21 жовтня в Національній асоціації адвокатів України відбувся круглий стіл на тему «Охорона праці в умовах воєнного стану». Учасники обговорили, як війна змінила вимоги до безпечних умов праці, які гарантії залишаються за працівниками та яку відповідальність несуть роботодавці за порушення законодавства у цій сфері.
Планові перевірки Держпраці формально у планах з’являються, але діє мораторій; інспектори мають повноваження складати плани й розсилати повідомлення, однак самі планові заходи не проводяться. Позапланові – можливі (зокрема при нещасному випадку, зверненні тощо). З 1 жовтня 2025 року інспектори Держпраці отримали підставу виходити на перевірки за скаргами на мобінг.
Вирішуючи питання про допуск інспекторів, роботодавець може перевірити:
- службове посвідчення, дійсність на сайті;
- кого, що і на підставі чого перевіряють; чи не перевищено строки;
- чи справді прийшли до вашого підприємства.
За наявності порушень у документах – посадових осіб можна не допускати до перевірки.
Г.Лисенко застерегла: якщо документи перевірили й допустили інспекторів, суди часто трактують це як згоду з підставами та предметом перевірки – потім складніше оскаржувати штрафи через вади направлення.
Під час перевірки роботодавець має право:
- фіксувати дії інспекторів на відео (це доказ у суді);
- бути поінформованим про права й обов’язки;
- залучити адвоката;
- бути присутнім, залучати третіх осіб;
- отримати й уважно опрацювати акт перевірки, внести зауваження у відведені графи;
- оскаржувати неправомірні дії інспекторів, надмірні «вимоги» про документи поза предметом перевірки (скарга керівнику інспектора з вимогою конкретизувати перелік);
- оскаржувати припис (на практиці це призводить до зупинення його дії) і далі – постанову про штраф.
Окремий акцент – на предметі перевірки: інспектор не має права виходити за його межі. Якщо підстава – нещасний випадок конкретного працівника, вимагати масиви кадрових документів, перевіряти військовий облік чи оцінювати цивільно-правові договори «про всяк випадок» – неправомірно.
Вихід за межі
Огляд судової практики у справах про оскарження результатів позапланових перевірок Держпраці – насамперед через вихід за межі предмета інспекційного відвідування – представила адвокатка Анастасія Якімова.
Перший приклад – постанова суду касаційної інстанції 2024 року. У справі оскаржувалася перевірка, проведена на підставі п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (постанова Кабміну від 21.08.2019 №823), що визначає підстави для здійснення інспекційних відвідувань. Суд зазначив, що цей пункт не містить вичерпного переліку джерел інформації, адже відомості можуть надходити з будь-яких відкритих джерел, доступ до яких не обмежений законом. Водночас джерело інформації, на яке послалася Держпраці, не було конкретизовано, що дало підстави визнати акт перевірки незаконним і скасувати його.
Друга справа – постанова КАС ВС від 17.03.2021. Підставою для перевірки стало звернення працівниці про невиплату компенсації за невикористану відпустку. Однак інспектори перевірили підприємство повністю – усі трудові договори та кадрову документацію. Верховний Суд наголосив, що контролюючий орган вийшов за межі предмета перевірки: він мав дослідити лише питання, зазначені у зверненні. Перевірка інших аспектів трудових відносин не була правомірною, а результати перевірки суд визнав незаконними.
Подібну позицію підтвердив Третій апеляційний адмінсуд у постанові від 27.02.2025. Працівник скаржився на недоотримання зарплати та незаконне звільнення, проте інспектори перевіряли неоформлені трудові відносини щодо інших осіб. Суд встановив: підставою була скарга одного працівника, тож вихід за її межі є порушенням процедури. Акт перевірки скасовано.
У всіх розглянутих справах суди підкреслили: дотримання процедурних вимог – ключова умова законності перевірки, а будь-яке перевищення визначеного предмета тягне скасування її результатів.
***
Читайте також: Боротьба з мобінгом з 1 жовтня 2025 року: як Держпраці буде проводити свої перевірки та що перевірятимуть?