Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі ? Закон), платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою — підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону, для зазначених платників базою для нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Визначення видів виплат, що належать до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску, передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. №5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 р. за №114/8713.
Відповідно до пункту 2.3.4 розділу 2 зазначеної Інструкції, витрати в розмірі страхових внесків підприємств (крім випадків, зазначених у п. 3.5 Інструкції) на користь працівників, пов’язаних з добровільним страхуванням (особистим, страхуванням майна) належать до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Отже, суми внесків за договорами довгострокового страхування життя належать до фонду оплати праці як виплати соціального характеру у грошовій і натуральній формі і, відповідно, є базою для нарахування єдиного внеску.
Суми внесків за договорами довгострокового страхування життя належать до фонду оплати праці
Чи нараховується єдиний внесок на суми, сплачені роботодавцем за договорами довгострокового страхування життя?
Джерело: Пенсійний фонд України
Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.
Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.
на мiсяць безкоштовно!Спробувати