Держпраці повідомляє, що стаття 34 Кодексу законів про працю України визначає простій як зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Його можна запровадити як у цілому на підприємстві, так і для окремого підрозділу й навіть для одного працівника, що слід зазначити у відповідному наказі.
Про це в ході інформаційно-роз’яснювальної роботи в одній із державних установ нагадали посадовці управління інспекційної діяльності у Запорізькій області. Вони звернули увагу на те, що, відповідно до статті 113 згаданого Кодексу, час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду чи окладу. Ця норма діє і в період воєнного стану. Оплачувати простій роботодавець має у строки, передбачені для виплати заробітної плати, тобто двічі на місяць.