Коментар до листа від 28.08.2017 р. №1737/6/99-99-13-02-03-15/ІПК
Коли подарунок є зарплатою та базою нарахування ЄСВ
Відповідно до ст. 2 Закону про оплату праці до заробітної плати відносяться основна та додаткова заробітна плата, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Такі виплати повинні бути встановлені трудовим договором з працівником.
Відповідно до пп. 2.3.2 Інструкції №5 до інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать одноразові заохочення, не пов'язані з конкретними результатами праці одноразові заохочення, не пов'язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних та пам'ятних дат, як у грошовій, так і натуральній формі).
Тому негрошова форма доходу не є достатньою ознакою, яка дозволяє сказати – це не зарплата, а подарунок. Адже зарплата може надаватися як у грошовій, так і у негрошовій (натуральній) формі. Це, до речі, передбачено і ст. 23 Закону про оплату праці.
З цих норм виходить, що подарунок до конкретної події конкретному працівнику або працівникам може вважатися зарплатою працівника, але не у всіх випадках.
За нормою ст. 5 Закону про оплату праці організація оплати праці здійснюється на підставі, зокрема, колективних або трудових договорів. Тому, щоб зазначені вище подарунки вважалися «зарплатними», їх слід обумовити у таких договорах. А в разі відсутності колективного договору – у трудовому договорі із працівником або ж в наказі керівника про надання подарунків.
Тож при даруванні працівнику слід розрізняти:
- якщо подарунок зазначений як складова ФОП в колективному або трудовому договорі (або ж в наказі про його надання працівнику), він оподатковується як зарплата;
- якщо ж в цих документах подарунок зазначений саме як подарунок і обумовлено, що він не належить до ФОП, в цьому разі цей дохід оподатковується як подарунок.
А правила оподаткування цих доходів (зарплати і подарунку) – різні.
При цьому, варто зауважити, якщо подарунки надаються у негрошовій формі, натуральний коефіцієнт застосовується лише при розрахунку ПДФО. До розрахунку військового збору та ЄСВ такий коефіцієнт не застосовується.
У звіті з ЄСВ вартість подарунку відображається у складі загальної суми нарахованої та виплаченої заробітної плати. В формі №1ДФ відповідно вартість такого подарунку відображається з ознакою доходу «101».
Коли подарунок не є зарплатою
Якщо вартість подарунку працівнику не є частиною зарплати працівника, то ЄСВ нараховуватися не повинен відповідно до ст. 7 Закону про ЄСВ.
Для цього слід звернутися до пп. 14.1.47 ПКУ. За ним додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку. Отже, якщо надання подарунків не передбачено трудовим договором та вони надаються у вигляді додаткового блага співробітникам (з причин, не пов’язаних з трудовою діяльністю), то такі подарунки не будуть об’єктом оподаткування ЄСВ.
В такому випадку варто бути готовим доводити податківцям, що такі виплати не відносяться до фонду оплати праці.
Відповідно подарунок у вигляді додаткового блага не відображається у звіті з ЄСВ, а у формі №1ДФ відображається з ознакою доходу «126». При цьому, якщо застосовується натуральний коефіцієнт, то сума нарахованого доходу у розділі І ф. №1ДФ відображається з його урахуванням.
Детально порядок оподаткування подарунків ми розглядали тут>>