Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
На заміну перевіркам за ланцюгом постачання, де податковий орган не визнавав у платників податків лише право на ПК (так звані перевірки нікчемності чи нереальності правочинів), прийшли інші — позапланові (виїзні чи невиїзні). Цими перевірками визнається як завищення ПК та податкових витрат, так і завищення ПЗ з ПДВ чи податкових доходів через неможливість проведення зустрічних звірок чи відсутності відповіді на запити контрагентів.
Такі перевірки не мають наслідком прийняття податкових повідомлень-рішень, адже арифметично донарахувань ПЗ з ПДВ та податку на прибуток виходить «0». І вітаємо — ви «транзитер»!
Які наслідки прийняття лише акта перевірки? Підприємці, керівники та бухгалтери давно вже звикли до аксіоми: акт перевірки як носій службової інформації не впливає на права та обов’язки платників податків і не може бути оскаржений у суді. У цьому випадку відсутність податкового повідомлення-рішення за наявності лише акта перевірки, у принципі, не має жодних наслідків для госпсуб’єкта, якого перевірили.
Проте через деякий час, як свідчить практика, активізуються контрагенти, які висловлюють не просто невдоволення пасивністю свого партнера, але й свої сумніви щодо підтримання бізнес-зв’язків. Зазначимо, що це найпростіші наслідки, яких можна очікувати. Значно складнішою є ситуація у тих, хто підписує договори з податковими застереженнями. Адже в таких випадках отримують господарські позови (акт не оскаржений, що сприймається як погодження з висновками податкового органу та відшкодуванням заподіяних збитків).
Чому таке відбувається? Податкові органи за результатами цих актів вносять зміни до АС «Податковий блок» про зняті суми ПДВ з ПК з посиланням на такий акт.
Оскільки доступ до таких даних автоматизованої системи бачать всі інші підрозділи органу Міндоходів, не дивно, що акт перевірки без податкового повідомлення-рішення стає податковою інформацією для надсилання запиту. Хоча насправді такі запити є лише формальністю!
Зазначимо, що до АС «Податковий блок» потрапляють висновки всіх без винятку актів перевірок: актів про неможливість проведення зустрічної звірки, актів перевірок, складених внаслідок перевірки за постановою слідчого, інших позапланових перевірок незалежно від того, складені за ними податкові повідомлення-рішення чи ні.
І хоча всі ми розуміємо, що спільного з законом тут мало, все ж мусимо щоразу підтверджувати це судовими рішеннями. От чергова позиція ВАСУ, якою вкотре нагадується, що «...система (АС «Податковий блок» ― від авт.) має відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, її коригування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань та податкового кредиту...
...на підставі акта ... про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «...» податкове повідомлення-рішення ... не приймалося та, відповідно, податкові зобов'язання не узгоджувались, у податкового органу у цьому випадку були відсутні законні підстави для внесення до інформаційної бази даних ... змін у частині податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість...» (ухвала ВАСУ від 17.03.2014 р. №К/800/65600/13).
