• Посилання скопійовано

Чи може засновник працювати як директор без зарплати після скасування ГКУ? Залежить від кількості засновників!

Після 28 серпня 2025 р. на заміну ст. 65 ГКУ прийшла інша норма: ст. 97 ЦКУ щодо можливості учасником товариства здійснювати управління юрособою самостійно. Вона змінила правила призначення одного з учасників виконуючим обов’язки директора без зарплати

Чи може засновник працювати як директор без зарплати після скасування ГКУ? Залежить від кількості засновників!

Свого часу ми вже розбирали ситуацію щодо можливості засновника/учасника виконувати обов’язки керівника підприємства, але без зарплати. У статті «Чи може засновник працювати як директор без зарплати?» ми відповіли на такі запитання:

  1. Якщо підприємство тимчасово не має можливості платити зарплату працівникам, навіть директору, чи може він працювати без зарплати?
  2. Чи треба для цього вносити зміни до статуту?

Але це було раніше, до 28.08.2025 року (дати скасування ГКУ). Тоді це питання регулював саме ГКУ і у ч. 1 та 2 ст. 65 ГКУ було написано таке:

«1. Управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. 

2. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів».

Тепер ГКУ вже немає, натомість маємо зміни до ч. 1 та 2 ст. 97 ЦКУ, які набрали чинності з того ж 28.08.2025, де наведено вже дещо інше правило управління засновником створеним ним підприємством:

«1. Управління товариством здійснюють його органи або безпосередньо його єдиний учасник – фізична особа у разі прийняття таким учасником рішення про це та після внесення відповідних відомостей до єдиного державного реєстру. 

2. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом або установчими документами товариства»

Тобто раніше ми могли прямо вказати у статуті товариства можливість управління учасником без трудових відносин на певний період часу (незалежно від кількості засновників товариства). Тоді ми вносили такого учасника як керівника до Єдиного державного реєстру юросіб, а трудові відносини з ним не оформлялись, і він працював без нарахування зарплати

А що зараз?

  • Чи може засновник/учасник (один із них, якщо їх кілька) товариства управляти ним самостійно без оформлення трудових відносин, як це було раніше?
  • Чи потрібно вносити зміни щодо цього до статуту через скасування ГКУ та протягом якого періоду часу?

Розглянемо ці питання докладно.

Що і для кого змінилося із скасуванням Господарського кодексу з 28 серпня 2025 – читайте у добірці від редакції.

Засновник/учасник як керівник без зарплати: тепер все змінилось!

Як було раніше (до 28 серпня 2025 року)

  1. Формулювання в ч. 1, 2 ст. 65 ГКУ дозволяло закріпити у статуті, що власник (учасник) може управляти підприємством без оформлення трудових відносин.
  2. На практиці це давало можливість внести засновника до ЄДР як керівника, але не укладати з ним трудовий договір – отже, він діяв як орган управління, а не як найманий працівник.
  3. Податково-кадрові наслідки: не було зарплати, ЄСВ, ПДФО та ВЗ, трудового договору (контракту).

Що маємо зараз

Нова редакція ст. 97 ЦКУ говорить:

1. Управління товариством здійснюють АБО його органи, АБО безпосередньо його єдиний учасник – фізична особа (за умови внесення даних до ЄДР).

2. Органами управління є загальні збори та виконавчий орган (директор, дирекція).

Тобто тепер згідно з законом:

  • лише єдиний учасник (ТОВ з одним засновником) може управляти товариством безпосередньо;
  • у ТОВ із кількома учасниками така можливість не передбачена – управління має здійснюватися органами.

Які практичні наслідки?

1. ТОВ з одним учасником. Воно може обрати модель «без директора»: сам учасник безпосередньо управляє товариством. Трудові відносини в такому випадку не оформлюються, зарплата не нараховується.

2. ТОВ із кількома учасниками. Керувати напряму на вимогу закону один учасник вже НЕ МОЖЕ (навіть якщо всі учасникти погодили це у статуті); потрібно мати виконавчий орган (директор або дирекція). Якщо ж учасники хочуть, щоб директором був один із них, – це можливо, але вже на підставі трудових відносин (трудового договору/контракту, наказу про вступ на посаду).

 

Чи потрібно тепер змінювати статут?

Якщо у чинному статуті ТОВ із кількома учасниками прописано, що управління може здійснювати один із засновників без оформлення трудових відносин, – то тепер такі положення:

  • втратили силу (вони суперечать ч. 1 ст. 97 ЦКУ у новій редакції);
  • можуть викликати проблеми при внесенні змін до ЄДР, перевірках фінмоніторингу, а також у відносинах із контрагентами.

Тому варто оновити статут, прибравши ці норми, або не використовувати їх на практиці (не приймати рішення засновниками про управління підприємством безпосередньо одним із засновником без нарахування зарплати).

Наведемо порівняльну таблицю, яка показує ключові відмінності між ТОВ з одним учасником і ТОВ з кількома учасниками після скасування ГКУ (ст. 65) та внесення змін до ст. 97 ЦКУ (ч. 1 та 2).

Таблиця 1.

Чим відрізняється управління ТОВ з одним учасником і з кількома учасниками

Критерій ТОВ з одним учасником ТОВ з кількома учасниками
Норма права Ч. 1 ст. 97 ЦКУ (нова редакція) Ч. 2 ст. 97 ЦКУ (нова редакція)
Хто здійснює управління Єдиний учасник безпосередньо або через виконавчий орган (за вибором) Органи управління: загальні збори + виконавчий орган
Можливість працювати без директора Так. Єдиний учасник може керувати сам, без оформлення трудових відносин і зарплати Ні. Має бути виконавчий орган (директор/дирекція)
ЄДР У графі «керівник» має вказуватись: «єдиний учасник – фізична особа» У графі «керівник» вказується директор (навіть якщо це один із учасників)
Трудові відносини Не потрібні, якщо учасник керує напряму Обов’язкові: якщо учасник обирається директором – укладається трудовий договір (контракт), нараховується зарплата
Статут Може містити положення, що управління здійснюється напряму учасником Не може передбачати управління одним із учасників напряму (це суперечить ЦКУ)
Податкові/кадрові наслідки Немає обов’язку нараховувати зарплату, ЄСВ, ПДФО та ВЗ, складати кадрові документи та повідомляти податкові органи Є обов’язок оформити директора як працівника, нараховувати зарплату і сплачувати ЄСВ, ПДФО та ВЗ
Гнучкість Максимальна – учасник сам ухвалює рішення та діє як керівник Менша – рішення приймаються зборами, директор виконує рішення учасників та діє в межах повноважень, встановлених законом та трудовим договором/контрактом

Висновки:

  1. Якщо ТОВ має єдиного учасника – він може керувати товариством безпосередньо, без директора і без трудових відносин (варіант, що економить ресурси).
  2. Якщо ТОВ має кількох учасників – керування здійснюється тільки через директора/дирекцію, навіть якщо директором є один із учасників (пряма вимога ЦКУ).
  3. Статути з положеннями «учасник здійснює безпосередньо управління товариством» в багатоучасникових ТОВ треба оновлювати, інакше вони не діятимуть. 

Невже заборона настільки жорстка? Чи не можна трактувати норми ЦКУ ширше?

Насправді, можна. На сьогодні тут, можливо, наявна правова колізія:

  • ч. 1 ст. 97 ЦКУ каже: лише єдиний учасник (фізична особа) може управляти товариством напряму, без виконавчого органу.
  • ч. 2 ст. 97 ЦКУ каже: органами управління товариства є загальні збори учасників і виконавчий орган (якщо інше не встановлено законом або статутом).

І ось це формулювання «якщо інше не встановлено законом або установчими документами» залишає простір для маневру.

1. Формально – закон говорить, що має бути виконавчий орган.

– Тобто «класичний» директор або дирекція.

2. Але – у ч. 2 ст. 97 є застереження: «якщо інше не встановлено установчими документами».

– І саме це відкриває можливість закріпити у статуті особливу модель, наприклад:

  • на певний перехідний період управління здійснюють самі учасники спільно;
  • або окремий учасник уповноважується рішенням зборів на вчинення певних дій без оформлення його як директора за трудовим законодавством.

3. Судова практика після скасування ГКУ ще не сформувалася остаточно.

  • Раніше суди підтверджували, що директор не завжди має бути оформлений як найманий працівник (зокрема, коли директор – учасник ТОВ, який діє на підставі статуту). Але при цьому вони спиралися на норми ГКУ.
  • Тепер суди орієнтуватимуться на ЦКУ. Проте як саме вони трактуватимуть нові норми, ми побачимо найближчим часом. Поки що можна аргументувати, що ч. 2 ст. 97 дозволяє альтернативні механізми управління, якщо вони передбачені статутом.

 

Які ризики, якщо товариство з кількома учасниками (власниками) має керівника без зарплати після 28 серпня 2025 року?

Податкові/кадрові: ДПС і Держпраці традиційно наполягатимуть, що директор = трудові відносини. Та навіть якщо один з учасників лише виконуватиме обов’язки директора без оформлення трудових відносин, що раніше не заборонялося, тепер вони можуть наполягати на тому, що це заборонено, а отже, навіть якщо посади директора немає, трудові відносини є. Таким чином, якщо в ЄДР є керівник, навіть з числа учасників – вони очікуватимуть нарахування зарплати та сплати ПДФО, ВЗ й ЄСВ.

Відносини з партнерами: контрагент може поставити під сумнів повноваження «не директора». Щоб уникнути цього, потрібно чітко закріпити повноваження у статуті й рішеннях зборів, додавати витяги з цих документів до господарських договорів та інших документів (на вимогу контрагента або якщо це потрібно).

Суди: є ризик, що перевищення формальних вимог закону (ст. 97 ЦКУ) трактуватиметься як підстава для визнання угоди недійсною, хоча практика з цього питання ще відсутня.

Таким чином, з 28 серпня 2025 року у підприємств з кількома учасниками є два варіанти:

Варіант 1 (обережний, без ризиків):

  • призначити директора з числа учасників або найняти третю особу за трудовим законодавством;
  • встановити зарплату;
  • закріпити жорсткі обмеження у статуті.

Варіант 2 (альтернативний, на власний ризик):

  • у статуті прописати, що на певний перехідний період управління здійснюється самими учасниками або уповноваженим учасником,
  • внести це до ЄДР як «обмеження повноважень виконавчого органу»;
  • якщо обраний варіант управління підприємством всіма учасниками, діяти на підставі рішень зборів. 

Приклади формулювання положень Статуту та Рішення загальних зборів учасників ТОВ

Наразі, за відсутності усталеної практики для бізнесу та судових рішень, пропонуємо варіант формулювання положень у статуті ТОВ щодо можливості управління товариством одним учасником – коли в ТОВ два та більше учасників, але на певний перехідний період (наприклад, становлення бізнесу) вони хочуть уникнути трудових відносин із директором та надати одному із засновників право управляти товариством (див. Зразок 1).

Додатково наводимо приклад рішення загальних зборів учасників (протоколу), яке можна буде подати держреєстратору разом зі статутом у новій редакції, щоб зафіксувати модель управління ТОВ на перехідний період  (див. Зразок 2). Також можна буде додати до ЄДР короткий запис у полі «обмеження/особливості управління»: «На перехідний період управління здійснюється без створення виконавчого органу; повноваження директора виконує Уповноважений учасник згідно зі статутом».

Увага! Це альтернативна конструкція, яка формально спирається на ч. 2 ст. 97 ЦКУ («якщо інше не встановлено установчими документами»), але може бути спірною для ДПС, Держпраці чи навіть суду. Це спосіб «зекономити на старті», але він несе ризики.

Зразок 1.

Приклад формулювання положень Статуту

«…Пункт 5.6. Особливості управління Товариством на перехідний період

5.6.1. На період становлення діяльності Товариства, строком до [___] років з дати державної реєстрації, управління поточною діяльністю Товариства здійснюється без створення виконавчого органу.

5.6.2. Учасники Товариства уповноважують Учасника [ПІБ, паспортні дані], надалі – «Уповноважений учасник», діяти від імені Товариства без довіреності, представляти інтереси Товариства у відносинах з третіми особами, укладати договори, підписувати документи, відкривати рахунки в банках, здійснювати інші юридично значимі дії, пов’язані з діяльністю Товариства.

5.6.3. Уповноважений учасник зобов’язаний діяти добросовісно та розумно в інтересах Товариства і його учасників та підзвітний Загальним зборам учасників.

5.6.4. Усі дії Уповноваженого учасника прирівнюються до дій виконавчого органу Товариства.

5.6.5. Загальні збори учасників у будь-який час можуть прийняти рішення про:

– дострокове припинення повноважень Уповноваженого учасника;

– створення виконавчого органу (одноосібного директора чи дирекції).

5.6.6. Після закінчення перехідного періоду створення виконавчого органу є обов’язковим…».

 

Зразок 2.

Проєкт рішення загальних зборів учасників ТОВ

Протокол №1

загальних зборів учасників ТОВ «___»

м. _, «» ______ 2025 року

Присутні:

Учасник 1 – [ПІБ, паспортні дані], частка ___ %;

Учасник 2 – [ПІБ, паспортні дані], частка ___ %;

(додати всіх учасників).

Порядок денний:

1. Визначення порядку управління Товариством на перехідний період.

2. Уповноваження одного з учасників на здійснення повноважень з управління Товариством.

3. Внесення відповідних змін до Статуту Товариства та до відомостей ЄДР.

Слухали:

Учасників Товариства з пропозицією на період становлення діяльності Товариства тимчасово здійснювати управління без створення виконавчого органу та надати відповідні повноваження одному з учасників (Уповноваженій особі).

Ухвалили (одноголосно):

1. Встановити, що на перехідний період строком до [___] років управління поточною діяльністю Товариства здійснюється без створення виконавчого органу.

2. Уповноважити Учасника [ПІБ, паспортні дані] діяти від імені Товариства без довіреності, представляти інтереси Товариства у відносинах з третіми особами, укладати договори, підписувати документи, відкривати рахунки в банках та виконувати інші юридично значимі дії.

3. Вважати дії Уповноваженого учасника такими, що прирівнюються до дій виконавчого органу.

4. Затвердити нову редакцію Статуту Товариства із зазначеними положеннями.

5. Подати державному реєстратору документи для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб.

Підписи:

Учасник 1 ____________ 

Учасник 2 ____________

 

Протягом якого часу слід вирішити цю проблему?

З одного боку, ГКУ скасували з 28 серпня. З іншого боку, наразі маємо перехідний період, протягом якого бізнес і держава переходитимуть на нові норми і правила. 

Зокрема, ст. 97 ЦКУ (у новій редакції) вже діє. Але перехідні положення про скасування ГКУ наразі (тут варто стежити за змінами у чинному законодавстві, які можуть змінити цей строк або встановити додаткові умови!) дають 3-річний строк для приведення установчих документів у відповідність.

А це означає, що у цей час статути «старого зразка» не визнаються автоматично недійсними, навіть якщо вони суперечать новим нормам. Проте частину таких статутів, яка регулює діяльність одного з учасників як виконуючого обов’язки директора без зарплати, можуть визнати недійсною (як ми зазначили вище). 

Тому для уникнення проблем із контролерами, банками та бізнес-партнерами радимо внести відповідні зміни до статуту, не відкладаючи їх на три роки.

Автор: Канарьова Наталія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Право і відповідальність/Договірні відносини

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Договірні відносини»