Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Свириденко Юлія на своїй сторінці у facebook розповідає наступне.
Лібералізація економіки – це стратегічна мета України, що залишається незмінною.
Ми прагнемо скоротити обсяг присутності держави в економіці, аби стимулювати економічне зростання. До 2032 року рівень податкових вилучень з економіки повинен знизитися з 45 до 20%.
Про це говорили сьогодні під час великої онлайн-конференції Forbes «Будуємо разом». ТОПові фахові спікери, змістовні дискусії та обмін думками про майбутнє України.
Ключова тема – як досягти економічного зростання після завершення війни.
Економічне зростання – це результат підприємницької діяльності мільйонів людей. Безпека, верховенство права та оптимальний обсяг втручання держави в економіку – три складові, що його забезпечать.
Тому продовжуємо дерегуляцію – готуємо спрощення вимог, яким має відповідати бізнес. В Україні 14 видів дозвільних документів. Буде не більше 5-ти. Запустимо єдиний дозвільний портал, переведемо усі дозволи в електронний формат. Частину ліцензій і дозволів скасуємо, частину спростимо, скоротимо перелік вимог, які держава висуває до бізнесу.
Щоб забезпечити верховенство права, вивчаємо можливість запозичити досвід в застосуванні британських правових норм для нових інвестицій від 15 млн грн.
Плануємо масштабну реформу трудового законодавства, що допоможе бізнесу розвиватися динамічно. Йдеться, в першу чергу, про імплементацію норм ЄС та конвенцій МОП, розширення спектру трудових договорів, спрощення процедури входу-виходу працівників на ринок праці.
Робимо ставку на експортну модель зростання. Зараз експорт складає 35% ВВП (з них сировина – 75%). Мета – підняти його до понад 50%. При цьому 75% мають складати готові товари та послуги.
Орієнтуємося на малий та середній бізнес. Його внесок у ВВП повинен бути максимально можливим. Таким шляхом йшла Польща, коли готувалася стати частиною ЄС. Для цього запускаємо серію грантових програм. Даємо бізнесу ресурси, які він може вкласти у власну справу.
Це все стратегія, але часто війна змушує Уряд приймати окремі тактичні рішення у ручному режимі. Наприклад, впроваджувати список товарів критичного імпорту.
Проте, як тільки минає загроза, ми готові їх скасовувати. І постанова Кабінету Міністрів про зняття обмежень щодо перерахунку валюти при імпорті товарів це добре демонструє.
Тож, попри усі тактичні кроки, що зумовлені війною, Україна рухається в бік мінімізації участі держави в економічних процесах. Це один з важливих рецептів для відбудови та зростання.
Дякую усім учасникам онлайн-конференції та розраховую, що наша експертна розмова матиме практичні позитивні наслідки для держави.
***
