Відповідно до статті 51 КЗпП і статті 7 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року №2694-XII працівники, зайняті на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, мають права на скорочення тривалості робочого часу. Відповідне право працівників визначається згідно з Переліком виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затвердженим постановою КМУ від 21 лютого 2001 року №163.
Відповідно до пункту 9 Порядку застосування зазначеного вище Переліку, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 23 березня 2001 року №122, скорочена тривалість робочого тижня встановлюється колективним договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці, проведеної відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою КМУ від 1 серпня 1992 року №442 (далі — Порядок проведення атестації). Тобто підтвердження цього права працівникові можливе лише при віднесенні його робочого місця до категорії зі шкідливими умовами праці за результатами атестації робочих місць за умовами праці.
Гігієнічною класифікацією праці (за показниками шкідливості і небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу), затвердженою Міністерством охорони здоров’я СРСР від 12 серпня 1986 року №4137-86, яка на сьогодні застосовується під час проведення атестації робочих місць за умовами праці, визначено, що шкідливі умови праці характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи та здатні чинити несприятливий вплив на організм працівника та/або його нащадків. Умови та характер праці, при яких рівень шкідливих виробничих факторів не перевищує гігієнічних нормативів, вважаються допустимими.
Відповідно до пункту 4 Порядку проведення атестації атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству. Саме атестаційна комісія складає перелік робочих місць, що підлягають атестації, визначає обсяг досліджень шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища та організовує їх проведення.
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Згідно з Положенням про Державну експертизу умов праці, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 1 грудня 1990 року №357, здійснення державного контролю за наданням працівникам пільг та компенсацій за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці покладено на органи Державної експертизи умов праці. Пунктом 5 цього Положення передбачено, що працівники служби Державної експертизи умов праці зобов’язані надавати органам, що призначають та виплачують пенсії, висновки щодо підтвердження (скасування) права працівників на пенсію за віком на пільгових умовах.
Скорочена тривалість робочого тижня за роботу зі шкідливими умовами праці встановлюється у чіткій відповідності до професій (посад) робіт, передбачених зазначеним вище Переліком виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня.
Відповідно до підрозділу «Інфекційні, туберкульозні (протитуберкульозні) лікувально-профілактичні установи та заклади, відділення, палати, кабінети; санітарно-лісові школи та школи-інтернати, дитячі будинки, дитячі садки (групи), ясла-садки (групи), дитячі ясла (групи) та будинки дитини (групи) для дітей, хворих на туберкульоз; будинки інвалідів (відділення) для хворих на туберкульоз; навчальні заклади для інвалідів, хворих на туберкульоз» розділу 32 «Охорона здоров’я, освіта та соціальна допомога» вказаного вище Переліку правом на скорочену тривалість робочого тижня користуються працівники, які безпосередньо обслуговують хворих у цих установах та підрозділах.
Рішення щодо можливості застосування зазначеного вище підрозділу до медичних працівників конкретного шкірно-венерологічного диспансеру може бути прийняте лише за погодженням з Міністерством охорони здоров’я України.
Працівники центрів з профілактики та боротьби із СНІДом закладів та спеціалізованих відділень закладів охорони здоров’я, що призначені для лікування хворих на СНІД та ВІЛ-інфікованих, а також закладів охорони здоров’я, на які покладено органами охорони здоров’я обстеження населення щодо ВІЛ-інфекцій та дослідження крові, біологічних рідин, отриманих від хворих на СНІД та ВІЛ-інфікованих, передбачені підрозділом «Санітарно-профілактичні установи» зазначеного вище розділу 32. Тривалість робочого тижня цих працівників становить 36 год. Основною вимогою зазначеного підрозділу щодо права на скорочену тривалість робочого тижня є безпосередня зайнятість на роботах з проведення санітарно-профілактичних та протиепідеміологічних заходів. Остаточне рішення щодо переліку таких посад приймає адмі¬ністрація медичної установи залежно від посадових інструкцій та кваліфікаційних характеристик професій.
Чи робота у ШВД дає право на скорочений робочий час, вирішує МОЗ
Чи підтверджується право на скорочений робочий тиждень за роботу із шкідливими умовами праці висновком Державної експертизи умов праці? Чи потрібно робити санітарно-гігієнічні дослідження на робочих місцях лікаря-інфекціоніста та сестри медичної кабінету «Довіра» для підтвердження права на скорочений робочий тиждень за роботу із шкідливими умовами праці? Якщо так, то які? Чи мають право на скорочену тривалість робочого тижня до 36 год. працівники шкірно-венерологічного диспансеру на підставі атестації робочих місць?
Джерело: Всеукраїнська асоціація кадровиків
Рубрика: Праця та соціальний захист/Інше
Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.
Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.
на мiсяць безкоштовно!Спробувати