- Воєнні дії не скасовують обов'язків роботодавця
- Спеціальне розслідування проводиться незалежно від тяжкості травми
- Хто створює спеціальну комісію
- Перші дії після поранення працівника
- Медичний заклад також має визначені законом обов'язки
- Що повинен зробити роботодавець
- Які документи оформляються
- Хто вирішує, чи пов'язаний випадок із виробництвом
- Чи можна оскаржити рішення
- Чому правильне оформлення має вирішальне значення
- Висновок
Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради на своїй сторінці у Facebook розповідає, що В умовах повномасштабної війни роботодавці дедалі частіше стикаються із ситуаціями, коли працівники отримують поранення або гинуть внаслідок ракетних ударів, артилерійських обстрілів, атак дронів чи інших бойових дій під час виконання трудових обов'язків.
У таких випадках важливо не лише оперативно надати допомогу потерпілому, а й правильно оформити подію відповідно до законодавства. Саме від дотримання процедури залежить, чи зможе працівник або його родина отримати передбачені законом страхові виплати та інші соціальні гарантії.
Воєнні дії не скасовують обов'язків роботодавця
Порядок дій визначено Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженим постановою КМУ від 17.04.2019 №337.
Спеціальні норми Порядку передбачають особливий механізм розслідування нещасних випадків, які сталися внаслідок ведення воєнних (бойових) дій.
Це означає, що якщо працівник отримав травму, поранення або загинув під час виконання своїх трудових (посадових) обов'язків через:
- ракетний удар;
- артилерійський чи мінометний обстріл;
- атаку безпілотників;
- авіабомбардування;
- інші бойові дії,
такий випадок обов'язково підлягає спеціальному розслідуванню.
Спеціальне розслідування проводиться незалежно від тяжкості травми
Однією з найважливіших особливостей є те, що відповідно до п. 141-15 Порядку №337 спеціальне розслідування проводиться незалежно від ступеня тяжкості ушкодження здоров'я.
Тобто навіть якщо працівник отримав легке поранення, процедура залишається такою ж, як і при тяжких травмах чи смертельних випадках.
Розслідування проводиться за місцем настання нещасного випадку.
Хто створює спеціальну комісію
На відміну від звичайних виробничих травм, роботодавець не має права самостійно створювати комісію.
Спеціальна комісія утворюється виключно наказом Державної служби України з питань праці або її територіального органу.
Саме ця комісія проводить розслідування, аналізує всі обставини події, збирає докази та приймає рішення щодо зв'язку нещасного випадку з виробництвом.
Перші дії після поранення працівника
Алгоритм дій починається одразу після настання події.
Крок 1. Надати допомогу потерпілому
Свідок події або працівник, який першим її виявив, повинен:
- надати першу домедичну допомогу;
- викликати екстрені служби;
- повідомити безпосереднього керівника робіт, службу охорони праці або іншу уповноважену особу.
Якщо це можливо, сам потерпілий також повідомляє керівника.
Крок 2. Дії безпосереднього керівника
Керівник робіт повинен:
- організувати надання медичної допомоги;
- забезпечити доставлення потерпілого до медичного закладу;
- вжити заходів для недопущення аналогічних випадків;
- негайно повідомити роботодавця.
Медичний заклад також має визначені законом обов'язки
Після звернення потерпілого заклад охорони здоров'я протягом однієї доби направляє екстрене повідомлення про нещасний випадок:
- територіальному органу Держпраці;
- органу Пенсійного фонду України;
- роботодавцю.
Таку вимогу встановлює п. 141-18 Порядку №337.
Що повинен зробити роботодавець
Після отримання інформації роботодавець має діяти без зволікань.
1. Зберегти місце події
Якщо це дозволяє безпекова ситуація, місце події необхідно залишити без змін.
Якщо зробити це неможливо через подальшу небезпеку або проведення аварійно-рятувальних робіт, потрібно здійснити максимально повну фото- та відеофіксацію.
Ці матеріали можуть стати важливими доказами під час розслідування.
2. Повідомити компетентні органи
Не пізніше наступного робочого дня роботодавець подає повідомлення за формою, встановленою додатком 2 до Порядку №337, зокрема до:
- територіального органу Держпраці;
- Пенсійного фонду України;
- інших органів, визначених законодавством.
Порушення строків повідомлення може ускладнити процедуру розслідування.
3. Сприяти роботі спеціальної комісії
Роботодавець повинен:
- надати всі необхідні документи;
- забезпечити доступ до місця події;
- надати пояснення посадових осіб;
- створити умови для проведення спеціального розслідування.
Які документи оформляються
Після завершення роботи спеціальна комісія складає:
- акт розслідування;
- акт за формою Н-1;
- інші матеріали, передбачені Порядком №337.
Саме ці документи є підставою для реалізації працівником права на страхові виплати та інші соціальні гарантії.
Хто вирішує, чи пов'язаний випадок із виробництвом
Рішення приймає спеціальна комісія шляхом відкритого голосування простою більшістю голосів.
Комісія визначає:
- чи пов'язаний нещасний випадок із виробництвом;
- чи існують підстави для оформлення акта Н-1;
- які причини та обставини призвели до травмування;
- які заходи необхідно вжити для запобігання подібним випадкам у майбутньому.
Чи можна оскаржити рішення
Так.
Рішення спеціальної комісії може бути оскаржене:
- до Державної служби України з питань праці;
- безпосередньо до суду.
Право на оскарження мають:
- роботодавець;
- потерпілий;
- члени сім'ї загиблого працівника;
- уповноважені представники;
- установи та організації, представники яких входили до складу спеціальної комісії.
Чому правильне оформлення має вирішальне значення
Правильне та своєчасне оформлення нещасного випадку – це не формальність.
Саме результати спеціального розслідування можуть стати підставою для:
- призначення страхових виплат потерпілому;
- компенсації втраченого заробітку;
- отримання одноразової допомоги;
- виплат членам сім'ї у разі загибелі працівника;
- забезпечення інших соціальних гарантій, передбачених законодавством України.
Несвоєчасне повідомлення або порушення процедури можуть значно ускладнити підтвердження зв'язку нещасного випадку з виробництвом.
Висновок
Під час воєнного стану ризики для працівників значно зросли, однак законодавство України передбачає чіткий механізм захисту їхніх прав. Якщо працівник отримав травму внаслідок обстрілу, бомбардування чи інших бойових дій під час виконання трудових обов'язків, роботодавець зобов'язаний оперативно організувати допомогу, повідомити компетентні органи, забезпечити проведення спеціального розслідування та виконати рішення спеціальної комісії.
Дотримання вимог постанови КМУ №337 – це не лише виконання вимог закону, а й гарантія того, що потерпілий працівник або його сім'я зможуть реалізувати своє право на державний соціальний захист і належні страхові виплати.
Докладніше про порядок дій та наслідків у разі постраждання працівників через обстріли рф можна дізнатися в матеріалах:
