Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Мінсоцполітики у листі від 12.01.2015 р. №4/13/116-15 наголосило, що не вбачається правових підстав для зарахування часу перебування працівника у відпустці без збереження зарплати, яка надається працівникам державних органів, керівникам яких надали таке право, до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.
Виникнення у державних службовців права на додаткову оплачувану відпустку та її тривалість знаходиться у прямій залежності від наявності у державного службовця відповідного стажу державної служби, а не від відпрацьованого ним часу у відповідному робочому році.
Правових підстав для зменшення тривалості (надання пропорційно відпрацьованому часу) додаткової оплачуваної відпустки, яка надається за стаж державної служби державного службовця у відпустці без збереження зарплати немає.
Враховуючи вищвказане, середньоденна зарплата для оплати часу відпусток провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців на відповідну кількість календарних днів року, зменшену на кількість святкових і неробочих днів, встановлених законодавством, а також на кількість календарних днів перебування працівника у відпустці без збереження зарплати.
