Держрегуляторна служба зазначила, що:
– ліцензіат є суб’єктом господарювання;
– ліцензійні умови є обов’язковими до виконання нормативно-правовими актами, які охоплюються поняттям «законодавство»;
– контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов є діяльністю органу ліцензування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства (ліцензійних умов) суб’єктами господарювання.
З наведеного випливає, що контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов є заходом державного нагляду (контролю), а орган ліцензування, уповноважений їх проводити, є органом державного нагляду (контролю) у значенні Закону №877.
Нормами статті 6 Закону №1728 виключення для відносин, що виникають під час проведення органами ліцензування контролю за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов, не встановлювались.
Отже, контроль органами ліцензування за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов повинен здійснюватися з урахуванням вимог, встановлених Законом №1728.
Формально цей ж висновок випливає з норми частини третьої статті 2 Закону №877, якою встановлено, що контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов здійснюється органами ліцензування у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених Законом «Про ліцензування видів господарської діяльності». Тобто під час здійснення контролю за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов відносини, які виникають між органами ліцензування та ліцензіатами, у контексті Закону розглядаються як відносини органу державного нагляду (контролю) з суб’єктом господарювання.
У зв’язку із вказаним, мораторій на планові перевірки та обмеження на позапланові перевірки, запроваджені статтями 2 та 3, з урахуванням виключень, встановлених ст. 6 Закону №1728, поширюються на органи ліцензування як органи державного нагляду (контролю).
Додатково ДРС зауважує, що висловлена позиція не встановлює норм права і має лише інформаційний характер.
***
Читайте також: