Держпраці пояснює: якщо працівнику встановлено повний робочий час (40 годин на тиждень), а фактично він працює меншу кількість годин у зв’язку із відсутністю організаційних або технічних умов, то має місце простій не з вини працівника.
Як оплачується час простою не з вини працівника
Простій не з вини працівника підлягає оплаті з розрахунку не менше від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Відповідальність за непроведення оплати часу простою
Не проведення оплати часу простою не з вини працівника є порушенням законодавства про працю, за яке передбачена:
1) Адміністративна відповідальність у розмірі від 510 до 1700 гривень, а у разі повторного вчинення або вчинення тих самих діянь щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда – від 1700 до 5100 гривень.
2) Фінансова відповідальність. Оскільки оплата часу простою не з вини працівника є мінімальною державною гарантією в оплаті праці, сума штрафу становитиме 10 мінімальних заробітних плат за одного працівника (на сьогодні – 14500 гривень за кожного працівника).
