Малим і середнім підприємцям в Україні щосили виносять приписи про порушення карантинних вимог, навіть коли порушень як таких немає.
Як розповів UBR.ua глава Асоціації власників малого та середнього бізнесу Руслан Соболь, перевірки під час карантину нікуди не поділися і вони, як правило, позапланові.
Підприємців перевіряють на дотримання санітарних вимог, які встановили на час карантину.
"В основному під перевірку підпадає громадське харчування, але ним справа не обмежується. Причому, якщо вже приходять з перевіркою, то обов'язково щось "знаходять", навіть коли все добре. Мабуть, у контролерів все ж є поставлені плани, які треба виконувати і показувати, що робота проводиться. Інакше, виходить, якщо не знаходять порушень, значить погано працюють", – зазначив нам Руслан Соболь.
Щадні перевірки
Разом з тим, підприємці зазначають, що до конкретних штрафів справа доходить нечасто – тільки коли дуже грубі порушення або знаходять тих, кому працювати і зовсім заборонено. В основному бізнес відбувається лише приписами про усунення виявлених порушень.
Згідно з даними Держпотребслужби, яка зараз і займається найчастіше перевірками дотримання карантинних норм, тільки за останній тиждень перевірили майже 9,5 тис. суб'єктів господарювання, і у кожного п'ятого знайшли порушення.
Першочергову увагу, особливо після карантинних послаблень, перевіряльники приділяють таким публічним місцям, як ринки, торгові мережі, заклади громадського харчування та розважальні заклади.
Перевіряють не тільки, щоб відвідувачі були в масках (де це необхідно) або як часто миють приміщення, але і кількість продавців на торгових площах, а також – чи нанесена адміністрацією розмітка на її території для дотримання соціальної дистанції.
Нерідко деякі торговельні місця, зокрема на ринках, не обладнані захисними екранами, не дотримуються вимоги щодо інформування відвідувачів за встановленим обмеженням на період карантину.
"За встановлені порушення територіальними органами Держпотребслужби видано 234 приписи і 1171 пропозиції щодо їх усунення, а також складено 88 протоколів", – відзначили в прес-службі відомства.
При цьому з перевірками виходять не тільки в ресторани та кафе. Під інспекції підпадають також ряд об'єктів, діяльність яких передбачає приймання відвідувачів в офісних приміщеннях, торгівлю продовольчими і непродовольчими товарами, перукарні та салони краси.
Інспектують підприємців не тільки Держпотребслужба, але і управління з контролю за благоустроєм спільно з поліцією. Та й просто наявністю деззасобів справа не обмежується, кажуть представники бізнесу.
"Держпотребслужба дивиться чим миємо поверхні, графік прибирань, перевіряє наявність дезінфікуючих засобів, чи є маски, графік вимірювання температури співробітників, також перевіряють реєстрацію потужностей у них, а от "благоустрій", все що можна перевіряє", – каже засновник та власник ресторану Frans Grill Олександр Македонський.
В деяких областях Держпотребслужба кооперується не тільки з поліційними патрулями, але залучають навіть "муніципальну варту".
Заслані козачки
Навіть після дозволу влади працювати літнім майданчикам ресторанів під час карантину, багато хто просто боїться відкриватися, щоб не нарватися на рівному місці на штрафні санкції перевіряльників.
І ці побоювання, потрібно сказати, не позбавлені сенсу. Відомі навіть випадки, коли в ресторани спершу засилають перевіряльників "по-тихому", наприклад, заміряти відстань між столиками або наявність мийних засобів, а потім вже приходять з "офіційної" інспекцією.
"Всі бояться. Сьогодні приходили в один із закладів моєї знайомої, чоловік з рулеткою щось міряв на вході. Але пішов. Знаю випадки, коли заклади стали торгувати на винос, але при цьому відвідувачі заходили в приміщення – штраф 17 тис. грн. Після цього всі, хто запускав всередину, почали ставити столики при вході, і приймали замовлення за телефоном (так звана, доставка через двері)", – розповіла гендиректор компанії "Ресторанний консалтинг" Ольга Насонова.
Відзначимо, крім постанови КМУ щодо сфер, яким дозволено працювати і де прописані умови роботи під час карантину, місцевими радами можуть прийматися додаткові обмеження і правила роботи.
Наприклад, коли дозволили працювати продовольчим магазинам, на місцевому рівні була заборона торгівлі непродовольчими товарами в них.
Результатом такої заборони були перевірки великих магазинів на наявність, крім їжі, таких товарів як швабри, сірники і т. д.
У разі ж, якщо магазини реалізовували цю продукцію, відповідними комісіями, до складу яких входять представники поліції, Держпотребслужби і місцевих рад, виносилися постанови зняти з полиць все, що не є їжею.
"У деяких регіонах у зв'язку з цим були штрафи, наприклад, за торгівлю батарейками. Варто зазначити, що в зазначеному контексті найбільш прогресивним виявився все ж Київ, де, наприклад, дозволили їжу "на винос" до того, як уряд ухвалив постанову про це. При цьому при перевірках обґрунтуванням ставав той документ, який встановлював більше обмежень", – розповіла керівник FMCG-напряму Європейської бізнес асоціації Христина Лініченко.
Що ж стосується основних порушень, які вказувалися в протоколах, то це:
- відсутність масок у працівників;
- відсутність термометрії;
- відсутність антисептиків тощо.
На жаль, часом умови для виставляння штрафів створювалися спеціально перевіряючими органами, кажуть експерти.
"В одного з бізнесів була ситуація, коли відвідувачами магазину було 2 людини, один при перебуванні в магазині зняв маску, а другий виявився перевіряльником і склав за фактом цієї ситуації протокол. Крім того, були випадки блокування роботи магазинів нарядом поліції за незначні порушення", – додала Христина Лініченко.
***
Читайте також: Держпродспоживслужба почала перевіряти ринки на дотримання нових вимог