Коментар до листів Мінекономіки від 02.02.2021 р. №4708-06/6450-07,
від 02.02.2021 р. №4708-06/6433-07
У автора запитів до Мінекономіки запитання щодо розрахунку середньої зарплати з базовим розрахунковим періодом 2 місяці виникло у зв’язку зі збереженням середнього заробітку працівникам, які зараз виконують військовий обов’язок. Проте відповіді можна використовувати в усіх випадках, коли йдеться про розрахунок середньої зарплати не у зв’язку з відпустками або лікарняними/декретними.
Нагадаємо, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток. Платити та рахувати цей середній заробіток мають роботодавці. Тобто особи, у яких вони працювали на час призову. Таким чином, і сьогодні потрібно зберігати середню зарплату за мобілізованими, строковиками та тими, хто пішов служити за контрактом, оскільки ще діє особливий період.
Як визначається розрахунковий період?
Обчислення середньої заробітної плати таким працівникам проводиться, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю призову (прийняття) працівника на військову службу.
Тобто, якщо працівник йде служити у січні 2021 року, то розрахунковим періодом для обчислення середньої зарплати буде листопад-грудень 2020 року.
Який принцип врахування премії, якщо розрахунковий період 2 місяці?
При обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно зі законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 Порядку №100.
Суми нарахованої заробітної плати враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані. Але у премій за період більший місяця власний порядок врахування!
Абзацом 3 пункту 3 Порядку №100 передбачено, що премії та інші виплати, які виплачуються за два місяці або за триваліший період, при обчисленні середньої заробітної плати включаються шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду частини, що відповідає кількості відпрацьованих робочих днів періоду (місяців), за які такі премії та інші виплати нараховані.
Така частина визначається діленням суми нарахованих премій та інших виплат на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів кожного місяця, що відноситься до розрахункового періоду для обчислення середньої заробітної плати. Покажемо на прикладі
Приклад 1. Працівника призвано на строкову військову службу у січні 2021 року. Премію за четвертий квартал 2020 року у розмірі 15000,00 грн нараховано у січні 2021 року разом із першою частиною заробітної плати за січень. Працівник відпрацював усі дні у розрахунковому періоді (пятиденка, 40-годинний робочий тиждень, з вихідними субота-неділя).
1. Визначаємо розрахунковий період: листопад-грудень 2021 року
2. Визначаємо кількість відпрацьованих днів працівником у розрахунковому періоді: жовтень – 21, листопад – 21, грудень – 22. Всього за четвертий квартал відпрацював 64 дні.
3. Визначаємо частку премії, яка належить до кожного місяця кварталу.
- у жовтні 4921,87 (15000/64*21);
- у листопаді 4921,88 (15000/64*21);
- у грудні 5156,25 (15000/64*22).
4. Визначимо частку премії, яка враховується до середньої зарплати
- (частка премії листопада + частка премії грудня) = 4921,88 + 5156,25 = 10078,13
Увага! Для визначення частини премії, яка буде врахована при обчисленні середньої заробітної плати працівнику необхідно суму премії за четвертий квартал 2020 року розділити на кількість відпрацьованих працівником робочих днів у четвертому кварталі 2020 року, потім отриманий результат помножити на кількість відпрацьованих працівником робочих днів у листопаді та у грудні 2020 року.
Якщо ж початок військової служби відбудеться у лютому 2021 року, розрахунковим періодом буде грудень 2020 року – січень 2021 року. В такому випадку враховуватиметься лише та частка премії, яка припадає на грудень, тобто 5156,25 грн.
А якщо у розрахунковому періоді було відрядження?
Справа в тому, що ст. 121 КЗпП наразі говорить: працівникам, які направлені у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку.
Тобто, щоб зрозуміти, скільки зарплати нарахувати працівнику за час відрядження, треба буде порахувати таку зарплату, виходячи з окладу (тарифної ставки тощо), і порахувати середній заробіток за період відрядження. А потім порівняти пораховані величини між собою, і середній заробіток в цьому випадку буде мінімальною величиною, нижче якої оплату проводити не можна.
Ось і в коментованому листі розглядається ситуація, коли відрядження було оплачено за середнім заробітком. Чим це цікаво? Враховуючи положення абз. 2 пункту 4 Порядку №100, період, коли за працівником зберігалась середня заробітна плата, виключається із розрахункового періоду.
Тому фахівці Мінекономіки зробили такий висновок: оскільки дні відрядження, оплачені за середнім заробітком, не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, то і сума премії, яка припадає на ці дні, також не враховується при визначенні частини премії, що відноситься до заробітку місяців розрахункового періоду!
Приклад 2. Працівника призвано на строкову військову службу у лютому 2021 року. Премію за четвертий квартал 2020 року у розмірі 15000,00 грн нараховано у січні 2021 року разом із першою частиною заробітної плати за січень. Працівник відпрацював усі дні у розрахунковому періоді (пятиденка, 40-годинний робочий тиждень, з вихідними субота-неділя). Але у грудні мав 5 робочих днів у відрядженні.
5. Визначаємо розрахунковий період: грудень 2020 – січень 2021
6. Визначаємо кількість відпрацьованих днів працівником у розрахунковому періоді: жовтень – 21, листопад – 21, грудень – 22. Не враховуємо 5 днів, відпрацьованих у відрядженні. Всього за четвертий квартал до розрахунку беремо 59 днів.
7. Визначаємо частку премії, яка належить до кожного місяця кварталу.
- у жовтні 5338,99 (15000/59*21);
- у листопаді 5338,98 (15000/59*21);
- у грудні 4322,03 (15000/59*17).
8. Визначимо частку премії, яка враховується до середньої зарплати: 4322,03 грн.
Чи можна округлювати частку премії у місяцях розрахункового періоду?
З наведених вище прикладів очевидно, що при розподілі суми премії між трьома місяцями так чи інакше виникає похибка за рахунок округлення. І у бухгалтера неминуче виникне питання, куди «зайву» копійку «сховати»? Не простіше б було округлювати, наприклад, до гривні, самі частки премії, які беруться до розрахунку середньої зарплати?
Можливо, і простіше. Але фахівці Мінекономіки наполягають на точності і зазначають, що частини премії, які додаються до заробітку місяців розрахункового періоду, як правило, не округлюються.
На ось це «як правило» зверніть особливу увагу. Адже у своїй позиції фахівці Мінекономіки посилаються на п. 2 ст. 8 Закону про бухоблік.
Вони вважають, що відображення та облік зазначених операцій належить до питань організації бухгалтерського обліку на підприємстві і є компетенцією його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.
Тому для уникнення непорозумінь правила округлення доцільно прописати в обліковій політиці або іншому внутрішньому нормативному акті (наприклад, наказі) підприємства, установи, організації.
Про правила врахування премій для нарахування відпускних дивиться тут.
