Перевірки після запитів
Норму пп. 78.1.1 ПКУ, що встановлює підставу для перевірки, яка застосовується чи не найчастіше, було викладено в новій редакції. Внесені зміни є досить суперечливими і викликають більше запитань, ніж надають відповідей.
Раніше підставою для перевірки було виявлення фактів, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Ці факти могли бути виявлені за результатами перевірок інших платників або отримання податкової інформації.
Нова редакція надає підстави для перевірки у разі виявлення порушення платником податків валютного та іншого не врегульованого ПКУ законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Відповідне тепер може виявлятися з одержаної податкової інформації (результати перевірок також є податковою інформацією, тож, по суті, змін щодо джерел інформації немає).
Як бачимо, законодавець забрав із підстав позапланових перевірок виявлення порушення податкового законодавства. Лишилося лише інше законодавство, підконтрольне податківцям: валютне, у сфері готівкового обігу, спирту, алкоголю, тютюну тощо. Хоча до чого тут документальні податкові перевірки — сказати важко, адже дотримання всього іншого законодавства, крім валютного, як правило, в неплановому порядку перевіряється під час фактичних перевірок, а не позапланових.
За своєю суттю, всі перевірки за пп. 78.1.1 ПКУ на практиці раніше були наслідком порушення податкового законодавства. Тому відповідна зміна виглядає як технічна помилка під час підготовки тексту закону.
Справді, практика перевірок та їх оскарження виходила з того, що перевірятися під час перевірки, за якою платник податку мав надати пояснення або документальне підтвердження (у разі його ненадання), могли лише питання, які було викладено у запиті. Згідно з пп. 75.1.2 ПКУ, неподаткові питання (інше законодавство) можуть перевірятися під час документальної перевірки, тож мертвою норму пп. 78.1.1 назвати не можна, але сфера її застосування в новій редакції є наразі суттєво обмеженою.
Нагадаємо також, що наразі залишаються інші підпункти ст. 78, за якими є можливими перевірки за запитами: 78.1.4 та 78.1.9 (останній з них викладено в новій редакції, про що йтиметься нижче).
Завершуючи аналіз змін до пп. 78.1.1, зазначимо, що перевірка з цієї підстави є можливою лише тоді, коли платник не надає пояснення і документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня його отримання. Причому у запиті мають зазначатися порушення цим платником законодавства (тобто зазначатися, що саме порушив платник — отримувач запиту). В останні роки законодавство і практика у цій сфері розвивалися таким чином, що в запиті мали зазначатися конкретні факти порушень. Зміна формулювань у пп. 78.1.1 дає підстави для побоювань, що позитивні здобутки буде втрачено і податківці у запиті зазначатимуть не конкретні факти, а лише припущення. Такого допустити не можна. Але, як і раніше, справа за практикою, у т. ч. судовою.
Про інші зміни в частині перевірок (перевірки за скаргою контрагента щодо податкової наклданої, скарги за акцизними накладними, інвентаризаційні зміни тощо) читайте в аналітичній статті "Зміни у ПКУ щодо перевірок" у свіжому випуску ДК >>>