Смерть засновника не припиняє ТОВ
На відміну від ФОПів, смерть одного єдиного засновника ТОВ не припиняє господарської діяльності підприємства і Закон про держреєстрацію не вимагає вчинення дій з державної реєстрації припинення юрособи.
Закон про держреєстрацію взагалі не регулює питання діяльності підприємства в таких ситуаціях.
Не встановлює жодного правила і Закон про госптовариства, ЦКУ та ГКУ.
Отже, основний документ, яким потрібно керуватись у цій ситуації, є статут, де засновник може прописати умови правонаступництва.
Але справа в тому, що вимоги до статуту містяться у ст. 88 ЦКУ, зокрема, у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом.
Відповідно до ст. 4 Закону про госптовариства, установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок підписання установчих документів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.
Тому якщо статут не містить умов правонаступництва, не залишається нічого іншого, ніж очікувати піврічний термін та вносити зміни до статуту в частині засновників-спадкоємців.
Якщо померлий засновник ТОВ є керівником
У разі, коли один єдиний засновник ТОВ є також і його керівником, ситуація дещо ускладнюється.
Адже, за приписами ст. 62 Закону про госптовариства, директор вирішує всі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції директора.
Директор діє від імені товариства в межах, встановлених цим законом та установчими документами. Директор має право без довіреності виконувати дії від імені товариства.
Щодо підпису керівника на документах податкової звітності, то незалежно від того, чи подається звітність у паперовій формі, чи в електронному вигляді — підпис директора має мати легальний статус.
Зауважимо, що договори про надання послуг ЕЦП передбачають право користування цифровим підписом протягом строку дії ключа (самого договору).
Дострокове припинення договору про надання послуг ЕЦП
Дія цього договору достроково припиняється:
1) за взаємною згодою сторін;
2) за рішенням суду, що набрало чинності;
3) через невиконання замовником своїх зобов’язань;
4) у разі подання замовником заяви скасування посиленого сертифіката відкритого ключа замовника.
Отже, сам факт смерті засновника-керівника не припиняє дію договору та не впливає на дійсність ключа.
Приклад 1. Засновник, він же керівник, помер. Бухгалтер протягом останніх трьох місяців після смерті засновника-керівника подає податкову звітність з ЕЦП померлого керівника, адже строк дії виданого йому ключа не закінчився. Чи понесе таке підприємство будь-яку відповідальність?
На нашу думку, незважаючи на правовідносини щодо ЕЦП, робити таке бухгалтеру не можна. Адже, з одного боку, податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою. Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку (пп. 48.5.1 ПКУ).
Якщо ми говоримо про підпис керівника чи уповноваженої особи із застосуванням ЕЦП, то розуміємо проставлення такого електронного підпису особисто цією посадовою особою.
Обов’язки замовника за договором про надання послуг ЕЦП
3.4. Замовник зобов’язується:
3.4.1. ознайомитись на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД — www.acskidd.gov.ua з положеннями Регламенту та дотримуватись його вимог;
...
3.4.3. зберігати особистий ключ у таємниці та у спосіб, що унеможливлює ознайомлення з ним інших осіб;
3.4.4 не розголошувати та не повідомляти іншим особам пароль доступу до особистого ключа та ключову фразу голосової автентифікації;
3.4.5 негайно інформувати Виконавця про факт компрометації особистого ключа;
...
3.4.7 не використовувати особистий ключ у разі його компрометації;
...
3.4.9 у разі, якщо Замовник та підписувач є різними суб’єктами, Замовник повинен зобов’язати підписувача виконувати вимоги, визначені цим Договором та Регламентом.
Таким чином, бухгалтер не має права на законних підставах використовувати ключі померлого керівника та підписувати й подавати звітність за його підписом.
З іншого боку, існує відповідальність підприємства для описаного у прикладі 1 випадку, а саме:
1) податкова звітність, складена з порушенням норм статті 48 ПКУ, не вважається податковою декларацією (п. 48.7 ПКУ);
2) неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, — тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання, за повторне порушення — штраф в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ПКУ).
Окрім цього, слід сказати, що ми не виключаємо й кримінальної відповідальності за дії бухгалтера, зокрема:
1) складання чи видача працівником юридичної особи незалежно від форми власності, який не є службовою особою, ... завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення або надають певні права чи звільняють від обов’язків, ... — караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400 грн) або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років (ч. 2 ст. 358 ККУ);
2) складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів — караються штрафом до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (4250 грн) або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років (ч. 1 ст. 366 ККУ).
Приклад 2. Засновник, він же керівник, помер. Чи можна «заднім числом» скласти рішення засновника про переобрання керівника та подати на державну реєстрацію (є чисті аркуші з особистим підписом засновника)?
У такій ситуації, звісно, складно довести, що документ створений на таких чистих аркушах паперу з особистим підписом засновника, вчинений після його смерті, проте ми все ж не радимо такого робити. На законодавчому рівні закріплено строки подання документів на державну реєстрацію — цей строк становить три робочі дні з дати прийняття рішення про внесення змін до установчих документів, протягом яких необхідно повідомити орган, що провів реєстрацію, для внесення необхідних змін до Державного реєстру (абз. 2 ст. 7 Закону про госптовариства).
Загалом, на практиці держреєстратори дотримуються цього строку при поданні документів навіть при зміні керівника. Втім, на нашу думку, при зміні керівника дотримуватися цього строку закон не вимагає, адже в цьому випадку йдеться про зміни до відомостей, що містяться в ЄДР та не стосуються статуту.
Проте не все так просто. Під час розгляду документів на вчинення реєстраційної дії по зміні керівника юрособи (до речі, документи може подавати вже новий керівник), реєстратор має можливість перевірити записи бази даних Реєстру Актів цивільного стану, куди обов’язково вноситься запис про смерть особи за датою видачі свідоцтва про смерть. Тож подати будь-які документи вже після видачі свідоцтва про смерть та зареєструвати їх підприємству не вдасться. Не кажучи вже про кримінальну відповідальність за подання таких документів до органів державної влади.
Рішення за померлого засновника без врахування його голосу
Нагадаємо, що свого часу ситуація з померлим засновником була доволі детально розглянута у пп. 3.2.4 Рекомендацій Президії ВГСУ від 28.12.2007 р. №04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин». Так, суд відзначив таке.
До відносин правонаступництва, що мали місце до набрання чинності ЦК України від 16 січня 2003 року, застосовується ЦК УРСР від 18.07.1963 року та ст. 55 Закону «Про господарські товариства». Відповідно до ст. 55 Закону «Про господарські товариства» спадкоємці або правонаступники набувають прав учасника товариства після вступу до товариства. При цьому, як випливає з положень цієї статті, прийняття чи відмова у прийнятті спадкоємця або правонаступника до складу товариства надається рішенням товариства в особі його вищого органу управління — загальних зборів учасників.
У зв’язку з цим господарським судам необхідно враховувати, що голоси, які припадають на частку померлого або реорганізованого учасника, не беруть участі у голосуванні з питання про вступ спадкоємця або правонаступника до товариства. Відповідно, ці голоси не враховуються у визначенні правомочності загальних зборів для прийняття рішення про вступ спадкоємця або правонаступника учасника товариства до цього товариства.
На сьогодні згадані вище Рекомендації ВГСУ втратили чинність, але судова практика не змінилась.
Судова практика
...з огляду на положення частини п’ятої статті 53 Закону «Про господарські товариства» та статті 8 ЦК України (аналогія закону) до вирішення питання про вступ (прийняття) спадкоємців (правонаступників) померлого (ліквідованого) учасника правомочність загальних зборів учасників визначається без урахування частки в статутному капіталі, яка належала померлому (ліквідованому) учаснику. Отже, у такому разі під час встановлення правомочності загальних зборів учасників слід враховувати голоси інших учасників товариства, які без голосів, що припадають на частку померлого (ліквідованого) учасника, становлять у сукупності 100% голосів, що мають враховуватися під час визначення кворуму
Пункт 2.30 Постанови Пленуму ВГСУ від 25.02.2016 р. №4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин»
Зауважимо, що наведені вище правила стосуються ситуації, коли, скажімо, в ТОВ є два і більше засновників. Ми ж розглядаємо ситуацію, коли засновник один і він же керівник.
У такому разі ми також пропонуємо скористатись цим та прописати у статуті правила прийняття рішення правонаступником — тобто чітко визначити дії спадкоємця до отримання спадку (тобто на строк до шести місяців) без врахування голосу померлого засновника.
Інакше не залишається нічого іншого, як звернутися до нотаріуса за вжиттям заходів щодо охорони спадщини (ст. 1284 ЦКУ) або за призначенням управителя спадкового майна (ст. 1285 ЦКУ).
Втім, ці дії не завжди приносять бажаний результат. Адже управитель майна не заміняє керівника, а лише від свого імені вчиняє юридичні дії для підтримання спадкового майна у належному стані. Але слід розуміти, що «підтримати у належному стані» не тлумачиться як «вчиняти всі дії з майном на власний ризик», тобто в цілях ведення госпдіяльності підприємства.
Госпдіяльність ТОВ здійснюється спадкоємцем
Загалом, варто розуміти, що зважаючи на наведену вище практику ВГСУ, у випадку, коли неможливо зібрати кворум (а ми маємо одного засновника, який помер), то господарська діяльність підприємства фактично паралізується. Не будемо забувати про те, що підпис керівника потрібен також і на документах фінансової установи, яка не буде лояльною до ситуації з коштами на рахунку ТОВ, яке опинилось і без засновника, і без керівника одночасно.
За відсутності чітко встановлених правил гри для таких ситуацій у статуті діяльність підприємства, дійсно, має зупинитись. Втім, ми не виключаємо, що, скажімо, спадкоємець такого померлого засновника-керівника, використовуючи клієнтську базу, буде здійснювати госпдіяльність від свого імені (зареєструвавшись попередньо як ФОП), але його дії повинні мати характер власного підприємництва, а не виконання зобов’язань підприємством за укладеними договорами після смерті засновника-керівника.
Звісно, підприємство може знайти законні способи передати у користування такого ФОПа-спадкоємця майно та інші ресурси підприємства для підтримання аналогічної ТОВ госпдіяльності таким ФОПом, тим самим надаючи можливість підприємству не втратити свої позиції на ринку ці півроку до отримання права розпоряджатись спадковим майном спадкоємцями на законних підставах. Проте зробити це буде дуже непросто.
Адже в цій ситуації контрагенти мають погодитися на заміну сторони у зобов’язаннях з ТОВ на ФОПа-спадкоємця. При цьому ми не виключаємо відмови: наявність двох та більше спадкоємців може спричинити спір у суді з приводу майна, вартість якого завдяки діям ФОПа-спадкоємця може змінитись (збільшитись або зменшитись).
***
Якщо ваш засновник був працівником підприємства, про те, як припинити із ним трудові відносини, читайте тут>>
