Коментар до листів
Мінекономіки від 14.09.2022 р. №4711-06/64983-09,
Мінсоцполітики від 06.10.2022 р. №2809/0/5-22/45
Чимало запитань і проблем виникає у роботодавців, які хочуть і далі підтримувати фінансово захисників, але не знають, як ці виплати назвати та як потім їх врахувати у середній заробіток.
Тож було створено звернення до фахових органів з надією на допомогу.
Що каже закон?
За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада [«і середній заробіток» – вилучено з 19.07.2022 р. ] на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову (ч. 3 ст. 119 КЗпП в редакції з 19.07.2022 р.).
Закон №2352-IX, яким внесено зміни до ч. 3 ст. 119 КЗпП, не містить спеціального застереження щодо набрання чинності вилучення.
Отже, ця зміна починає працювати одночасно з набранням чинності Закону №2352, а саме з 19.07.2022 р. І можна зробити висновок, що з 19.07.2022 р. за захисниками, зокрема, за мобілізованими, строковиками, контрактниками, резервістами, роботодавці не зберігають середній заробіток.
Про скасування середнього заробітку мобілізованим працівникам вже писали неодноразово тут і тут.
Та що ж робити роботодавцям опісля, якщо вони продовжують робити виплати працівникам, згаданим в частині третій ст. 119 КЗпП?
Організація має на меті й надалі платити мобілізованим
Дехто з роботодавців вирішив так. Але як назвати цю виплату? Адже це не оплата відпрацьованого часу, та і збереженням середнього заробітку це тепер не назвеш.
На думку автора, це буде виплата у вигляді матеріальної допомоги, на яку нараховуватимемо ЄСВ та утримуватимемо ПДФО та ВЗ. Оскільки матеріальна допомога ця буде регулярною, а не одноразовою.
Виплата такої матеріальної допомоги відповідає нормам статті 91 КЗпП, а саме «Додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги», за якою підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників.
До складу заробітної плати належать інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Зокрема, виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми (ст. 2 Закону про оплату праці).
Але далі виникають запитання:
- чи будуть враховуватися такі нарахування, добровільно виплачені мобілізованим, під час розрахунку відпускних згідно з нормами Порядку №100?
- чи будуть враховуватися ці нарахування під час розрахунку лікарняних згідно з Порядком №1266?
Чи враховуватиметься така виплата під час розрахунку відпускних?
Мінекономіки у своєму листі відповіло, посилаючись на п. 2 Порядку №100, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток проводиться, виходячи з виплат за останні дванадцять календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки.
Відповідно до п. 3 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно з законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 Порядку. Крім того, при обчисленні середньої заробітної плати для оплати відпусток враховуються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток, у тому числі виплати за час проходження військової служби (абзац четвертий пункту 3 Порядку).
Що мали на увазі фахівці Мінекономіки, коли зазначили, що при обчисленні середньої заробітної плати для оплати відпусток враховуються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток, в тому числі виплати за час проходження військової служби (абзац четвертий пункту 3 Порядку)?
Явно тут не йдеться про виплату у вигляді матеріальної допомоги, про яку зазначено у зверненні до фахівців Мінекономіки, оскільки збереження середнього заробітку за законом вже немає.
Але якщо матеріальна допомога надається у розмірі середнього заробітку, це роз’яснення так-сяк можна підтягнути під цей випадок. І середня зарплата, нарахована працівнику (точніше матдопомога у розмірі середньої зарплати), і період, за який вона нарахована, можна включити до розрахунку. А якщо матдопомога виплачується в більшому або меншому розмірі?
Якщо проаналізувати норми Порядку №100, то єдиним варіантом під цю ситуацію підходить норми, зазначені у п. 2 Порядку №100, а саме: час, протягом якого працівник згідно зі законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.
Та й виплата може бути у будь-якому розмірі від роботодавця: як у розмірі того ж середнього заробітку, так у розмірі окладу чи взагалі фіксованої суми у розмірі 1000 грн. Тобто нелогічно буде такі періоди і такі виплати включати до розрахунку середньої зарплати.
Чи враховуватиметься така виплата під час розрахунку лікарняних?
Фахівці Мінсоцполітики у коментованому листі відповіли, що виплати мобілізованим у вигляді допомоги, які нараховує організація (підприємство) відповідно до внутрішнього наказу, зазначеного у зверненні, належить до інших заохочувальних та компенсаційних виплат фонду додаткової заробітної плати, передбачених Інструкцією №5.
Тобто це зарплата, так. Але, на думку міністерства, зазначені виплати не зараховуються до обчислення середньої заробітної плати за Порядком №1266.
Але не погоджуємося з такими висновками Мінсоцполітики. Далі покажемо чому.
База нарахування ЄСВ
На цьому етапі потрібно розібратися з питанням: що є базою нарахування ЄСВ? Адже фінансуються лікарняні саме сплаченими страховими внесками (принаймні, за задумом законотворців).
Стаття 7 Закону №2464 окреслює поняття бази нарахування ЄСВ.
Єдиний внесок нараховується на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які:
- включають основну заробітну плату;
- додаткову заробітну;
- інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону «Про оплату праці».
І тут відразу для всіх колег застереження і зауваження, хто й далі продовжує робити виплати мобілізованим працівникам. Ще на етапі видання Наказу про продовження виплати слід чітко визначити згідно зі зазначеним в Інструкції № 5, яку саме виплату будете сплачувати:
- яка належить до інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону «Про оплату праці» (інші виплати, що мають індивідуальний характер (пп. 2.3.4 Інструкції №5);
- чи до інших виплат, що не належать до Фонду оплати праці (розділ 3 Інструкції №5).
І саме від того, до якого з виду виплат згідно з наказом на підприємстві буде належати продовження виплат мобілізованим і буде залежати, чи буде нараховуватися ЄСВ.
Якщо така виплата буде проводитися частіше, ніж раз на рік, а мобілізований перебуває з вами у трудових відносинах, правильний варіант – це зазначити цю допомогу у складі Фонду оплати праці!
Тож, якщо роботодавець визначився, що ця виплата належить до Фонду оплати праці, як інші заохочувальні та компенсаційні виплати, то відповідно до ст. 7 Закону про ЄСВ і буде нараховуватися ЄСВ на цю виплату, і відповідно слід буде навіть робити доплату ЄСВ до мінімального розміру, якщо це основне місце роботи працівника (якщо виникає необхідність).
І тут слід згадати про вичерпний перелік періодів (поважних причин), зазначених у п. 3 Порядку №1266, які не враховуємо під час обчислення лікарняних, а саме:
- тимчасова непрацездатність;
- відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
- відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком;
- відпустка без збереження заробітної плати (далі – поважні причини).
Тож зовсім незрозуміло, чому фахівці Мінсоцполітики у коментованому листі зробили категоричний висновок, що виплати, здійснені за ініціативою організації (підприємства) відповідно до свого внутрішнього наказу та фінансових можливостей за час мобілізації, не можуть бути включені до розрахунку середньої заробітної плати для нарахування матеріального забезпечення у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. Ймовірно, вони мали на увазі, що працівник не має права на лікарняні на підприємстві під час отримання грошового забезпечення. Але ми наразі говоримо про повернення працівника на роботу і страховий випадок, який стався після демобілізації.
Отже, на думку автора, якщо підприємство робить працівнику виплати, на які ЄСВ нараховує, і якщо цей період надалі потраплятиме до розрахункового періоду для обчислення лікарняних, то його не потрібно виключати з розрахунку. Вичерпний перелік періодів поважних причин, які виключається з розрахунково періоду для розрахунку лікарняних, чітко окреслений у п. 3 Порядку №1266. Водночас такі виплати слід відображати в Додатку Д1 після 19.07.2022 року з категорією застосованої особи 1, а не 47.
А от якщо підприємство робить працівнику виплати, на які ЄСВ не нараховує, тобто ті, що не належать фонду оплати праці, то і до розрахунку лікарняних їх не враховуємо. Такі виплати без ЄСВ роботодавець навіть у Додатку Д1 Об’єднаної звітності не відображає.