Якщо засновник прийнятий на посаду директора і з ним укладений трудовий договір - ні, не може. Норми законодавства щодо оплати праці є імперативними, тобто, мають виконуватися обов’язково.
Часто в таких випадках власники підприємств питають: невже такого директора-засновника покарають за те, що він не виплачував зарплату сам собі? Так, оскільки це відповідає існуючим нормам законодавства.
Якщо підприємство-роботодавець не нараховує та/або не виплачує зарплату найманому працівнику, воно порушує законодавство з праці. Якщо на підприємстві директор є єдиним працівником, то саме на нього покладено обов’язок з організації оплати праці на підприємстві, і в разі порушення, саме він є винною посадовою особою.
Тобто, підприємство в разі виявлення такого порушення, скоріш за все, сплатить штраф згідно із ст. 265 КЗпП (у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення). А директор сплатить ще й адміністративний штраф (від 510 до 1700 грн), за ст. 41 КУпАП.
І все це разом із приписом оплатити працю директора за час, коли зарплата йому не нараховувалася та/або не виплачувалася!
Проте, в даній ситуації є вихід для підприємства. Коли засновник (один із засновників) виконує функції директора в рамках Статуту, із ним не укладений трудовий договір і він не є штатним працівником – такі відносини вже поза рамками трудового законодавства. В такому випадку підприємство не буде нести відповідальність за невиплату заробітної плати такому засновнику. Детальніше про це див. тут (Приклад 2).
Можливість для засновників безпосередньо (тобто, особисто) здійснювати управління підприємством передбачена ч. 2 ст. 65 ГКУ. Для того, щоб засновник міг виконувати обов’язки керівника замість бувшого директора підприємства, потрібно:
- оформити протокол зборів засновників (учасників) підприємства із відповідним рішенням
- слід надати держреєстратору Заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, за формою, затвердженою Наказом Мінюсту від 06.01.2016 р. №15/5. До заяви додається протокол зборів (або його нотаріально засвідчена копія) із відповідним рішенням.
Також, юридичні особи зобов'язані подати реєстраційну заяву за формою №1-ОПП з позначкою "Зміни" з відомостями стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи до контролюючого органу у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків. Отже, в цій формі слід зазначити, що обов’язки директора тепер виконуватиме засновник (навіть, якщо це одна й та сама особа).
Крім того, оскільки більшість юросіб наразі подають звітність в електронній формі, слід подбати і про оформлення на такого засновника електронного цифрового підпису та про переукладання договорів із контролюючими органами щодо подання такої звітності.
Проблем із складанням первинних документів та звітності у такого виконуючого обов’язки не виникне. Адже згідно з пп. 48.5.1 ПКУ податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухобліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. А відповідно до статті 8 Закону про бухгалтерський облік, питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Отже, власник, вповноважений на це протоколом зборів, відповідатиме за організацію бух обліку на підприємстві і отримує таким чином право підпису як в бухгалтерських, так і в податкових документах (звітності). Цю ситуацію ми розглядали тут.
Читайте також аналітичний матеріал від редакції "Невиплата зарплати – поради для роботодавця та працівників".