Нещодавно Hubs розповів про вражаючі результати роботи контролюючих органів у 2017 році. Минулого року за законодавчі обмеження на перевірки або мораторій підприємці розплатилися лише штрафними санкціями на 19,5 млрд грн проти 8,1 млрд грн у 2016 році. Тренд вимальовується дуже невтішний: загальна кількість перевірок скорочується, а суми штрафів, накладених на підприємства, збільшуються, зростають випадки зупинки господарської діяльності за виявлені або уявні порушення, вигадуються нові підстави для «шпону» бізнесу. Чи є запобіжники свавіллю наглядових органів під час дії цьогорічного мораторію? За яких умов обмеження на перевірки можуть бути зняти? Про це в ексклюзивному інтерв’ю Hubs розповіла Ксенія Ляпіна, голова Державної регуляторної служби.
— У чому полягає головна особливість цьогорічних тимчасових особливостей проведення перевірок? Саме з точки зору попередження можливих зловживань з боку контролерів.
Виключення з обмежень на проведення державного нагляду (контролю) встановлюються Кабміном. 22 лютого 2018 р. Кабмін оприлюднив затверджений постановою №1104 від 18 грудня 2017 року Перелік органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Таким чином, з цієї дати органи, зазначені у Переліку, набули права проведення планових заходів державного нагляду (контролю).
— Чому ці повноваження передані Кабміну?
Законодавець встановив можливість Кабміну самостійно визначати, які органи виводяться з-під обмежень і яким дозволяється проводити перевірки. Тому що саме він відслідковує, наскільки той чи інший орган готовий до доброчесної роботи у сфері здійснення державного нагляду та контролю.
До того ж частина контролюючих структур, так би мовити, підпорядковані міжнародному законодавству, як то, наприклад, Держатомрегулювання. Ця інспекція працює з вузьким колом суб’єктів, тому для неї обмеження недоцільні.
Є органи, які пройшли процес реформування і вважається, що вони готові доброчесно здійснювати державний нагляд та контроль. Ці питання регулюються Кабміном. А ДРС, зі свого боку, має повноваження перевіряти, наскільки доброчесно працюють контролери (минулого року ДРС провело 58 перевірок контролюючих органів – Ред.).
— Яка ще особливість цьогорічного мораторію?
Також у 2018 році почав працювати Пілотний модуль електронної системи для планування заходів державного нагляду (контролю), до якого підключається все більше контролюючих органів. За допомогою модуля будь-які підприємства можуть заздалегідь знати, коли і який контролер буде проводити у них планові перевірки.
Крім того, контролери (щоправда, поки що не всі) надають туди інформацію про вже проведені перевірки. І це надзвичайно важливо, бо ми можемо бачити, як проводяться перевірки, і попередити зловживання і виникнення корупційних ризиків, якщо, наприклад, затягується час на підготовку акту перевірки тощо. Це, з одного боку. З іншого, – органи, що включаються до цього модуля, демонструють свою готовність проводити перевірки спираючись на обмеження, передбачені базовим законом (регулярні обмеження).
— Чим вони відрізняються від мораторію?
На відміну від тимчасових обмежень (мораторію), коли діє загальне правило, за яким планові перевірки заборонені, а позапланові проводяться тільки за погодженням з комісією, яка працює при ДРС, регулярні обмеження існують для кожного конкретного органу. Вони полягають у тому, що він має оприлюднений план проведення планових перевірок та чіткий перелік підстав для проведення позапланових перевірок.
Повторюсь: контролери, для яких регулярні обмеження працюють належним чином, вважаються готовими до доброчесного здійснення державного нагляду.
— До яких контролюючих органів найбільше питань з точку зору проведення перевірок?
Найбільше турбують потенційні перевірки Держпраці. Існує розширене трактування прав і повноважень цього контролюючого органу; у нього менше і регулярних обмежень.
Крім того, договірні трудові відносини можуть перевіряти комісії, створені виконкомами при органах місцевого самоврядування, що створює додаткові ризики для бізнесу, бо дуже розширюється коло контролерів (детальніше про необмежені повноваження Держпраці Hubs написав ще влітку минулого року, але з тих пір майже нічого не змінилося – Ред.). І це викликає найбільше занепокоєння. Ми працюємо над тим, щоб відслідковувати ситуацію та реагувати на порушення у цій сфері.
— Яким повинен бути алгоритм дій підприємців у разі виявлення порушень з боку контролерів?
Раджу підприємцям за захистом своїх порушених прав звертатися з мотивованими зверненнями безпосередньо до Державної регуляторної служби України. Доцільно нагадати, що таке право передбачено ст. 10 Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Крім того, суб’єкти господарювання можуть перевірити чи затверджені та оприлюднені уніфіковані акти органу контролю, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю). На нашому веб-сайті також вказано перелік контролюючих органів, у яких ці уніфіковані форми актів не затверджено.
— Зрозуміло, що остаточне рішення щодо припинення дії мораторіїв на перевірки за законодавцями. І все ж, які прогнози у голови ДРС: як довго вони триватимуть і за яких конкретних умов будуть скасовані раз і назавжди?
Переконана, що головною умовою припинення дії мораторію на перевірки, має бути повномасштабна робота інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) (ІАС ДНК). Коли всі органи контролю підключаться до цієї системи і будуть надавати оперативну інформацію про проведення перевірок та їх результати, це дозволить значно краще контролювати доброчесність роботи перевіряючих органів та зменшить корупційні ризики.
Крім того, зараз проходить реформа ризикорієнтованості проведення державного нагляду (контролю). Критерії ризику (від визначеного ступеня ризику провадження господарської діяльності залежить періодичність проведення перевірок того чи іншого підприємства – Ред.) вдосконалюються таким чином, щоб вони дійсно відповідали реальній практиці.
Щодо прогнозу. Вірогідно, що деякі обмеження у наступному році можуть бути продовжені у форматі цього року, адже Кабмін може виключати контролюючі органи з існуючих обмежень. Це не заважає здійсненню державного нагляду, а лише запобігає недоброчесній діяльності контролерів.
Ситуація ж у законодавчій сфері буде розвиватись у напрямку посилення як відповідальності контролюючих органів, так і персональної відповідальності кожної посадової особи, яка від імені держави проводить державний нагляд та контроль (про одну з законодавчих ініціатив Hubs розповів на початку року – Ред.).