Національна Асоціація Адвокатів України повідомляє, що призупинення дії трудового договору стало одним із механізмів регулювання трудових відносин в умовах війни. Водночас початкова законодавча конструкція Закону №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» виявилась спірною, що спричинило численні спори.
Нещодавно до Закону було внесено зміни. І оновлена редакція його ст. 13 запровадила нові правила — від визначення термінів до процедури оскарження.
Що таке призупинення і як оформити
У ст. 13 Закону надане визначення: призупинення — це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку зі збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін виконувати свої обов’язки.
Це не є простоєм, а самостійний правовий механізм, який не передбачає виконання роботи. Водночас працівнику також не нараховуються і не виплачуються заробітна плата, надбавки, компенсації, відпусткові, лікарняні тощо. Не діють гарантії та компенсації: не нараховуються доплати за шкідливі умови, нічні, святкові, понаднормові, добові, витрати на відрядження. Не надаються та не оплачуються відпустки, стаж не нараховується.
Призупинення дії трудового договору оформлюється наказом, який повинен містити:
- причини неможливості виконання обов’язків;
- спосіб обміну інформацією;
- строк призупинення (не більше 90 днів після, діє після 14.03.2026);
- список працівників;
- умови відновлення.
Якщо призупиняється дія трудового договору з посадовими особами державних органів та органів місцевого самоврядування, то роботодавець зобовʼязаний погодити такий наказ з військовою адміністрацією.
Тривалість призупинення
Змін зазнали строки призупинення дії трудового договору, які вступлять в дію з 14 березня 2026 року. За ініціативи однієї сторони — строк призупинення дії трудового договору не може бути більше ніж 90 календарних днів.
За згодою сторін — строк призупинення дії трудового договору може бути більше 90 днів, але не довше ніж до скасування воєнного стану.
Після закінчення строку призупинення дії трудового договору трудовий договір автоматично відновлюється у повному обсязі. Тобто всі права й обов’язки сторін поновлюються: працівник має стати до роботи; роботодавець — забезпечити умови праці, виплачувати зарплату, нараховувати страхові внески тощо.
У разі неможливості виконання сторонами трудового договору, дію якого відновлено, передбачених ним обов’язків цей трудовий договір припиняється з підстав, визначених законом (наприклад за угодою сторін або за власним бажанням, за прогул або за відсутність протягом 4 місяців поспіль, за скороченням тощо.
Якщо роботодавець не може надати роботу (наприклад, зруйноване підприємство, евакуація, ліквідація) або працівник не може стати до роботи (на окупованій території, у зоні бойових дій, в ЗСУ, в полоні, втрачено зв’язок), тоді призупинення вже не застосовується, бо його строк закінчився. Але й виконати обов’язки неможливо. Отже, роботодавець має діяти відповідно до КЗпП — припинити трудовий договір.
Скасування призупинення
У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану або до закінчення встановленого у наказі (розпорядженні) строку роботодавець повинен за 14 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи. Роботодавець: оцінює підстави, повідомляє за 14 днів, видає наказ. Працівник: подає заяву, роботодавець оцінює можливість поновлення.
Скасування призупинення дії трудового договору оформлюється наказом, у якому слід зазначити дату скасування призупинення (після 14 днів від дати повідомлення), ПІБ та посаду працівника, підставу (втратили чинність обставини, які перешкоджали виконанню роботи), посилання на ст. 13 Закону №2136-IX.
Оскарження наказу
Також цією статтею визначено порядок та строки оскарження працівником наказу про призупинення дії трудового договору до органів Держпраці.
Якщо працівник не погоджується з наказом, то він має право подати сам або через профспілку подати скаргу до органів Держпраці про незаконність та безпідставність його видання.
Держпраці розглядає скаргу і може внести роботодавцю припис про скасування відповідного наказу або про усунення порушення законодавства про працю іншим шляхом.
В абз. 1 ч. 3 ст. 13 вказано, що Держпраці повинна погодити припис з військовою адміністрацією. Наступний абзац норми передбачає ніби виключення щодо погодження припису з військовою адміністрацією – у разі оскарження наказу про призупинення дії трудового договору, укладеного з посадовими особами, зазначеними в абз. 2 ч. 2 ст. 13. Тому наразі чітко не зрозумілий механізм погодження припису: чи це стосується всіх працівників, чи лише посадових осіб держорганів.
Такий припис роботодавець повинен виконати протягом 14 календарних днів з дня його отримання.
Якщо роботодавець не погоджується з приписом, він має право оскаржити припис Держпраці до суду протягом 10 календарних днів у судовому порядку до окружного адміністративного суду за місцем реєстрації роботодавця або за місцезнаходженням відповідного територіального органу Держпраці.
***
Читайте також:
