• Посилання скопійовано

Законопроєкт про Реєстр дропів - вже у ВРУ: підозрілі платіжні операції потраплять під контроль

Д. Гетманцев, Я. Железняк та ін. зареєстрували у ВРУ законопроєкт №14161. Ним пропонується створити Реєстр осіб, платіжні операції яких потребують посиленого контролю. Ініціатива покликана боротися з «дропами» та схемами зловживань у платіжній системі

Законопроєкт про Реєстр дропів - вже у ВРУ: підозрілі платіжні операції потраплять під контроль

27 жовтня 2025 у ВРУ зареєстровано законопроєкт №14161 "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення та ведення реєстру осіб, платіжні операції яких потребують посиленого контролю". Його авторами Я. Железняк, Д. Гетманцев та ін. нардепи.

Головною метою проєкту Закону є створення правового механізму для накопичення та обміну інформацією про осіб, платіжні операції яких потребують посиленого контролю, її збереження та доступу до неї надавачів платіжних послуг з метою запобігання діяльності тих осіб, яка не відповідає вимогам законодавства України.

Чому виникла така ініціатива?

Як зазачено у пояснювальній записці, мають місце випадки, коли платіжна інфраструктура використовується у діяльності, що не відповідає вимогам платіжного законодавства, а саме:

  1. надання користувачем-фізичною особою (дропом) без дотримання вимог законодавства права на розпорядження коштами/електронними грошима на своєму поточному/платіжному рахунку/ електронному гаманці третій особі або передання у використання свого платіжного інструменту третій особі;

  2. здійснення фактичної діяльності торговцем, яка не відповідає діяльності, зазначеній ним в договорі з еквайром, та встановленого еквайром коду категорії діяльності торговця (міскодинг).

Користувачі платіжних послуг надають доступ до своїх рахунків третім особам-зловмисникам під впливом різних обставин. За рахунками таких користувачів зловмисники здійснюють отримання та переказ значних обсягів коштів за допомогою ЕПЗ.

Зазвичай використання ЕПЗ для цієї діяльності розтягуються у часі від 1-го до 3-х місяців, суми переказів за ними розділяються на незначні суми, проводяться як між різними рахунками одного користувача, так і між мережею не пов’язаних користувачів (між різними "дропами") з метою ускладнити схему або замаскувати поведінку "дропа" та імітувати поведінку звичайного користувача.

Відомо про випадки, коли користувачі самостійно продають реквізити власних платіжних засобів, або персональні дані, необхідні для ідентифікації та авторизації у системах надавачів платіжних послуг, а також підтверджують, на запити надавачів платіжних послуг, коректність та правильність операцій, які здійсненні зі злочинною метою, щоб отримати прибуток від участі у схемі.

Тож виникла необхідність законодавчого врегулювання протидії "міскодингу" та діяльності "дропів" та зокрема, створення відповідного реєстру.

Що пропонується?

Законопроєкт пропонує визначити правові засади функціонування Реєстру осіб, платіжні операції яких потребують посиленого контролю (далі – Реєстр), що створюватиме та вестиме Національний банк України, а також передбачає, що:

1) надавачі платіжних послуг будуть зобов’язані вносити інформацію до реєстру про користувачів – фізичних осіб та торговців при виявлені у діях користувача-фізичної особи ознак, які свідчать про те, що такий користувач без дотримання вимог законодавства надав право на розпорядження коштами/електронними грошима на своєму поточному/платіжному рахунку/ електронному гаманці третій особі або передав у використання платіжний інструмент третій особі, а у діях торговця - ознак приймання електронних платіжних засобів для здійснення оплати вартості товарів чи послуг (включаючи послуги з видачі коштів у готівковій формі) з порушенням встановлених вимог;

2) надавачі платіжних послуг будуть зобов’язані отримувати інформацію з Реєстру у таких випадках:

  • перед встановленням ділових відносин з користувачем-фізичною особою або торговцем,
  • при зміні даних, перелік яких встановлюється Національним банком України, користувача-фізичної особи або торговця,
  • при автентифікації в засобах дистанційної комунікації (включаючи перереєстрацію з періодичністю, визначеною НБУ),
  • при вході в платіжний застосунок з нового пристрою, у випадку виявлення встановлених ознак при здійсненні платіжного моніторингу, передбаченого статтею 51 Закону "Про платіжні послуги" та інших форм взаємодії між надавачами платіжних послуг,
  • при кожній зміні/додаванні нового коду категорії діяльності суб’єкта господарювання - торговця;

3) надавач платіжних послуг матиме право здійснити перевірку наявності інформації про користувача в Реєстрі за власної ініціативи; Національний банк України матиме право встановлювати інші випадки, при яких надавач платіжних послуг буде зобов’язаний запитувати інформацію з Реєстру;

4) у випадку наявності інформації про користувача в Реєстрі надавачі платіжних послуг будуть зобов’язані застосовувати до таких користувачів ліміти на проведення платіжних операцій, а також обмеження щодо кількості платіжних інструментів та/або платіжних, поточних рахунків та/або електронних гаманців, відкритих у одного надавача платіжних послуг та щодо торговців – ліміти на проведення платіжних операцій, зокрема на обсяги операцій еквайрингу, розмір яких визначається Національним банком України;

5) у разі перевищення встановленого обмеження щодо кількості поточних, платіжних рахунків, електронних гаманців, надавач платіжних послуг буде відмовляти користувачу-фізичній особі у відкритті нового поточного, платіжного рахунку, електронного гаманця.

Створення та ведення Національним банком України Реєстру передбачає внесення змін до законів України "Про платіжні послуги", "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність".

У разі прийняття цей Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через 12 місяців з дня опублікування цього Закону, крім окремих його норм.

Читайте також:

Автор: Волос Наталія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Право і відповідальність/Контролюючі органи і перевірки

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Контролюючі органи і перевірки»