Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
До Міжрегіонального управління за консультацією звернулась пані Тамара, керівник освітнього закладу, щодо роз’яснення питання заміщення працівника який перебуває у простої та розміру оплати з цього приводу у бюджетній установі. Наскільки це правомірно?
Роз’яснення з цього питання надав головний державний інспектор Володимир Коптіков.
15.03.2022 р. Верховною Радою України ухвалено Закон України №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон №2136-ІХ).
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону №2136-ІХ, з метою оперативного залучення до виконання роботи нових працівників, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, у тому числі внаслідок фактичної відсутності працівників, які евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустці, простої, тимчасово втратили працездатність або місцезнаходження яких тимчасово невідоме, роботодавець можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори у період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.
Норми Закону №2136-ІХ, які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж КЗпП та інше законодавство про працю, – мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану для працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оплату праці», оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань.
Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.