Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці розповідає, що ст. 6 Закону України «Про охорону праці» визначено, що працівники мають право на належні умови праці на робочих місцях, безпеку технологічних процесів, машин механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, та санітарно-побутові умови що відповідають законодавству.
Задля забезпечення безпечного виконання робіт роботодавцеві необхідно провести моніторинг всіх ризиків (властивостей фізичних, хімічних речовин, кліматичних умов, встановлення факторів і причин несприятливих умов праці, встановити ступінь шкідливості і небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією тощо).
Для проведення моніторингу на підприємстві створюються комісії, до складу яких входять люди, що мають відповідну підготовку навчання за відповідними напрямами і які здатні аналізувати небезпеки.
Комісії за результатами розгляду та аналізу роблять заключні висновки щодо наявних небезпек (або їх відсутності) та зменшення впливу їх на людину, що задіяна у трудових процесах.
За результатами роботи роботодавець здійснює відповідне реагування. Якщо роботодавець не виконує свою функцію із забезпечення безпечних умов праці, кожен працівник має повне право відмовитись від дорученої роботи, якщо створюються виробничі ситуації, небезпечні для його життя та здоров’я або для людей, що його оточують. Кожен працівник має невід’ємне право розірвати договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує вимоги законодавства про охорону праці.
Будь-якому приватному підприємцю, власнику (керівнику) підприємства, установи не слід забувати, що кожен громадянин та його робоче місце є невід’ємною складовою політики забезпечення благополуччя населення та бізнес-клімату у державі.