Держпраці у листі від 28.03.2022 № 1340/4/4.1-ЗВ-22 навела норми Порядку №413 та чинні норми ст. 24 КЗпП.
Вони нагадали, що форма повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладання гіг-контракту складається за формою, затвердженою у додатку до Порядку № 413.
Таке повідомлення подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника ЄСВ.
Повідомлення треба подати до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг–спеціалістом резидента Дія Сіті.
Подати слід засобами електронного зв’язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу.
За відсутності технічної можливості подання повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг–контракту засобами електронного зв’язку в електронній формі таке повідомлення подається у формі документа на папері 1 але разом з копією в електронній формі.
Але це базові правила. А як бути під час війни?
Про можливість неподання такого повідомлення в воєнний час у діючих нормах Порядку №413 та КЗпП не йдеться.
Але фахівці Держпраці, розглядаючи питання про практичну ситуацію, вирішили дати хоч якусь пораду.
На їх думку, у разі відсутності можливості у роботодавця, із незалежних від нього обставин, подати до органів ДПС повідомлення, роботодавець в такому разі повинен мати підтвердження намагання вчинити такі дії.
Тобто, роботодавцю доведеться фіксувати, і за можливості підтверджувати документально (актами, довідками, листами тощо), як він намагався подати повідомлення, і що саме цьому завадило. Нажаль, просто факту воєнного стану для позбавлення від відповідальності не достатньо.
А який може бути штраф?
Як ми повідомляли раніше штраф за неподання такого повідомлення - одна мінімальна зарплата за кожного працівника, стосовно якого це порушення скоєно.
Тобто, наразі це 6500 грн. за так звані «інші» порушення (для яких не передбачена окрема відповідальність). Але цей штраф накладається тільки у разі невиконання приписів Держпраці.
Чи штрафуватимуть за трудові порушення, скоєні під час війни, після її закінчення?
Наразі є роз'яснення Мінекономіки в ньому говориться, в умовах воєнного стану положення ЦКУ щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання має застосовуватися і до зобов’язань за трудовими відносинами.
Звісно, що звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання внаслідок форс-мажорних обставин (непереборної сили) не звільняє від виконання самого зобов’язання.
Тобто подати повідомлення про прийняття все одно доведеться, але штрафів не буде.
До того ж Держпраці також вже надавала роз'яснення щодо порушень роботодавців під час війни. Після її закінчення інспектори праці планують відновити проведення за зверненнями громадян інспекційних відвідувань, під час яких до найменших дрібниць розглядатимуть усі обставини, у тому числі й ті, що спричинили порушення, і давати достатній час на їх усунення.
Тільки у разі невиконання припису про усунення порушень, будуть розглядатися питання чи варто передавати матеріали інспектування до суду з відповідним накладанням штрафу.
І це повністю відповідає чинній редакції ст. 265 КЗпП, яка теж наразі містить норму, яка говорить, що у разі своєчасного виконання приписів Держпраці, штрафу за виправлені «інші» порушення - не буде!