Новації щодо колективних угод та договорів: аналіз Закону №2937

Нагадаємо, що 11 квітня Президент В. Зеленський підписав Закон №2937-IX від 23.02.2023 "Про колективні угоди та договори" (раніше законопроєкт №7628). Про його прийняття ми раніше повідомляли тут. Закон опубліковано в "Голосі України" 14 квітня. 

Закон України «Про колективні угоди та договори» набуватиме чинності в кілька етапів: 

Етап перший: пункт 5 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення набере чинності з дня, наступного за днем опублікування Закону №2937.

Етап другий: всі інші норми Закону набирають чинності через шість місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану.

Таблиця 1

Норми, які набирають чинності відразу після опублікування: профспілки та організації роботодавців

На період дії воєнного стану, якщо неможливо здійснити оцінку відповідності критеріям репрезентативності та підтвердження репрезентативності суб’єктів сторін профспілок та організацій роботодавців відповідно до Закону України «Про соціальний діалог в Україні» через відсутність необхідних статистичних даних, інформації, неможливість її отримання у встановлені терміни, Національна служба посередництва і примирення може прийняти рішення про продовження строку дії свідоцтва про підтвердження репрезентативності до припинення чи скасування воєнного стану та протягом шести місяців після припинення чи скасування воєнного стану. 

Нормативні акти, які зазнають змін через шість місяців після закінчення воєнного стану

Закон №2937 вносить зміни до низки нормативно-правових актів. Унаочнимо у зручній таблиці 2. 

Таблиця 2

Докладно про зміни у КЗпП

Найбільше кадровиків і бухгалтерів цікавить, що зміниться у КЗпП. 

Глава ІІ «Колективний договір» суттєво змінюється та скорочується. Будуть виключені такі статті:

1. Стаття 11. Сфера укладення колективних договорів
2. Стаття 12. Сторони колективного договору
3. Стаття 13. Зміст колективного договору
4. Стаття 14. Колективні переговори, розробка і укладення колективного договору, відповідальність за його виконання
5. Стаття 15. Реєстрація колективного договору
6. Стаття 16. Недійсність умов колективного договору
7. Стаття 17. Строк чинності колективного договору
8. Стаття 18. Поширення колективного договору на всіх працівників
9. Стаття 19. Контроль за виконанням колективного договору
10. Стаття 20. Звіти про виконання колективного договору

І в Главі другій залишається лише одна стаття, в якій йтиметься, що колективний договір укладається на основі законодавства, прийнятих сторонами зобов’язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин між роботодавцем і працівниками, їхніми представниками.

Порядок ведення колективних переговорів, розробки, укладення, внесення змін і доповнень до колективного договору, повідомна реєстрація колективних договорів, відповідальність за порушення законодавства про колективні договори регулюються Законом України «Про колективні угоди та договори».

У статті 249 КЗпП передбачено, що на підприємстві зможуть існувати декілька профспілкових організацій. 

У цьому випадку може бути утворено спільний представницький орган для ведення колективних переговорів з укладення колективного договору, і приміщення, інші матеріальні і технічні засоби надаватимуться лише для їхнього спільного використання.

Якщо на підприємстві немає колдоговору чи не утворено спільний  представницький орган профспілок, забезпечення первинних профспілкових організацій приміщеннями та іншими матеріальними і технічними засобами здійснюється шляхом їх надання для спільного використання первинними профспілковими організаціями в порядку та на умовах, визначених укладеними між первинними профспілковими організаціями та роботодавцем окремими письмовими угодами.

У статті 250 КЗпП зазначено, що роботодавці зобов’язані відраховувати кошти первинним профспілковим організаціям на реалізацію заходів, передбачених колективними договорами та угодами у розмірах, не менших ніж 0,3 відсотка фонду оплати праці, із віднесенням цих сум на витрати, а в бюджетній сфері - за рахунок виділення додаткових бюджетних асигнувань. А якщо на підприємстві є декілька первинних профспілкових організацій, кошти відраховуються пропорційно до кількості їхніх членів із числа працівників, які перебувають у трудових відносинах із цим роботодавцем, якщо інше не передбачено колективним договором.

Далі розглянемо докладно новий Закон про колективні угоди та договори.

Розділ 1. Загальні положення

У першому розділі Закону України №2937 міститься низка таких статей:

1. Стаття 1. Законодавство про колективно договірне регулювання трудових, соціально-економічних відносин 
2. Стаття 2. Визначення термінів
3. Основні принципи колективно-договірного регулювання
4. Види колективних угод та договорів
5. Сфера дії колективних договорів
6. Заборона втручання в законну діяльність, пов’язану із веденням колективних переговорів, укладенням колективних угод та договорів і контролем за їх виконанням
7. Сторони колективних угод та договорів
8. Співвідношення законодавства, колективних угод, колективних договорів та трудових договорів

При цьому з’являється термін «галузева угода обмеженої дії» - письмовий нормативний документ, що укладається відповідно до Закону №2937 в галузях, де відсутні репрезентативні сторони з метою регулювання  трудових, соціально-економічних відносин на галузевому рівні. 

Увага! Колективний договір та колективна угода мають різні визначення, і ці поняття не є тотожними. 

Поняття «колективна угода» більш широке для застосування. Для унаочнення відобразили у таблиці 3.

Таблиця 3

Як зрозуміло з визначення, до колективних угод належать:

1. Генеральна угода
2. Галузева угода
3. Територіальна угода

До того, як вивчати тему колективної угоди, слід з’ясувати, хто ж такі сторони соціального діалогу. Тут керуватимемося частиною другою ст. 4 Закону про соціальний діалог. Унаочнимо у таблиці 4.

Таблиця 4

Генеральною угодою визначаються основні домовленості сторін на національному рівні з питань щодо умов праці та зайнятості, соціально-економічних питань.

Галузевою (міжгалузевою) угодою визначаються умови праці та зайнятості в певній галузі/галузях. Вона не може погіршувати становище працівників порівняно з генеральною угодою.

У цій угоді може бути передбачено додаткові гарантії та пільги для працівників та інших категорій осіб, визначених сторонами, порівняно із законодавством і генеральною угодою.

Також галузева чи міжгалузева  угода може містити перелік кодів видів економічної діяльності згідно з Національним класифікатором України, на які вона поширюється.

До галузевої угоди включаються зокрема, такі питання:

1. забезпечення продуктивної зайнятості працюючих, запобігання масовим вивільненням;
2. створення галузевих фондів професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників;
3. мінімальних гарантій в оплаті праці;
4. нормування та оплати праці в галузі відповідно до кваліфікації, за видами робіт та окремими професіями, міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці з урахуванням норм законодавства про оплату праці;
5. визначення стандартів оплати висококваліфікованої праці за основними професіями;
6. гарантованих мінімальних розмірів доплат і надбавок з урахуванням специфіки умов праці окремих професійних груп і категорій працівників;
7. умов і темпів зростання фондів оплати праці у роботодавців;
8. умов та охорони праці;
9. заходів щодо запобігання та протидії дискримінації у сфері праці;
10. забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
11. медичного обслуговування, оздоровлення і відпочинку працівників, членів їхніх сімей;
12. гарантій та компенсацій працівникам, які беруть участь у колективних переговорах;
13. гарантій діяльності профспілок, їх організацій та об’єднань.

Дія галузевої (міжгалузевої) угоди, її окремих положень може бути поширена на всіх роботодавців, які провадять свою діяльність у відповідній галузі/галузях (виді/видах економічної діяльності), крім тих, у яких кількість працівників не перевищує 10 осіб, у разі отримання відповідного спільного звернення від суб’єктів сторін цієї угоди та в разі, якщо угода:

1. укладена відповідно до цього Закону центральним органом (органами) виконавчої влади та репрезентативними суб’єктами сторін/сторони (у разі укладення угоди на двосторонній основі) або репрезентативними суб’єктами профспілкової сторони та сторони роботодавців;
2. зареєстрована без зауважень щодо невідповідності законодавству центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.

Але дія галузевої (міжгалузевої) угоди чи окремих її положень на підприємствах, в установах, організаціях державної та комунальної форми власності може бути поширена тільки за згодою органів, до сфери управління яких вони належать.

Галузева угода обмеженої дії не підлягає поширенню на всіх роботодавців. Порядок поширення дії галузевої (міжгалузевої) угоди, її окремих положень затверджується КМУ. Інформація про поширення дії галузевої (міжгалузевої) угоди, її окремих положень оприлюднюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин, та суб’єктами сторін цієї угоди на їх офіційних вебсайтах.

Територіальна угода

Суть дії цієї угоди зрозуміла із самої назви.

Територіальною угодою визначаються умови праці та зайнятості працівників, що розташовані в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, територіальної громади.

Територіальна угода може включати з урахуванням умов та економічних можливостей відповідних адміністративно-територіальних одиниць, територіальних громад більш високі гарантії та пільги працівникам порівняно із законодавством і генеральною угодою.

Така угода, укладена в окремій галузі, може містити перелік кодів видів економічної діяльності згідно з Національним класифікатором України, на які вона поширюється, може включати більш високі гарантії та пільги працівникам порівняно з галузевою (міжгалузевою), територіальною угодою.

Підписання колективної угоди, приєднання, строк дії та призупинення

Укладення колективної угоди здійснюється шляхом її підписання уповноваженими представниками сторін у визначений сторонами строк. Якщо сторонами не визначено строк підписання колективної угоди, угода підписується протягом 10 робочих днів з дня завершення колективних переговорів.

Якщо інше не зазначено, колективна угода набирає чинності з дня її підписання (ст. 14 Закону №2937). 

Згідно зі ст. 17 Закону №2937, строк дії визначається її сторонами, і колективна угода діє до укладення нової, якщо інше не передбачено цією угодою або інше узгоджене рішення не прийнято сторонами.

Якщо змінюються склад, структура, найменування суб’єкта сторони, від імені якого укладено колективну угоду, вона не втрачає чинності. У разі реорганізації суб’єкта сторони колективної угоди його права та обов’язки переходять до правонаступника (правонаступників).

У разі ліквідації суб’єкта сторони колективної угоди її умови продовжують діяти на всіх суб’єктів, інтереси яких ним представлені, протягом усього строку проведення ліквідації. 

До відповідної сторони можуть приєднатися суб’єкти сторони соціального діалогу відповідного рівня, які утворені після підписання такої угоди і беруть зобов’язання щодо її виконання (ст. 15 Закону №2937).

Дія окремих положень колективної угоди може бути призупинена сторонами за взаємною згодою на визначений ними строк у випадках і порядку, передбачених угодою.

Про рішення щодо призупинення дії окремих положень колективної угоди сторони цієї угоди в тижневий строк з дня його прийняття інформують суб’єктів, що перебувають у сфері їх дії, та орган, що здійснив повідомну реєстрацію цієї угоди.

Рішення щодо призупинення, зупинення/поновлення дії окремих положень оприлюднюється в засобах масової інформації та/або на офіційних вебсайтах суб’єктів сторін цієї угоди та органу, що здійснив її повідомну реєстрацію (ст. 18 Закону №2937).

Згідно зі ст. 19 Закону №2937 контроль за виконанням здійснюється безпосередньо сторонами, які її уклали, у порядку та строки, визначені цією угодою.

Колективний договір 

Питання колективного договору врегульовують статті 21 - 28 Закону №2937.

У колективному договорі зазначається колективна угода, у сфері дії якої перебувають сторони та умови якої враховано в цьому договорі (у разі її наявності) (ст. 21 Закону №2937).

Згідно зі ст. 7 Закону №2937, сторонами колективного договору є:

1. сторона роботодавця, суб’єктами якої є роботодавець та/або уповноважені представники роботодавця, зокрема відокремлені підрозділи юридичної особи;
2. сторона працівників, суб’єктами якої є первинні профспілкові організації, які створені на підприємстві, в установі, організації, відокремлених підрозділах юридичної особи, об’єднують працівників фізичної особи, яка використовує найману працю, та представляють інтереси працівників цього роботодавця, а в разі їх відсутності - вільно обрані працівниками для ведення колективних переговорів представники. 

Колективним договором встановлюються умови праці та зайнятості, права та гарантії, зобов’язання і домовленості його сторін із питань, визначених сторонами, зокрема тих, що не врегульовані законодавством про працю. 

Колективний договір може передбачати положення, зокрема, щодо:

1. організації виробництва і праці та/або змін в їх організації, підвищення ефективності виробництва та забезпечення продуктивної зайнятості, запобігання масовому вивільненню;
2. професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників;
3. нормування та оплати праці, встановлення та зміни форм, систем і строків виплати заробітної плати, встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці, встановлення та зміни норм праці, систем оплати праці, розмірів заробітної плати та інших видів виплат (у тому числі доплат, надбавок, премій, гарантійних та компенсаційних виплат) з урахуванням норм законодавства про оплату праці;
4. режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку;
5. умов праці, у тому числі розумного пристосування для працівників, які його потребують, зокрема осіб з інвалідністю;
6. безпеки, охорони і гігієни праці;
7. умов виробничого побуту;
8. страхування працівників;
9. медичного обслуговування, оздоровлення і відпочинку працівників, членів їх сімей;
10. гарантій діяльності профспілкових організацій;
11. гарантій та компенсацій працівникам, які беруть участь у колективних переговорах;
12. форм участі у визначенні напрямів соціально-економічної політики розвитку підприємства;
13. заходів щодо запобігання та протидії дискримінації у сфері праці;
14. запобігання та протидії мобінгу (цькуванню);
15. забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
16. організації культурно-масової, фізкультурної роботи.

Також можуть передбачатися додаткові соціальні, трудові та інші гарантії і пільги для працівників, пенсіонерів та інших категорій осіб, визначених сторонами, порівняно із законодавством і колективними угодами.

У колективному договорі мають зазначатися:

1. строк дії договору;
2. порядок приєднання до сторони працівників договору;
3. здійснення контролю за виконанням його положень;
4.  захист інформації відповідно до законодавства (у разі потреби);
5.  умови та порядок призупинення на певний строк дії окремих положень договору,
6. перелік форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), у разі настання яких дія окремих положень договору зупиняється.

Затвердження, підписання, приєднання до колективного договору

Спочатку проєкт колективного договору підготовлюється спільною робочого комісією.

Потім проєкт вноситься сторонами на розгляд загальних зборів (конференції) працівників для обговорення та прийняття рішення щодо його підписання. 

Загальні збори (конференція) можуть бути проведені в онлайн форматі за допомогою технічних засобів зв’язку.

Загальні збори (конференція) працівників уповноважують осіб від суб’єктів сторони працівників на підписання документа.

Загальні збори працівників можна назвати правомочними тоді, коли в них беруть участь більше половини працівників підприємства, установи, організації (відокремленого підрозділу), роботодавця - фізичної особи. 

Конференцією можна назвати правомочною тоді, коли в ній беруть участь не менше двох третин делегованих осіб, якщо інше не встановлено законом.

Рішення приймаються закритим (таємним) або відкритим голосуванням більшістю голосів учасників.

Укладення колективного договору здійснюється шляхом його підписання уповноваженими представниками сторін у визначений сторонами строк. Чинності набирає з дня його підписання, якщо інше не зазначено в цьому договорі.

Якщо не визначено строк підписання колективного договору, договір підписується протягом п’яти робочих днів з дня прийняття відповідного рішення загальними зборами (конференцією) працівників.

Строк дії визначається його сторонами. Колективний договір діє до укладення нового, якщо інше не передбачено цим договором або інше узгоджене рішення не прийнято його сторонами.

У разі зміни власника, реорганізації юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) умови колективного договору діють протягом строку, на який його укладено, але не більше одного року, якщо сторони не домовилися про інше.

Згідно зі ст. 26 Закону №2937, дія окремих положень колективного договору може бути призупинена рішенням, прийнятим його сторонами за взаємною згодою, на визначений ними строк у випадках і порядку, передбачених цим договором.

Роботодавець зобов’язаний ознайомити працівника з текстом документа до початку роботи за укладеним трудовим договором, а також у тижневий строк після укладення колективного договору, внесення до нього змін і доповнень (ст. 28 Закону №2937).

Колективні переговори

Відповідно до ст. 12 Закону №2937, працівники, які беруть участь у колективних переговорах як представники сторін, на час їхньої участі в засіданнях спільної робочої комісії та визначений сторонами час для підготовки проєкту колективної угоди, договору, внесення змін і доповнень до них, здійснення контролю за виконанням колективної угоди, договору звільняються від виконання обов’язків за основним місцем роботи зі збереженням середньої заробітної плати.

Також можуть надаватися додаткові гарантії та компенсації, передбачені трудовим законодавством, колективною угодою, договором, домовленостями сторін.

Право на ведення переговорів і укладення колективних угод та договорів надається сторонам соціального діалогу, склад яких визначається відповідно до законодавства про соціальний діалог, крім галузевих угод обмеженої дії, територіальних угод, що укладаються на території територіальної громади, територіальних угод в окремій галузі, для укладення яких склад сторін колективних переговорів визначається з урахуванням пріоритетності, передбаченої цією статтею.

Унаочнимо у таблиці 5, хто може бути сторонами під час колективних переговорів з укладення галузевих угод обмеженої дії.

Таблиця 5

Репрезентативними для участі в колективних переговорах з укладення територіальних угод на рівні територіальної громади є суб’єкти профспілкової сторони та сторони роботодавців, які діють та є репрезентативними на рівні адміністративно-територіальних одиниць, розташованих на території цієї територіальної громади, а в разі відсутності таких суб’єктів - суб’єкти профспілкової сторони та сторони роботодавців, які діють та є репрезентативними на рівні відповідної області.

До суб’єктного складу профспілкової сторони та сторони роботодавців колективних переговорів з укладення територіальних угод в окремій галузі повинні входити уповноважені організації репрезентативних на галузевому рівні всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців та всеукраїнських профспілок, їх об’єднань або їх представники (за наявності).

Згідно з частиною 5 ст. 9 Закону №2937, не допускається ведення переговорів та укладення колективних угод та договорів від імені працівників організаціями або органами, які утворені чи фінансуються роботодавцями, політичними партіями.

Укладенню колективної угоди та договору передують колективні переговори, які ведуться на дво- чи тристоронній основі, колективних договорів - на двосторонній основі.

Якщо створено кілька первинних профспілкових організацій, вони повинні на засадах пропорційного представництва (згідно з кількістю членів, що об’єднує кожна організація) утворити для ведення переговорів з укладення колективного договору спільний представницький орган шляхом укладення відповідної угоди та письмово повідомити про це роботодавця. Первинна профспілкова організація, що відмовилася від участі в спільному представницькому органі, позбавляється права представляти інтереси працівників при підписанні колективного договору.

Згідно зі статтею 11, метою колективних переговорів є укладення колективних угод та договорів, внесення до них змін і доповнень. Колективні переговори щодо внесення змін до колективної угоди, договору, укладення нових колективної угоди, договору розпочинаються за ініціативою будь-якої сторони у строки, визначені чинними колективною угодою, договором.

Якщо такі строки не визначені колективною угодою, договором або колективна угода, договір не укладені, колективні переговори можуть бути ініційовані будь-якою стороною у будь-який час.

У разі якщо одна зі сторін письмово ініціювала проведення колективних переговорів, інша сторона (інші сторони) не може (не можуть) ухилятися від участі в них. Інформація про початок колективних переговорів та їх перебіг є відкритою.

На національному рівні сторони до початку колективних переговорів домовляються про конкретний перелік та кількість питань, які необхідно включити до змісту генеральної угоди, та визначають граничну кількість можливих пропозицій від кожної сторони до її тексту.

Сторони надсилають інформацію про початок колективних переговорів з укладення галузевої (міжгалузевої) угоди до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин, для її оприлюднення на його офіційному вебсайті з метою інформування заінтересованих суб’єктів відповідного рівня, роботодавців.

Реєстрація колективних угод (зокрема, і колективних договорів)

Таблиця 6

Відмова в повідомній реєстрації колективних угод, договорів, змін і доповнень до них не допускається. Повідомна реєстрація колективних угод, договорів, змін і доповнень до них проводиться на безоплатній основі. 

Інформація про повідомну реєстрацію колективної угоди (змін і доповнень до неї) разом з їх текстом оприлюднюють на своїх офіційних вебсайтах орган, що здійснив повідомну реєстрацію, та суб’єкти сторін цієї угоди.

Відповідальність за порушення 

Відповідальності за відсутність колдоговору немає.

Натомість є адмінвідповідальність за порушення вимог законодавства про колективні угоди, договори (докладно - у таблиці 7).

Таблиця 7