Основна діяльність сезонна, надходжень від неї тимчасово немає, є тільки за неосновним КВЕДом (оренда приміщення). Кредитів із початком війни не дають. Як краще вчинити: відправити працівників у відпустку за свій рахунок чи призупинити дію трудового договору? Чи можна оформити одним наказом, чи окремо на кожного працівника? Чи потрібні заяви від працівників?
Відпустка без збереження заробітної плати
Частиною 3 ст. 12 Закону №2136 передбачено, що протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки.
Тож працівники можуть скористатися цією нормою та написати заяви на відпустку без збереження зарплати на час воєнного стану, а роботодавець — видати відповідний наказ. Наказ про надання працівникам відпустки без збереження зарплати видається один під усі заяви, тільки у підставі перераховуються заяви з П. І. Б. працівників.
Тобто роботодавець має право надавати працівникові відпустку без збереження заробітної плати на час воєнного стану (за його заявою та виключно на його бажання) без обмеження строку.
А що зі стажем? До стажу роботи, який дає право на щорічну основну відпустку, зараховується, зокрема, час, протягом якого працівники фактично не працювали, але за ними зберігалося місце роботи (посада) і не виплачувалася заробітна плата у порядку, визначеному ст. 25 і 26 Закону про відпустки (ст. 9 Закону про відпустки).
Таким чином, період, коли працівники перебувають у відпустці без збереження зарплати на час дії воєнного стану, включається до стажу, що дає право на дні щорічної відпустки.
Нагадаємо, що Законом від 27.07.2023 №3275‑ІХ воєнний стан в Україні продовжено строком на 90 діб — до 16 листопада 2023 року.
Відпустку без збереження заробітної плати (незалежно від її виду) відображають у табелі літерним кодом «НА» або цифровим — «18».
Призупинення дії трудового договору
Призупинення дії трудового договору — це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку зі збройною агресією проти України, що унеможливлює виконання обома сторонами трудових відносин обов’язків, передбачених трудовим договором (ст. 13 Закону №2136).
Тобто, щоб можна було призупинити дію трудового з працівниками в місті, де не ведуться бойові дії, потрібна наявність двох умов:
1) роботодавець не може забезпечити працівника роботою;
2) працівник не може її виконувати.
Отже, якщо дві вищезазначені умови одночасно виконуються, роботодавець може призупинити дію трудових договорів із працівниками.
Ініціювати призупинення дії трудового договору може як роботодавець (видавши наказ, загальний для всі працівників), так і працівник (написавши заяву, на підставі якої роботодавець видає наказ), які по змозі мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб (ч. 2 ст. 13 Закону №2136).
Через те що роботодавець призупинятиме дію трудових договорів та виплату зарплати працівникам, вважаємо за доцільне зазначити в наказі перелік працівників підприємства з обов’язковим ознайомленням під підпис. Це також дозволить уникнути непорозумінь у майбутньому в разі компенсації зарплати працівникам.
І ще: на час призупинення дії трудового договору зарплата працівникам не нараховується та не виплачується. Відшкодування заробітної плати на час призупинення дії трудового договору в повному обсязі покладуть на державу, що здійснює військову агресію (наразі не відомо, яким чином це відбуватиметься).
У табелі обліку робочого часу табелювання працівників у разі призупинення дії трудового договору можна робити літерним позначенням «ІН» або ввести своє позначення, для того щоб відокремити їх від мобілізованих працівників.
Отже, який із варіантів запропонувати працівникам, вирішувати роботодавцю.