Держпраці зазначає, що зміст колективного договору згідно з вимогами ст. 7 Закону України “Про колективні договори і угоди” та відповідно до ст. 14 КЗпП України визначається сторонами в межах їх компетенції. У колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема:
- зміни в організації виробництва і праці;
- забезпечення продуктивної зайнятості;
- нормування і оплати праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та інше);
- встановлення гарантій, компенсацій, пільг;
- участі трудового колективу у формуванні, розподілі і використанні прибутку підприємства (якщо це передбачено статутом);
- режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку;
- умов і охорони праці;
- забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників;
- гарантій діяльності профспілкової чи інших представницьких організацій працівників (згідно з вимогами ст. 44 Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” у колективному договорі мають бути конкретні зобов’язаннями роботодавця щодо відрахування коштів первинній профспілковій організації на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу згідно з вимогами);
- умов регулювання фондів оплати праці та встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці;
- забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
- заборона дискримінації. Звертаємо увагу на необхідність передбачення у колективному договорі зобов’язань щодо строків виплати заробітної плати та розміру заробітної плати за першу половину місяця, першочерговості виплати заробітної плати та визначення заходів, які будуть здійснюватись сторонами колдоговірного процесу у разі виникнення заборгованості із виплати заробітної плати.