Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Ситуація 1. Працівник підприємства пішов у відпустку з 20 березня до 15 квітня. Після відпустки вирішив звільнитися. При цьому відпустку використано наперед. У I кварталі бухгалтер відобразила доходи, отримані таким працівником, у формі №1ДФ. У зв’язку зі звільненням було проведено остаточний розрахунок із працівником, щодо якого утворився борг у зв’язку з використанням відпустки наперед (робочих днів у квітні не було). До кінця квітня працівник не вніс до каси підприємства суму боргу. Запитання: чи є сума заборгованості колишнього працівника його додатковим благом і чи підлягає вона оподаткуванню?
Ситуація 2. Працівник міліції пройшов підготовку у школі міліції на підставі трьохстороннього договору між училищем, працедавцем і майбутнім працівником. Після зарахування до штату працівник повинен був відпрацювати три роки. Проте через два роки він був змушений звільнитися. У зв’язку з цим вся сума, сплачена за підготовку такого працівника, визнана його додатковим благом. Утримано й перераховано до бюджету ПДФО. Проте працівник не має можливості погасити всю суму боргу, який утворився у день звільнення у зв’язку з порушенням умов контракту, і погашає його частинами. Період погашення може перевищувати 1 рік. Запитання: чи є сума такої заборгованості колишнього працівника його додатковим благом і чи підлягає подальшому оподаткуванню?
1. Відповідно до пп. 164.2.17 ПКУ, доходом у вигляді додаткового блага є, зокрема, суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку — боржника про анулювання боргу та включає суму анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. Отже, якщо підприємство самостійно анулює такий борг на зазначених вище підставах, такий дохід вважається додатковим благом.
2. Відповідно до п. 165.1 ст. 165 ПКУ, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, згідно з пп. 165.1.21 цього пункта, сума, сплачена роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за фізичну особу, але не вища за розмір, визначений в абз. 1 підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, на кожен повний або неповний місяць підготовки чи перепідготовки такої фізособи, незалежно від того, чи перебуває ця особа у трудових відносинах з роботодавцем, але за умови, що вона уклала з ним письмовий договір (контракт) про взяті зобов’язання з відпрацювання у такого роботодавця після закінчення вищого та/або професійно-технічного навчального закладу й отримання спеціальності (кваліфікації) не менше ніж три роки. Якщо працівник припиняє трудові відносини з роботодавцем протягом періоду такого навчання або до закінчення третього календарного року від року, в якому закінчується таке навчання, сума, сплачена як компенсація вартості навчання, прирівнюється до додаткового блага, наданого такому працівнику протягом року, на який припадає таке припинення трудових відносин, та підлягає оподаткуванню у загальному порядку;
