Міністерство соціальної політики пропонує заборонити бізнесу оформляти співробітників як фізосіб-підприємців. Як відомо, багато роботодавців в Україні використовують таку легальну схему для зниження податкового навантаження, - повідомляє «Економічна правда».
Відповідний проект закону міністерство опублікувало на своєму сайті. Автори документа пропонують доповнити КЗпП новою статтею — «Ознаки наявності трудових відносин».
У чому суть змін? Акт пропонує заборонити використовувати цивільні відносини між компанією і фізособами-підприємцями. У проекті чиновники прописали сім критеріїв, які повинні свідчити про трудові відносини між двома особами.
Наявності будь-яких трьох критеріїв буде досить, аби Держслужба з питань праці визнала відносини трудовими, а роботодавець заплатив за кожного неоформленого співробітника штраф 30 мінімальних зарплат — понад 125 тис грн.
Компанії, які укладають цивільно-правові угоди з фізособами-підприємцями, зменшують свої податкові зобов'язання. Вони звільняються від сплати 22% ЄСВ з фонду зарплати працівників.
На відміну від найманого працівника, ФОП третьої групи на спрощеній системі оподаткування сплачує до бюджету лише 5% від зароблених грошей та мінімальний місячний соціальний внесок — 918 грн.
Поява цього проекту спричинила справжню бурю у суспільстві.
Представники бізнесу виступили з різкою критикою законопроекту. На їхню думку, він не враховує сучасні реалії ведення бізнесу і нові форми співробітництва для креативних професій. Їх опоненти апелюють до нерівних правил гри та дисбалансів в економіці.
Що думають про це в Мінсоцполітики, і як оцінюють зміни юристи і бізнес?
Мінсоцполітики: виграють усі
Чиновники Мінсоцполітики стверджують: багато громадян скаржаться на те, що роботодавці змушують їх укладати цивільно-правові договори, хоча працювати вони повинні на умовах трудового договору.
У результаті люди не отримують законний соціальний пакет: відпусткок, лікарняних, гарантій та компенсацій із збереження місця роботи, посади та середньої зарплати на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантій з охорони материнства.
Щоб вирішити цю проблему, чиновники хочуть ввести так званий принцип презумпції наявності трудових відносин.
Для цього пропонується внести до Кодексу законів про працю сім ознак наявності трудових відносин. При наявності як мінімум трьох з них робота буде вважатися трудовими відносинами з усіма наслідками.
- Періодичність сплати коштів особі за роботу, виконувану в інтересах іншої особи, — двічі і більше разів.
- Особисте виконання особою роботи за дорученням і під контролем особи, в інтересах якої вона виконується.
- Винагорода за виконану роботу є єдиним джерелом доходу або становить 75 і більше відсотків доходу фізособи-підприємця за останні шість місяців.
- Робота виконується на визначеному роботодавцем робочому місці і відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку.
- Фізособа-підприємець виконує роботу, подібну до роботи, яку виконують штатні співробітники.
- Організацію умов праці, в тому числі надання робочого місця, забезпечує особа, в інтересах якої виконується робота.
- Тривалість робочого часу і часу відпочинку встановлює особа, в інтересах якої виконується робота.
Що це дає, на думку чиновників Мінсоцполітики?
Перше. Особи, які виконують роботу без укладення трудового договору, зможуть нарешті укласти трудовий договір, який буде захищати їх інтереси.
Такі люди не зможуть ухилятися від виконання цивільних або державних обов'язків, наприклад, проходити військову службу за призовом, а також не зможуть без достатніх підстав отримувати державну соціальну допомогу.
Друге. Особи, які використовують найману працю без оформлення трудових договорів, не зможуть оптимізувати податкове навантаження. Натомість вони отримають зменшення розміру штрафних санкцій або повну їх відсутність.
Третє. Працівники підприємств, установ та організацій отримають прозорі умови продовження трудових відносин у разі продажу або передавання бізнесу.
Четверте. Відбудеться легалізація трудових відносин.
У такої ініціативи є прихильники і серед економістів. На думку заступника голови Ради НБУ Тимофія Милованова, ФОП створюють нерівні правила гри на ринку, заводять економіку в тінь та унеможливлюють розвиток фінансових ринків.
Юристи: IT-аутсорсинг буде загнаний у жорсткі рамки
Партнер практики корпоративного права ЮК Juscutum Руслан Редька каже, що після ухвалення законопроекту у такому вигляді Держслужба праці отримає чіткий перелік критеріїв, і бізнесу буде складно обійти ці правила.
«При роботі з ФОП уникнути таких ознак неможливо», — підкреслює юрист.
Для роботодавців ризик отримати штраф за приховування реальних трудових відносин зростає, а шанси оскаржити штраф у суді зменшуються. Наприклад, зараз інспектори праці у своїй роботі керуються внутрішніми переконаннями, а після ухвалення законопроекту їх позиція буде базуватися на критеріях, передбачених законом.
В результаті ухвалення проекту, говорить Редька, ФОП ризикують втратити «пільговий» п'ятивідсотковий податковий тариф і будуть змушені віддавати державі 18% прибуткового податку та 1,5% військового збору як наймані співробітники.
Частина роботодавців наполягатиме на укладенні трудових угод для мінімізації ризиків високих штрафів і донарахування податкових зобов'язань, у зв'язку з чим шанси законно працевлаштуватися й отримувати «білу» зарплату виростуть.
У той же час весь аутсорсинг, представлений в основному ФОП, буде загнаний у жорсткі рамки обмежень. При цьому осіб, які працюють на шкідливих виробництвах, зобов'яжуть мати статус СПД, прогнозує юрист ЮК Juscutum.
«Особливо вплине законопроект на ритейл, сферу послуг, IT, агробізнес і будівельний бізнес. Там найчастіше залучають ФОП та фізичних осіб за цивільно-правовими договорами», — робить висновок Редька.
Разом з тим, його колега з ЮК Axon Partners Оксана Кочкодан не вважає, що законопроект призведе до революційних змін у сфері трудових відносин.
«Роботодавці, які працюють з ФОП за цивільно-правовими договорами, сильно себе страхують. Вони намагаються уникати цих семи ознак. Виходить, що законопроект розв'яже руки державним органам. Ці зміни не дуже сприятливі для бізнесу», — говорить вона.
Бізнес: законопроект не враховує реалій
Бізнес, перш за все IT-індустрія, що дає Україні 4% ВВП, виступає проти змін.
Віце-президент найбільшої в Україні аутсорсингової компанії EPAM Юрій Антонюк каже, що його компанія не підтримує законопроект Мінсоцполітики.
«Упевнений, що інші IT-компанії солідарні з нами. Проект не враховує нинішніх реалій ведення бізнесу і нових форм співробітництва для креативних та IT-професій.
Такі законопроекти повинні створюватися спільно з представниками професій і бізнесу, в дискусіях та обговореннях усіх «за» і «проти». Якщо, звичайно, міністерство хоче врахувати права фахівців», — відзначає він.
На думку Антонюка, така законодавча активність нагадує чергову спробу наповнити бюджет, цього разу — коштом IT-індустрії, що активно розвивається. Більш того, це відбувається напередодні виборів, які кожен раз змушують непокоїтися бізнес та інвесторів.
Він також звертає увагу на те, що в європейських країнах з розвиненими економіками 40-45% населення зайняті в креативних та IT-індустріях. Для цього кластера держава створює законодавчі і податкові умови для розвитку. Наприклад, Польща і Німеччина пропонують спрощені умови роботи для фахівців з України.
В Україні креативний клас почав розвиватися в тому числі завдяки спрощеним умовам оподаткування. Для продовження розвитку необхідне зрозуміле і стабільне законодавство для бізнесу та самозайнятих фахівців, що враховує нові форми співпраці: фриланс, цифрове робоче місце, дистанційна робота.
Найголовніше — потрібна трансформація свідомості чиновників, додає Антонюк.
В. о. директора асоціації «IT України» Дмитро Овчаренко каже, що для української IT-індустрії законопроект Мінсоцполітики неприйнятний.
«Зверніть увагу на назву законопроекту: «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників». Це лицемірство. Ви чули коли-небудь масові заяви айтівців про порушення їхніх трудових прав?» — запитує Овчаренко.
За його словами, справжня мета Мінсоцполітики — запровадити ще один спосіб наживи на бізнесі.
Прикладом цього, за його словами, є норма законопроекту, згідно з якою факт наявності трудових відносин встановлюється посадовою особою центрального органу виконавчої влади. Однак в наступній частині цієї ж статті написано, що факт наявності трудових відносин може встановлюватися в судовому порядку.
«Головний у цьому процесі навіть не суд, а державний інспектор праці», — обурюється Овчаренко.
***
Читайте також: З тінізацією праці будуть боротися по-новому: законопроект від Мінсоцполітики