Коментар до листа Мінсоцполітики від 01.07.2021 р. №3637/0/290-21/45
Карантинні пільги з ЄСВ
Перш ніж аналізувати думку Мінсоцполітики з такого важливого для багатьох ФОП питання, нагадаємо, про які пільги йдеться.
Як відомо, ФОП–платники єдиного податку I групи звільнялись від сплати ЄСВ за січень – травень 2021 року. Відповідно вони сплачували ЄСВ за IІ квартал тільки за червень 2021 року у розмірі 1320 грн.
А в 2020 році через карантин усіх ФОП звільнили від сплати ЄСВ за себе за три місяці — березень, квітень, травень. Про це ми писали тут і тут.
Але це, так би мовити, тимчасові пільги. Оскільки вони спричинені карантином. І їх не треба плутати з постійно діючими пільгами.
Так, наприклад, з 1 січня 2021 року самозайняті особи (ФОП, фізособи, які здійснюють незалежну профдіяльність, члени фермерського господарства), які перебувать на загальній системі оподаткування, можуть не сплачувати за себе ЄСВ в разі відсутності прибутку.
Тобто, якщо ФОПом не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, він має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Якщо в певному місяці (або навіть році) оподаткованого ПДФО та ВЗ чистого доходу в самозайнятої особи не буде, то він має право не визначати базу нарахування ЄСВ, а отже і не платити ЄСВ за такий період. Проте слід пам'ятати про правило – немає сплати ЄСВ, немає і страхового стажу за цей період!
Якщо ФОП (як «загальники», так і «єдинники») або фізособи, які здійснюють незалежну профдіяльність, одночасно перебувають у трудових відносинах, то вони можуть не платити ЄСВ за себе.
А ще з 1 січня 2021 р. ФОП або фізособа, яка здійснює незалежну профдіяльність, які перебувають у трудових відносинах, мають право не платити ЄСВ за себе. За умови, що роботодавець сплатив за них ЄСВ у розмірі, не меншому за мінімальний страховий внесок.
Якщо роботодавець сплатив ЄСВ, але менше мінімального страхового внеску, то такі самозайняті особи ЄСВ платитимуть. Проте менше ніж звичайно.
Такі особи можуть бути платниками ЄСВ за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Таким чином, можлива абсолютно легальна ситуація, коли ФОП ЄСВ за себе не сплачує. А що в цей момент відбувається з його страховим стажем?
Коли йдеться про постійно діючу пільгу, то несплата ЄСВ означає відсутність страхового стажу за місяці, за які ЄСВ не сплачено. А от для карантинних пільг зробили виняток.
Щодо пільг 2020 року ситуація є такою. Згідно зі Законом №533 та Законом №591 березень–травень 2020 року включаються до страхового стажу та вважається, що ЄСВ було сплачено у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного законодавством для кожного з таких періодів. Але така зміна була внесена лише до Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Отже, для пенсій страховий стаж у ФОП за ці місяці буде. А ось для решти Фондів – ні. І це одразу створило проблеми, зокрема, з отриманням ФОПами допомоги по частковому безробіттю на себе. Оскільки, щоб отримати таку допомогу, треба сплачувати ЄСВ, як мінімум 6 місяців до дати початку припинення/скорочення діяльності.
А ось ФСС на початку карантину вирішив бути поблажливим до ФОП. І наддав роз’яснення, що ФОП, які тимчасово звільнені від сплати ЄСВ з метою їх підтримки на період дії протиепідемічних заходів, а також частково безробітні продовжують вважатися застрахованими у ФСС особами.
Щодо пільги 2021 року, то право на отримання допомоги від ФСС у ФОП 1 групи підтвердила, як не дивно, ДПС. Оскільки відповідно до розділу XV Закону №1058 січень–травень 2021 року включаються до страхового стажу та вважається, що страхові суми було сплачено у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного законодавством для кожного з таких періодів. Враховуючи зазначене, такі ФОПи мають право за вказані періоди отримати соціальні виплати. Ми про це писали тут.
Проте, як ми з’ясуємо далі, у Мінсоцполітики інша думка.
Що роз’яснило Мінсоцполітики?
У коментованому листі Мінсоцполітики приділило увагу проблемі фінансування лікарняних та декретних фізосіб-«єдинників» 1 групи через звільнення від сплати ЄСВ за грудень 2020 року та січень-травень 2021 року.
Фахівці звернули увагу на норми Закону №1105, оскільки окремих правил щодо зарахування місяців звільнення від ЄСВ до страхового стажу законодавством не встановлено.
Зокрема, право на матеріальне забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом (ст. 19 Закону №1105).
Однією з умов отримання матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду є сплата єдиного внеску у розмірах та у строки, визначені Законом №2464.
Висновок міністерства такий: якщо у місяці настання страхового випадку фізичною особою - підприємцем не сплачено єдиний внесок, така особа втрачає статус застрахованої особи, а відтак право на отримання матеріального забезпечення відповідно до Закону №1105 за рахунок коштів Фонду соціального страхування України.
Тобто виходить, що у разі хвороби та настання часу отримання допомоги по вагітності та пологах у грудні 2020 року та січні-травні 2021 року фізособи-«єдинники» не мали права на фінансування від ФСС. У інших місяцях 2021 року при своєчасній сплаті ЄСВ у фізосіб-«єдинників» І групи буде виникати право на фінансування.
Але які наслідки матиме такий висновок для підприємців і для Фонду, наразі невідомо. Адже йдеться про місяці, які вже давно минули, і протягом яких ФСС виплачував ФОП 1 групи суми певних допоміг. І що ж їх тепер, повертати? Навряд чи.
Скоріш за все, якщо ФСС і погодиться з таким роз’ясненням, то воно застосовуватиметься на подальші випадки нарахування і виплати допомоги. І місяці несплати ЄСВ просто виключатимуть з розрахункового періоду, якщо вони до нього потраплятимуть.
Проте ні порядку нарахування лікарняних та декретних за таких умов, ні прикладу фахівці Мінсоцполітики в коментованому листі не наводять. Розберемося з цим питанням самостійно.
Приклад нарахування лікарняних
Звернемося до Закону №1105 та Порядку №1266, адже саме ними встановлені правила для нарахування лікарняних.
Щодо лікарняних підприємцю слід пам’ятати, що вони діляться на два види:
- оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності;
- допомога з тимчасової непрацездатності.
Різниця в тому, що перші 5 днів оплачує роботодавець. У підприємця роботодавців, як правило, немає (інакше він отримує лікарняні та декретні за місцем роботи і до ФСС самостійно не звертається).
Отже, у разі хвороби підприємця ФСС виплачує лікарняні, починаючи з 6-го календарного дня непрацездатності.
Суми допомоги підприємець розраховує самостійно та зазначає їх у заяві-розрахунку (форма якого є додатком до Порядку №12).
Розраховуємо допомогу за формулою:
Д = ДВ х К,
де: Д – сума допомоги;
ДВ – денна виплата;
К – кількість календарних днів непрацездатності, які оплачує ФСС.
Денна виплата розраховується так:
ДВ = Дсер х С : 100,
де: Дсер – розмір середньоденного доходу;
С – відсоток оплати.
Середньоденний дохід розраховується, поділивши дохід, з якого сплачено ЄСВ у розрахунковому періоді (12 календарних місяців), на кількість календарних днів здійснення підприємницької діяльності в розрахунковому періоді. Останнє – це номінальний показник, адже ні вихідних, ні неробочих днів підприємець не має (вони гарантовані КЗпП для найманих працівників). По суті, це кількість календарних днів за такі місяці, у яких підприємець здійснював свою діяльність.
Відсоток оплати при цьому залежить від загального страхового стажу підприємця. Нагадаємо, що за ст. 24 Закону №1105 допомога з тимчасової непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу в таких розмірах:
- 50% середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж до трьох років, або якщо йдеться про карантинні ізоляцію або обсервацію, незалежно від розміру страхового стажу;
- 60% середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж від трьох до п’яти років;
- 70% середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж від п’яти до восьми років;
- 100% середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років;
- 100% середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, віднесеним до 1-3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків або особі, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни, постраждалим учасникам Революції Гідності та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; особам, віднесеним до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону «Про жертви нацистських переслідувань»; донорам, які мають право на пільгу, передбачену ст. 10 Закону «Про донорство крові та її компонентів»; особам, реабілітованим відповідно до Закону «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років, із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу.
А ось допомога по вагітності та пологах завжди виплачується у розмірі 100% (ч. 1 ст. 26 Закону №1105).
Але місяці (з першого до першого числа), в яких ФОП не сплачував ЄСВ, вилучаються з розрахункового періоду. Таким чином, якщо ФОП сплачує ЄСВ менше 12 місяців через карантин, він обчислює середньоденний дохід за фактичний період сплати ЄСВ.
Приклад. Фізособа-«єдинник» І групи з 1 серпня по 10 серпня 2021 року хворіла. Розрахунковий період для обрахунку лікарняних: серпень 2020 р. – липень 2021 р.
Страховий стаж ФОП -10 років. Але у 2020 році та 2021 році він скористався правом на пільги щодо ЄСВ. Відповідно грудень 2020 року та січень-травень 2020 року виключаються з розрахункового періоду. Тому в розрахунковому періоді залишається лише 6 місяців замість 12 (а кількість календарних днів залишається лише 183).
Дані про отримані доходи ФОП бере зі звітності з ЄСВ (цифри ми наводимо умовні).
Середньоденний дохід = (4723 +5000 + 5000 + 5000 + 6000 + 6000) : (31+30+31+30+31+30) = 31723 :183 = 173,35.
З урахуванням загального страхового стажу: 173,35 х 100% = 173,35 грн.
Сума лікарняних: 173,35 * 4 к.дн. = 693,40 грн.
Які документи надати в ФСС та як заповнювати заяву-розрахунок читайте тут.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!