передбачає (працівник виконує тільки обов’язки тимчасово відсутнього працівника). Про це чітко говорить Мінпраці в листі від 19.04.2011 р. № 126/06/186-11.
Тобто, якщо працівник одночасно виконує обов’язки за двома посадами, йдеться про суміщення посад.
Зауважимо, що на практиці існує ще, наприклад, сумісництво - виконання, крім своєї основної, іншої роботи на умовах трудового договору, на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина, але у вільний від основної роботи час (див. постанову КМУ від 03.04.1993 р. №245). Таке сумісництво часто ще називають внутрішнім сумісництвом, оскільки працівник працює за двома посадами за одним і тим самим місцем роботи.
Сумісництво не передбачає виплати ані різниці в окладах, ані доплат. Оплата праці сумісників проводиться за фактично виконану роботу (в умовах погодинної оплати праці – за відпрацьований час).
Але внутрішнє сумісництво не підходить для випадку, коли обов’язки за обома посадами потрібно виконувати одночасно, в один і той самий період робочого часу. Тож тут ми його не розглядаємо.
Оплата праці при виконанні обов’язків тимчасово відсутнього працівника
Тимчасовому заступнику виплачується різниця між його фактичним окладом (посадовим, персональним) і посадовим окладом (без персональної надбавки) працівника, обов’язки якого він виконує. Таким чином, тимчасовий замісник справедливо отримує за роботу, яку виконує, стільки, скільки вона на цьому підприємстві коштує (згідно зі штатним розписом).
Але така доплата не нараховується, якщо тимчасовий заступник є штатним заступником або помічником відсутнього працівника (за відсутності посади заступника).
За суміщення професій (посад) виплачується доплата, при цьому держава розмір такої доплати не встановлює. Розміри доплат, зазначені в постанові №1145, в більшості випадків не є актуальними. Принаймні, на сьогодні позиція фахівців Держпраці з цього приводу така:
«Постанова №1145 обмежує розмір доплат за суміщення професій (посад) 50% тарифної ставки (окладу) відсутнього працівника, незалежно від числа осіб, між якими розподіляються ці доплати.
Однак аналіз чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що роботодавець не обмежений цією цифрою за визначенні розміру доплат за суміщення професій (посад). Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, згідно з ч. 2 ст. 105 КЗпП, встановлюється на умовах, передбачених у колективному договорі. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний погодити питання доплат із профспілковим органом, який представляє інтереси більшості працівників, а якщо його немає – з іншим органом, уповноваженим на представництво трудовим колективом (ч. 2 ст. 97 КЗпП).»
Отже, тимчасове виконання обов’язків іншого працівника і порядок роботи того, хто ці обов’язки виконує, призначаються на підприємстві наказом його керівника. В цьому ж наказі зазначається і відповідний порядок оплати роботи працівника, який тимчасово виконує обов’язки іншого. Про те, як оформити цю заміну не тільки на підприємстві, а і в ДФС, ПФУ тощо, читайте в консультації тут або в аналітичному матеріалі від редакції тут>>
Який варіант роботи та її оплати працівнику призначити, обиратимуть роботодавець і сам працівник. Сподіваємося, що ця стаття їм в цьому допоможе.
