Сергій Верланов, якого Кабмін призначив головою Державної податкової служби, розповів в інтерв'ю Радіо НВ, яким буде відомство, а також чому схеми з ФОПами не дають бізнесу розвиватися.
Навіщо потрібна реформа Державної фіскальної служби?
Митна та податкова служби регулюються різними нормативно-правовими актами. Вони ідеологічно працюють по-різному. Якщо митниця спочатку приймає рішення, а потім відбувається певна бізнес-операція, то в податкової служби інший modus operandi: спочатку бізнес щось робить, потім він звітує. Відповідно і законодавчі конструкції, які регулюють ці сфери, є різними. На нашу думку, яку розділили і міжнародні партнери, це не давало ефективно реформувати ці служби.
Якою буде Державна податкова служба?
Перш за все, зміниться фокус. Державна податкова служба буде сфокусована виключно на адмініструванні податків і зборів. Вона вже не буде займатися непритаманними їй функціями забезпечення зовнішньоекономічної діяльності... Фокус буде на створенні сервісу для платників податків, який буде базуватися на рівних умовах, прозорості, справедливості. Моє особисте завдання - зробити процес і результат сплати податків приємною і почесною місією кожного в цій державі...
Державна податкова служба буде створена з нуля, однак службовці ДФС, які виконують податкові функції, будуть авоматично переведені, оскільки реорганізація йшла шляхом поділу, а не шляхом ліквідації і реєстрації нової юридичної особи.
Що буде з митницею?
Допоки конкурс на голову Державної митної служби призупинено, функції з адміністрування митної політики буде виконувати Державна фіскальна служба, тобто технічно в ДФС залишаться працювати митники, а податківці будуть переведені до нової Державної податкової служби. Однак ми не втрачаємо оптимізму, що за декілька тижнів буде ясність, це питання вирішиться, і ми зможемо стартувати відразу двома службами.
Що чекає на податкову міліцію?
В Податковій службі питання сервісної складової має стати пріоритетним. Правоохоронна функція має бути відділена. Є пять чи шість законопроектів на цю тематику, тобто це питання політичного діалогу і компромісу.
Один з варіантів - це на сьогоднішній день президентський законопроект про створення Національного бюро фінансових розслідувань, який передбачає, що цей новий орган акумулює функції з розслідування економічних злочинів з усіх органів (з СБУ, податкової міліції, звичайної міліції, з МВС). Другий варіант - це створення компактної Служби фінансових розслідувань, яка буде займатися двома-трьома білокомірцевими злочинами: ухилення від сплати податків, питання фіктивного підприємництва. Цей орган буде підпорядкуватися Міністерству фінансів. Ця модель обстоювалась і міжнародними експертами, і урядом, тому, вважаю, що вона теж актуальна і не відпала. Якась з цих моделей має бути обрана.
Які існують митні схеми?
Є велике питання щодо брендового одягу, який ввозиться як звичайний за якоюсь середньою митною вартістю - декілька доларів або десятків доларів за кілограм, коли насправді ці речі коштують набагато дорожче. По-друге, техніка, особливо мобільні телефони, ввозяться здебільшого не партіями, а подрібнюються і ввозяться шляхом поштових пересилань. Дизельне паливо змішують з іншими видами палива, на яке акциз менший. В минулі роки це була проблема з авіаційним паливом. На сьогоднішній день ми ввели спеціальну систему, яка відсікла це, однак його почали змішувати з певним видом масла для двигунів, яке є дешевшим за дизель і на нього акциз менший. Відповідно, з ним розмішують дизель.
Чому схеми з ФОПами є викликом для економіки?
Практично весь малий і середній бізнес так чи інакше повязаний з ФОПами і з юридичними особами, які знаходяться на спрощеній системі оподаткування. Розбиття цих малих і середніх бізнесів на декілька або на декілька десятків чи сотень ФОПів не дає консолідувати звітність компанії, показати вартість цього бізнесу, відповідно бізнес перестає розвиватися...
В Україні 98,5% податку на прибуток сплачує 5 тис. компаній. Всього в Україні зареєстровано близько півмільйона компаній. Ми бачимо, що в нас фактично немає оцього сконсолідованого середнього бізнесу. Тобто він є де-факто, але де-юре його нема.
Зараз в Україні достатньо жорсткі банківські нормативи. НБУ встановив світові стандарти з оцінки ризиків кредитних портфелів. Отримати капітал для того, щоб розширити свій бізнес, завезти нове обладнання, зайнятися інноваціями, вийти на міжнародні ринки вітчизняний бізнес не має можливості, оскільки він не консолідований...
Реформа цієї системи на часі, але не треба забувати, що в нас цілі прогресивні галузі чи високомобільні частини населення створені і існують завдяки цій системі.
Що робити з податковими боргами неактивних ФОПів?
Ця дискусія розгортається останні декілька місяців. Є різні погляди на цю проблему. Один з поглядів, який сповідую і я, - це питання справедливості стосовно тих фізосіб-підприємців, які сплатили в аналогічних обставинах цей внесок. Тому це питання знаходиться в площині політичного компромісу. Якщо це питання (норму про те, що неактивні ФОПи сплачують ЄСВ. - ред.) буде скасовано, необхідно тоді, на мою думку, усім фізособам-підприємцям, які сплатили такий внесок, повернути його.
Проблему з цією заборгованістю можна вирішити в інший спосіб. Наприклад, підвищити межу податкового боргу, тобто збільшити суму, яка вважається податковим боргом, за наявності якого накладається заборона на вчинення певний дій. На сьогоднішній день ця межа є достатньо низькою.
Як боротися з використаням великим бізнесом схем з ФОПами?
Нових законів не потрібно. Ми будемо шукати аргументи в існуючому законодавстві, в судовій практиці, в Кодексі законів про працю про те, що є ситуації, в яких це є зловживанням. Концепція зловживання правом відома. Думаю, ми попрацюємо в цьому напрямку.
Чи потрібно піднімати податки?
Мені здається, що з існуючою на сьогоднішній день часткою тіньової економіки - за даними Міністерства економіки вона складає 32% - у держави є достатній запас гнучкості, щоб, зменшуючи частку тіньової економіки, не збільшувати податки.
Що означає нульове декларування і податкова амністія?
Нульове декларування - це певна дата, з якої усі громадяни України будуть вважатися такими, що мають певне майно. В нас на сьогоднішній день такої дати немає. Наприклад, на питання, звідки ви взяли автомобіль, ви можете розповісти якусь історію, що бабця в 1994 році подарувала гроші, перед тим як померла чи виїхала в іншу державу. Питання нульового декларування відсікає цей пласт питань, і ми рухаємося з чистого аркуша паперу. В світовому досвіді такі заходи відомі. Вони заохочуються міжнародними організаціями, міжнародними експертами.
Питання амністії - це не питання нульового декларування, а питання того, як ми будемо тлумачити результати такого декларування. Тобто коли до нас, наприклад, приходить людина і каже, що в неї є мільйон, але нема документів про те, як вона його заробила. Тут є декілька реперних точок. Перше - питання відповідальності. Світовий досвід говорить про те, що можна звільняти від відповідальності за несплату податків під час амністії. Думаю, ми з цього маємо починати. Друге - питання ставки, тобто питання справедливості. Є люди, які заплатили податок, а є ті, які цього не зробили. Питання в тому, яка ставка має бути зараз: загальна (18+1,5%) чи якась понижена. Це питання компромісу, математичного моделювання, юриспруденції, в тому числі конституційної. Це питання може бути вирішено виключно українським парламентом.
***
Читайте також: