Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
ДПС по роботі з великими платниками податків повідомляє, що 19.07.2022 набрав чинності Закон України від 01.07.2022 №2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яким внесено зміни, зокрема, до частини третьої ст. 119 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року №322-VIII, згідно з якими за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, в яких вони працювали на час призову.
Закон №2352 звільняє роботодавця від обов’язку зберігати середній заробіток за працівниками, яких призвали на військову службу. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» із змінами та доповненнями. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для роботодавців та найманих працівників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно із Законом України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці».
Згідно з нормами частини п’ятої ст. 8 Закону №2464 та п.п. 6 п. 2 розд. ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 для платників єдиного внеску – роботодавців, якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати для кожної застрахованої особи, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та встановленої ставки єдиного внеску за умови перебування у трудових відносинах (несення військової служби) повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності згідно із законодавством.
Враховуючи зазначене вище, роботодавцю необхідно донарахувати єдиний внесок до розміру мінімального страхового внеску, якщо середній заробіток, нарахований мобілізованому працівнику за 18 днів липня 2022 року (до дати набрання чинності Законом №2352), менше мінімальної заробітної плати.
***
Читайте також:
- Як з 19 липня виконувати нові правила трудових відносин під час війни: коментар Мінекономіки до Закону №2352
- Трудові відносини під час війни: аналіз Закону №2136
- Зміни до воєнно-трудового законодавства: аналіз від редакції
- Роботодавців звільнено від виплати середнього заробітку мобілізованим працівникам
- Чи виплачувати середній заробіток мобілізованим з 19 липня: нові подробиці від Держпраці
