ДПС у Вінницький області від 02.09.2022 року звернула увагу платників на правильне застосування положень законодавства про «форс-мажор», посилаючись на Лист ТТП України про форс-мажор з 28.02.2022 року.
Нагадаємо, що цим Листом ТПП України підтверджує, що обставини військової агресії РФ проти України з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб:
- за всіма видами договорів,
- окремими податковими та/чи іншими зобов'язаннями/обов'язками,
виконання яких(-го) настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких (-го) стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Наразі приділимо увагу лише договорам. Про податкові наслідки поговоримо в окремому матеріалі.
ДПСУ про ризики форс-мажору під час війни
ГУ ДПС вказує, що цей Лист слід читати разом з нормами чинного законодавства України залежно від сфери діяльності, оформлення господарських відносин та складення первинних документів на їх виконання. Зокрема, підтвердженням виникнення та завершення дії форс-мажорних обставин у сфері валютних операцій є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони ЗЕД-контракту або третьої сторони відповідно до умов цього контракту. З боку України йдеться про документ, що видається ТПП України.
При укладенні ЗЕД-контрактів сторони прописують форс-мажорні застереження. Відповідно до них сторони звільняються від виконання своїх зобов'язань на час дії форс-мажорних обставин. При цьому самостійно визначають, які саме документи (яким саме органом видані такі документи) є достатнім доказом дії форс-мажорних обставин.
Чинним законодавством України прописаний єдиний документ, який підтверджує форс-мажор – сертифікат про форс-мажор (ч. 1 ст. 14-1 Закону про ТПП в Україні). Хоча ГУ ДПС зазначає, що підтвердженням форс-мажорних обставин є, як правило, довідка ТПП. Однак засвідчувати форс-мажор можуть й інші уповноважені органи країни місцезнаходження сторони ЗЕД-контракту або третьої країни згідно з умовами такого контракту.
Але найбільше нас зацікавило те, для чого орган ДПС нагадав, що фактично Лист ТПП України від 28.02.2022 р. №2024/02.0-7.1 не є достатнім доказом неможливості виконання госпзобов’язань - необхідно у кожному конкретному випадку з огляду на договірні та інші умови доводити зв'язок між невиконанням зобов'язань та воєнними діями в Україні? Адже сама ТПП України 13.05.2022 р. на своєму сайті пояснила, як використовувати такий лист. Зокрема, його варто надсилати разом з повідомленням про форс-мажор (саме через військову агресію РФ проти України) своїм контрагентам відповідно до укладених договорів та форс-мажорних застережень.
І саме цей Лист було прийнято, щоби не надавати відповідні сертифікати усім охочим їх отримати після 24.02.2022 року.
Додатково ТПП зауважила, що у разі необхідності сторона, яка порушила свої зобов’язання в період дії форс-мажорних обставин, також має право звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного Сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), дотримуючись порядку, встановленого Регламентом за кожним зобов’язанням окремо.
Отже, в принципі мета заведеного вище роз’яснення ГУ ДПС загалом зрозуміла – Лист для контрагентів разом з повідомленням на вимогу контракту/угоди/договору, а для інших – виконуємо вимоги закону та отримуємо сертифікат.
Втім, наслідки цього роз’яснення цікавлять керівників юросіб чи не найбільше.
Сертифікату ТПП не достатньо!
Враховуючи судову практику, слід пам’ятати, що суди не надають переваги лише сертифікату як підтвердження форс-мажору – і ми про це писали неодноразово. Як правило, позиція судів зводилась до того, що сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин у разі неможливості виконання своїх зобов’язань, повинна довести те, що вони є не лише форс-мажорними, а й те, що вони прямо вплинули на таку неможливість та сторона не мала неможливості альтернативного виконання зобов'язання.
Причому це все, незважаючи на факт, що при отриманні сертифікату сторона обов’язково подає ТПП України або її територіальним органам відповідні документи, які дають підстави для видачі їй сертифікату.
На цьому наголошує й ГУ ДПС у своєму роз’ясненні. Зокрема, на думку податкового органу, лист ТПП не містить дослідження конкретних обставин для кожного договору та не підтверджує причинно-наслідкового зв'язку між військовим станом та неможливістю виконання конкретного зобов'язання. Відповідно дослідження конкретних обставин в рамках договору на сьогодні покладається на сторони. Негативним нюансом у цьому випадку буде те, що сторони можуть суб'єктивно, під різним кутом розглядати ту чи іншу обставину з точки зору наявності чи відсутності форс-мажору, що,своєю чергою, може бути причиною для додаткових спорів.
Орган ДПС не конкретизує, про які саме додаткові спори йдеться. Тож спробуємо розібратись на прикладах, які ж саме документи варто було би підготувати наперед. Адже, з огляду на зацікавленість податкових органів, йдеться про підтвердження або реальності госпоперацій, або неможливості їх виконання з огляду на наслідки у податковому обліку.
Приклад 1. Договір оренди приміщення у торговельному центрі. У договорі було прописано застереження про форс-мажор, втім договір укладений задовго до 24.02.2022 р. Більшість працівників виїхало за кордон. Частина працівників виконує свій військовий обов’язок в ЗСУ. Як бути з офісом, якщо сам ТЦ знаходиться в зоні активних бойових дій?
Відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦКУ, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Звісно, тут без сертифікату ТПП про форс-мажор не обійтись. Судова практика неодноразово наголошувала, що він звільняє орендаря виключно від відповідальності за порушення договірних зобов'язань саме внаслідок непереборної сили. Звільнення від виконання зобов'язання сертифікат не допускає. І після закінчення дії форс-мажору чи іншої можливості використовувати орендоване майно орендодавець очікує оплати орендної оплати заборгованості у повному обсязі.
Втім, ми маємо Лист ТПП України, який цілком може бути використаний в інших випадках, зокрема:
- наймач (орендар) має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася (ч. 4 ст. 762 ЦКУ);
- наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає (ч. 6 ст. 762 ЦКУ).
За умов перебування ТЦ на територіях, які знаходяться на значній відстані від окупованих територій та територій, де ведуться активні бойові дії, вирішення проблеми сплати оренди та перебування у приміщенні залежать від самих сторін договору.
Втім, у разі виникнення спору щодо оплати за орендоване майно, суд неодмінно враховує, чи відбувалось листування, чи домовлялись сторони щодо ризиків у разі використання орендованого майна, чи повідомляв орендар про відсутність працівників (які виїхали за кордон, рятуючи свої сімї) та чи пропонував орендар зменшити орендну плату для цілей збереження оренди та схоронності майна, що залишилось на окупованій території чи на території активних бойових дій, чи використовувались приміщення іншими орендарями тощо.
Оскільки ми все ж говоримо про оренду, то згадаємо й про підстави для звільнення від орендної плати за ч. 6 ст. 672 ЦКУ.
Зокрема, у ч. 6 ст. 762 ЦКУ передбачено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Проте у нормі відсутній вичерпний перелік обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження.
У пункті 6.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 р. у справі №910/7495/16 зазначено, що підставою для застосування норми ч. 6 ст. 762 ЦКУ є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.
Відтак для застосування цієї норми щодо звільнення наймача від орендної плати визначальною умовою є наявність обставин, за які орендар не відповідає. Тобто наймачеві достатньо довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане, і він не відповідає за ці обставини.
Хоча, на думку ВС, цього також не достатньо — все ж слід довести, що орендарем було у повному обсязі припинена госпдіяльність (принаймні, така позиція спостерігалась під час дії адаптивного карантину).
Приклад 2. Договори постачання товару виробниками чи постачальниками, які приймали кошти за товар/роботи/послуги до 24.02.2022 року, проте не змогли виконати свої зобов’язання з поставки товару, виконання робіт чи надання послуг. Як бути в таких випадках?
Знову ж таки нагадаємо, що форс-мажор не звільняє від виконання зобов’язання в натурі: отримавши кошти, друга сторона має виконати зобов’язання зі свого боку або повернути кошти (зокрема, через припинення договору чи з інших причин).
Госпсуб’єктам добре відомі умови договору щодо тривалості дії форс-мажору, що прямо може призвести до неможливості виконання договору.
Втім, й тут є нюанси. Як правило, відповідні розділи договорів містять окремі правила врегулювання договірних відносин, якщо форс-мажор триватиме 3 чи більше місяців. Варіантів може буде багато, у т.ч. зміна вартості товару, перегляду строків поставок товару, заміна номенклатури чи повернення коштів та припинення госпвідносин.
І причиною такому перегляду договірних умов може передувати повідомлення про форс-мажор та Лист ТПП України від 28.02.2022 р. №2024/02.0-7.1.
Адже самого Листа не достатньо для звільнення від відповідальності – як показує практика, навіть не маючи доступу до складів, автотранспорту та до документів чи баз даних, деякі підприємства намагаються відбудувати логістику з врахуванням діючих автомобільних та залізничних шляхів. Відтак, не завжди факт перебування (юридичного місцезнаходження) постачальника у центрі активних бойових дій не дає можливість виконувати поставку товару.
Знову ж таки, повертаючись до ст. 617 ЦКУ, можливе звільнення від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому. В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи.
Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 р. у справі №904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.
ВС також наголошує, що навіть для звільнення від відповідальності сторона також повинна довести неможливість альтернативного виконання зобов'язання.
Наведені аргументи стосуються й договорів виконання робіт/надання послуг, хіба що з врахуванням можливості доступу до об'єкту виконання робіт/надання послуг та значного ризику їх виконання. Проте навіть для цього виду договорів отримання сертифікату також може бути необхідним, як й інших доказів відсутності доступу до об’єктів, підтримання зв’язку зі замовником та, як наслідок, пропозиції про внесення змін до договору.
Приклад 3. Відсутність коштів у покупця через неоплату його контрагентами зобов’язань за договорами, що призводить до неможливості оплати покупця за своїми зобов’язаннями перед постачальником. Як бути у цьому випадку?
Відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦКУ особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Тож, ця ситуація є найскладніша.
Адже сам факт відсутності коштів на рахунку покупця не може вважатися обставиною непероборної сили, яка звільняє від відповідальності. Проте обставини запровадження воєнного стану та Лист ТПП можуть бути підставою для переговорів покупця товару зі своїми контрагентами, які мають сплатити кошти або повернути товар. У такому разі є шанс все ж таки зібрати докази того, що покупець підтримував зв'язок зі своїми контрагентами та намагався стягнути кошти або вимагати повернення товару. У такому разі підтвердженням цьому будуть відповіді на листи або направлення таких листів всіма можливим засобами, не обмежуючись поштовим зв’язком.
Втім, зібрані докази у разі виникнення спору з постачальником про стягнення штрафів, пені, збитків тощо за невиконання грошових зобов’язань за договором купівлі-продажу товару може стати доказовою базою виконання лише обов’язку з оплати за товар без додаткової відповідності з боку покупця (у разі виникнення спору з постачальником).
До цього покупець та постачальник з використанням повідомлення про форс-мажор та Листа ТПП також не позбавлені можливості вирішувати долю товару (повернення постачальнику чи продажу іншому покупцю) шляхом внесення змін до договору за строками оплати.
Поради юриста
Підсумовуючи вищенаведене, щоби довести неможливість виконання договорів через форс-мажор, сторонам:
- не достатньо послатись на Лист ТПП України від 28.02.2022 р. №2024/02.0-7.1 та направити повідомлення контрагенту. В окремих випадках потрібен й сертифікат про форс-мажор від ТПП України чи її регіональних представництв,
- варто максимально співпрацювати з контрагентами щодо виконання як грошових зобов’язань, так і зобов’язань в натурі (поставка товару/виконання робіт/надання послуг),
- зберігати всі документи спілкування, листування та оформлення домовленостей з контрагентами,
- максимально сприяти своїми діями пошуку альтернативних способів виконання зобов’язань перед контрагентами.