Нагадаємо, що більшість запитів стосується збору інформацію та копій документів в цілях проведення майбутньої документальної перевірки, адже надсилання запитів до проведення перевірки за приписами п. 78.1.1, 78.1.4, 78.1.9 ПКУ є обов’язковим.
Які запити надсилались протягом карантину?
Як показує практика, під час карантину надходять запити щодо надання пояснень та документального підтвердження:
1) з продажу продукції за цінами, нижчими за звичайні по району чи області. До речі, в окремих випадках, це стосувалось регульованих цін (згадаймо постанову КМУ від 22.04.2020 р. №341).
Звісно, ми всі можемо відстежувати зміни цін через dashboard: http://surl.li/dkkw Реєстр роздрібних цін. Але вникає питання – чи є такі ціни звичайними та чи призводитимуть продажі за цінами, нижчими за dashboard, до заниження податкових зобов’язань?
2) пояснення заниженого розміру податкового навантаження. Причина – подання протягом кількох податкових періодів «збиткової» податкової звітності,
3) пояснення наявного обсягу постачання та реєстрації податкових накладних за відсутності необхідної кількості штатних працівників – і все це за даними звітності з ЄСВ та форми №1-ДФ.
Як правило, вибирається певний місячний період (обраний навмання!) та вимога надати пояснення «здійснення госпдіяльності без залучення найманих працівників». Такі питання найманої праці стосувалось й фізосіб, яких залучали до автомобільних вантажних перевезень, якщо такі фізособи вказані у документах, отриманих від контрагентів, як водії платника податків. При цьому сам платник по них не звітувався, що, на думку податкового органу, може свідчити про можливі порушення податкового законодавства.
4) наша улюблена тематика – «за аналізом податкової інформації та інформаційно-аналітичного забезпечення бази даних ДПС, іншої інформації, наявної у податковому органі» виявлено у певному податковому періоді правовідносини з контрагентом. Тут варіантів може бути багато – причиною таких запитів є:
- за даними ЄРПН у певному місяці здійснювався продаж різних товарів/послуг (наприклад, поряд з інформаційними послугами, здійснювались перевезення та/або ремонтні роботи тощо),
- посилання на неможливість реалізації контрагентом покупця товару, обумовленого договором поставки із покупцем лише з вказівкою на те, що в цей же період (певний місяць) він придбавав товар, відмінній від реалізованого покупцю,
- не виявлено матеріально-технічної бази, основних засобів, відсутнє реальне походження робіт/послуг, тощо.
5) ну і зовсім дивне – «підтвердити (спростувати) інформацію щодо нарахування та виплати заробітної плати за неосновним місцем обліку, а також надати пояснення стосовно відсутності сплати ПДФО за неосновним місцем обліку». При цьому у самого підприємства жодних відокремлених підрозділів не зареєстровано в ЄДР, а також форма №20-ОПП по окремих областях України не подавалась.
Запити можуть надсилатись й з інших підстав. Проте такі запити об’єднує одна ознака – всі вони подавались з посиланням на пп. 16.1.7, пп. 20.1.2, п. 73.3 ПКУ. Тобто жодних натяків на «майбутню» (не)виїзну позапланову перевірку.
Тож виникає просте питання: як бути з такими запитами – відповідати чи ні? Якщо відповідати, то протягом якого терміну, враховуючи триваючий карантин?
Ну і головне питання – чи взагалі законні запити під час карантину?
Що каже ДПС?
Варто знати, як дії щодо надсилання запитів розцінюють самі податківці. А вони наводять наступну аргументацію.
1. Запити про надання інформації.
Відповідно до п. 73.3 ПКУ контролюючі органи мають право звернутися до платників податків із письмовим запитом про подання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань та її документального підтвердження. Платники податків зобов’язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Такі ж самі строки надання пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу містять приписи пп. 78.1.1, 78.1.4 ПКУ.
2. Запит на зустрічну звірку.
При проведенні зустрічної звірки платники податків зобов’язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Документальне підтвердження цієї інформації на вимогу контролюючого органу може бути надано в електронному або паперовому вигляді на вибір платника податків.
Право на отримання інформації органами ДПС закріплено й в постанові КМУ від 27.12.2010 р. №1245 «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом».
Між тим вимогами п. 52-8 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ встановлено, що тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ, зупиняється перебіг строків, встановлених ст. 73 і ст. 78 цього Кодексу щодо надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів (крім запитів контролюючих органів щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від'ємного значення з ПДВ, що надійшли (надійдуть) платникам податків по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ.
З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, перебіг строків, які зупинялися відповідно до цього пункту, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.
Висновок: податкові органи не позбавлені ні права, ні можливості складати та надсилати запити платникам податків під час карантину.
Простіше кажучи, запити надсилати ДПС може.
Проте порушення строків у 15 (або 10) робочих днів (п. 73.3 ПКУ) щодо відповіді на запит під час карантину не може призвести до призначення та проведення позапланової виїзної чи невиїзної перевірки.
Тому виходить унікальна ситуація: платники податків можуть порушувати строки надання відповіді на запит під час всього строку дії карантину без будь-яких наслідків. Тому відповіді на запити можуть надаватись й після спливу місяця чи більше часу – і жодних перевірок після завершення карантину таких платників не отримають.
При цьому строки слід рахувати так:
- 15 робочих днів відраховуються з першого календарного дня місяця, наступного за місяцем набрання чинності постанови КМУ про завершення карантину,
- строк від 1 до 15 робочих днів після завершення карантину (див. попередній пункт) з врахуванням строку від дати отримання запиту до 12.03.2020 р. Тому, якщо ви отримали запит 06.03.2020 року, то після завершення карантину у платника податків буде не 15, а вже 11 робочих днів для надання відповіді.
Чому ключовою датою є саме 12.03.2020 р.?
Це питання насправді не просте, адже саме з 18.03.2020 р.:
- встановлений мораторій на проведення перевірок (зміни до п. 52-2 за Законом №533),
- зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ (зміни до п. 52-2 за Законом №533),
- зупиняється перебіг строків, встановлених ст. 56 ПКУ за скаргами, які, зокрема, не розглянуті станом на цю дату.
Це передбачено Законом №540.
Але, коли йдеться про надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів, складених та направлених з підстав, визначених у ст. 73 і 78 ПКУ, дата для відліку строку зупинення надання відповіді на запит не визначена.
Тому, беремо дату початку карантину за постановою КМУ від 11.03.2020 р. №211, якою карантин на території України запроваджено саме з 12.03.2020 р.
Втім, нашу думку податкові органи та суди можуть не поділяти, тож спори на цю тему ще очікують багатьох платників податків, які під час карантину отримали запити та до завершення карантину не надали відповіді на них (не надали пояснення та їх документальне підтвердження) або не відмовили у їх наданні з повідомленням про таку відмову органи ДПС.
Не забувайте і про те, що згідно з абзацом двадцятим п. 73.3 ПКУ, якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим – п’ятим п. 73.3 ПКУ, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит.
Який порядок отримання запитів – електронний чи паперовий?
Більшість запитів й надалі надсилається поштою у паперовому вигляді.
Однак і зараз, і надалі ще більшу роль у листуванні з податківцями має Електронний кабінет!
Відповідно до приписів п. 42.4 ПКУ платники податків можуть листуватись з контролюючими органами через Електронний кабінет, якщо:
- платник податків подає звітність в електронній формі та/або пройшов електронну ідентифікацію онлайн в Електронному кабінеті,
- подав заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет. При цьому платник податків один раз протягом року може надіслати контролюючому органу через Електронний кабінет заяву про відмову отримувати документи через Електронний кабінет.
Отже, якщо ви користуєтесь Електронним кабінетом і вже надсилали податківцям за його допомогою звітність тощо, уважно стежте за листами, які надходять від ДПС до вас в електронному вигляді. Адже те, що ви зараз можете не відповідати на такий запит без негативних наслідків, не означає, що їх не буде після закінчення карантину!