Держпраці повідомляє, що частиною 2 ст. 21 КЗпП України працівникові надається право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Свого часу Мінсоцполітики в листі від 02.03.2016 № 60/06/186-16 зазначило, що у разі неможливості припинити трудові відносини в порядку, встановленому законодавством про працю, їх припиняють у судовому порядку.
Тобто працевлаштуватися внутрішньо переміщена особа, яка з тих чи інших причин не змогла звільнитися з попереднього місця роботи, не має трудової книжки і не може виконувати свою основну діяльність через зруйнування підприємства, може тільки за сумісництвом.
Аби претендувати на основне місце, внутрішньо переміщена особа повинна звільнитися. Для цього працівник може зв’язатися зі своїм попереднім роботодавцем та обговорити питання звільнення за власним бажанням. Відтак написати заяву на звільнення (одразу в заяві можна зазначити адресу, на яку можна надіслати трудову книжку) та надіслати її фото або сканкопію на месенджер чи електронну пошту. На підставі такої заяви попередній роботодавець видає наказ та оформлює/надсилає трудову книжку.
Якщо на сьогодні зв’язку з попереднім роботодавцем немає, то зв’язатися можна буде спробувати в післявоєнний час. Ну, а якщо й потім розшукати роботодавця не вдасться, то потрібно буде звертатися до суду.
Але допоки питання про припинення дії трудового договору за попереднім місцем роботи не вирішено, підприємство може прийняти цього працівника на роботу виключно за сумісництвом.