Візьмемо приклад із практики. Один з наших читачів, ТОВ, має двох засновників: громадянин України (35 % статутного капіталу) та громадянин рф (65 % статутного капіталу).
Оскільки з 24.02.2022 р. у нас воєнний стан, і запроваджено його саме через військову агресію з боку рф, то постають запитання:
- чи може таке ТОВ й надалі здійснювати свою діяльність?
- чи може таке ТОВ проводити окремі госпоперації та які саме (зокрема, щодо реалізації запасів, списання ОЗ та НМА, у яких закінчився строк експлуатації, погашення кредиторської та дебіторської заборгованості, реалізації товарів/виконання робіт/надання послуг, проведення операцій взаємозаліку чи операцій з відступлення права вимог тощо)?
- які наслідки щодо укладених та виконаних договорів для ТОВ та його контрагентів?
- чи може засновник – громадянин рф продати свою частку громадянину України?
Що каже закон?
Для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв’язку з військовою агресією рф до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних із державою-агресором, Постановою КМУ № 187 з 04.03.2022 р. встановлено мораторій (заборона) на:
1) виконання, у т. ч. у примусовому порядку, грошових та інших зобов’язань, кредиторами (стягувачами) за якими є рф або такі особи (далі – особи, пов’язані з державою-агресором):
- громадяни рф, крім тих, що проживають на території України на законних підставах;
- юрособи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства рф;
- юрособи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку у статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є рф, громадянин рф, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юрособа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства рф;
2) відчуження, передачу в заставу, будь-які інші дії, які мають чи можуть мати наслідком відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, ТЗ, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання рф або особами, пов’язаними з державою-агресором (крім безоплатного відчуження на користь держави Україна), а також на користь осіб, пов’язаних із державою-агресором, або на користь рф.
А що на практиці?
Варто зазначити, що банки часто зупиняють блокують поточні рахунки таких ТОВ, що не може не впливати на виконання зобов’язань та призводить до відмови контрагентів від співпраці. Проте не всі операції блокуються, тому деякі все ж таки можна вчиняти, а деякі варто віднести до операцій з високим ризиком.
Чи можна отримати виручку від реалізації товарів, робіт або послуг?
На нашу думку, таку операцію вчинити неможливо. Адже в Україні заборонено розрахунки з постачальниками-юрособами, засновником яких є резидент рф з часткою понад 10 % (про що прямо вказано у п. 1 Постанови № 187).
Отже, йдеться про заборону виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов’язань, кредиторами (стягувачами), зокрема юрособами, створеними на території України із СК, у якому більше 10 відсотків належить громадянину рф.
Проте варто сказати, що ця заборона не стосується засновників – громадян рф, які проживають на території України на законних підставах (пп. 1 п. 1 Постанови № 187).
Відповідно, якщо громадянин рф має частку у СК юрособи, проте на законних підставах проживає в Україні, то юрособи, засновниками якої вони є, можуть виконувати грошові зобов’язання та укладати договори без огляду на мораторій.
Чи можна списувати ОЗ и НМА, у яких закінчився строк експлуатації?
Зазначимо, що мораторій, встановлений Постановою КМУ № 187 та Постановою НБУ № 18, стосується розрахунків та виконання інших зобов’язань.
Проте вони не регулюють вимог бухгалтерського та податкового обліку. А оприбуткування та списання активів – це саме облікова процедура.
Тому навіть те ТОВ, яке підпадає під мораторій, може проводити операції списання ОЗ та НМА, у яких закінчився строк експлуатації.
А що з договорами, укладеними до війни?
Навіть тепер, через рік після початку війни, договори таких ТОВ слід поділити на дві частини: до вступу в дію Постанови № 187 та після (тобто до 04.03.2022 р. та після цієї дати).
Усі поставки товарів, робіт та послуг і розрахунки за них, які відбулися до встановлення мораторію, є цілком легітимними.
Проте якщо частково товар мав бути поставлений з 04.03.2022 р., то остаточне виконання зобов’язань з постачання товару цілком можливе, якщо за цей товар розрахунки відбулися до встановлення мораторію. І то зважаючи на те, що це за товар. Адже на деякі речі, наприклад транспортні засоби, встановлено мораторій на відчуження.
Якщо ж товар було відвантажено (роботи виконано, послуги надано) постачальником-ТОВ до 04.03.2022 р., то оплату за нього отримати не вийде. По суті, заборгованість за такою реалізацією можна списувати як безнадійну, на витрати. Докладно про таке списання ми розповідали тут.
Якщо поставка товару здійснюється, наприклад, партіями з розрахунками після постачання чи на умовах попередньої оплати кожної партії, то такі договори мають бути переглянуті з урахуванням мораторію. З 4 березня 2022 року ТОВ отримати кошти за такими договорами не зможе, і не факт, що і товар за ними можна буде поставити.
А як щодо взаємозаліку зустрічних зобов‘язань або відступлення права вимоги чи переводу боргу?
Гроші отримати не вийде. А чи може ТОВ скористатися негрошовими схемами?
Заради справедливості варто нагадати, що такі операції прямо не згадуються у Постанові № 187.
Втім, у Постанові № 187 зазначено, що заборонено виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов’язань, кредиторами (стягувачами) за якими є особи, пов’язані з державою-агресором. Про що йдеться у цій нормі – про «інші» розрахунки чи інші види розрахунків, сказати складно. Проте зарахування зустрічних однорідних вимог, предметом яких є грошові кошти, відноситься все ж таки до припинення зобов’язань, у т.ч. й грошових. Але як буде тлумачитись ця норма Постанови № 187 в судах, наразі невідомо.
Якщо ТОВ насмілиться переписати свою дебіторку на інших суб’єктів, які під мораторій не потрапляють, як діятимуть банки та колишні контрагенти?
У тексті Постанови № 187 йдеться про виконання зобов’язань, кредиторами за якими є особи, пов’язані з державою-агресором. Якщо кредитором є вже інша особа, то мораторію на виконання зобов’язань немає.
Втім, ми все ж такі вважаємо такі операції високоризиковими, оскільки:
- питання щодо терміну «виконання зобов’язань» може тлумачитись доволі широко з урахуванням приписів ст. 509 ЦКУ. Принаймні, отримати компенсацію за відчужену дебіторку ТОВ наразі не зможе,
- вказані операції не можуть мати наслідком відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, ТЗ, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання.
Заміна засновника рф на резидента України чи вихід резидента рф зі складу засновників
Нагадаємо ще раз, що за Постановою №187 мораторій (заборона) на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов’язань, кредиторами (стягувачами) за якими є рф або такі особи, поширюється на громадян рф, крім тих, що проживають на території України на законних підставах.
Випадки проживання іноземців на території України на законних підставах (для цілей визначення осіб, які пов’язані з державою-агресором) визначені ч. 1 – 3, 17, 19 ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та стосуються переважно осіб, які мають посвідку на постійне проживання, осіб, які є біженцями чи їм надано притулок в Україні (вважаються такими, що постійно проживають на території України), осіб, яким надано тимчасовий захист, а також іноземців, які уклали контракт із ЗСУ.
Ось для таких засновників мораторій не діє, і переписувати свою частку на інших потреби немає. А що ж решта? Якщо вони згодні, то можуть подарувати свою частку корпоративних прав державі Україна.
Більше варіантів відчуження такої частки громадяни рф наразі не мають. Листом від 23.05.2022 р. Нотаріальна палата України нагадала, що до прийняття та набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних із державою-агресором, нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії з відчуження такої частки.
Наслідки та відповідальність за порушення мораторію
Відповідно до пп. 1 п. 2 Постанови № 187 правочини (у тому числі довіреності), укладені з порушенням мораторію, у тому числі якщо ними передбачається відповідне відчуження у майбутньому, є нікчемними.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 215 ЦКУ недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Варто наголосити на двох моментах:
- укладення правочинів (купівлі-продажу тощо) з порушенням вимог Постанови № 187 прямо вказує на нікчемність таких правочинів з моменту їх укладення. Наслідки таких правочинів прописані у ч. 1 ст. 216 ЦКУ. Проте якщо правочин вчинений на користь особи, пов’язаної із державною-агресором, то наслідки таких правочинів як таких, що з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та за наявності наміру в обох сторін, можуть мати наслідки, передбачені у ст. 208 ГКУ;
- наразі невідомо, як саме працюватиме норма щодо застосування наслідків нікчемних правочинів, які визначені такими в силу вимог КМУ щодо заборони грошових розрахунків за зобов’язаннями, кредиторами (стягувачами) за якими є особи, пов’язані з державою-агресором. Те, що платежі можуть не пропустити банки або і зовсім заблокувати рахунок, це один із варіантів. Щодо решти ми дізнаємося пізніше, коли з’явиться відповідна судова практика.