Чи будуть приходити з трудовими перевірками інспектори від місцевих рад?
Коли йдеться про перевірки у сфері праці, до контролюючих органів віднесені також й органи місцевого самоврядування. Втім, у 2019 році цей контроль доволі обмежений, а наразі — взагалі відібраний.
До карантину ситуація була такою: у жовтні 2019 року Уряд змінив порядок координації роботи центральних органів державної влади та Уряду. Про це ми писали тут. Відповідні зміни були внесені до нормативних документів, які стосуються трудових перевірок, зокрема, постанов КМУ від 08.07.2020 р. №617 та від 21.08.2019 р. №823. Ці зміни розмежували повноваження Держпраці та органів місцевого самоврядування.
Фактично у другій половині 2019 року органам місцевого самоврядування залишили право контролю лише з питань:
- своєчасної та у повному обсязі оплати праці,
- дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці,
- оформлення трудових відносин.
Контрольні повноваження з питань виявлення неоформлених трудових відносин у формі інспекційних відвідувань мали проводитися виключно інспекторами Держпраці та її територіальних органів!
Ще тоді нас неабияк здивували такі зміни. Але, як виявилося, це була перша сходинка до тотального позбавлення органів місцевого самоврядування контрольних повноважень бізнесу у сфері праці. Адже 27.04.2021 року набере чинності Закон від 04.03.2021 р. №1320-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання надмірному тиску на суб’єктів господарювання». З цієї дати органи місцевого самоврядування при здійсненні повноважень у сфері контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення можуть проводити перевірки, які не належать до заходів державного нагляду (контролю), на підприємствах, в установах та організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідної територіальної громади (ч. 2 ст. 17 Закону №280/97-ВР).
Що це означає? Якщо раніше органи місцевого самоврядування з питань здійснення повноважень у сфері праці та зайнятості населення могли проводити перевірки на підприємствах, в установах та організаціях, що не перебувають у комунальній власності, а також фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, то наразі ситуація кардинально змінилися.
З 27.04.2021 року органи місцевого самоврядування можуть виступати з ініціативою щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю):
- на підприємствах, в установах та організаціях, що не перебувають у комунальній власності;
- щодо ФОП, які використовують працю найманих працівників.
Причому такі перевірки мають проводитися не безпосередньо інспекторами з праці органів місцевого самоврядування, а виключно шляхом подання посадовими особами органів місцевого самоврядування відповідного звернення до Держпраці чи його територіального органу про порушення госпсуб’єктом законодавства про працю та зайнятість населення (ч. 3 ст. 18, пп.5 п. а ч.1 ст. 34 Закону №280/97-ВР).
Тож відтепер до відання виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад належать лише здійснення контролю за виконанням законодавства з праці виключно на підприємствах, в установах та організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідної територіальної громади.
При цьому місцеві ради позбавлені права накладати штрафи за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (зміни до ч. 3 ст. 34 Закону №280/97-ВР)!
Відповідно до змін, внесених до п. 2 ч. 1 ст. 255 КУпАП, органи місцевого самоврядування позбавлені права складати проколи про адмінпорушення за ч. 1-4 ст. 41 КУпАП (за порушення у сфері праці щодо належних виплат працівникам та за оформлення працівників без трудового договору).
Відповідні зміни внесені й до ч.1 ст. 6 Закону №877, де підставами для здійснення позапланових заходів є звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом.
Цікава деталь: за подання безпідставного звернення про порушення госпсуб’єктом вимог законодавства про працю, посадові особи органу місцевого самоврядування несуть відповідальність, передбачену законом.
Чи впливають ці зміни на контрольні заходи, які будуть здійснені до 27.04.2021 р.?
Відповідь: на жаль, ні. Закон не має зворотної сили та не містить перехідних положень. А тому всі проведені заходи та застосовані санкції (до 27.04.2021 р.) є законними, крім одного нюансу.
Наразі невідомо, чи будуть органи місцевого самоврядування розпочинати нові контрольні заходи до 27.04.2021 р. Скоріше за все, ні, адже застосувати санкції після 27.04.2021 р. та складати акти перевірок, виносити приписи вони вже не зможуть.
Чи можуть бути застосовані санкції, якщо відбувається процес оскарження та станом на 27.04.2021 р. рішення ще не прийнято?
Оскільки в Законі не передбачено перехідних положень, це питання наразі відкрите.
На нашу думку, відсутність повноважень щодо контролю у сфері праці має означати й відсутність права приймати будь-які рішення з цих питань, у т.ч. й за результатами оскарження.
Отже, якщо рішення не прийняте (перебуває на стадії адміністративного оскарження), то санкції, на нашу думку, теж залишаться не узгодженими (і їх не треба буде платити за тими рішеннями, що були оскаржені). Втім, якщо йтиметься про судове оскарження, то рішення прийматиме вже суд.
Чи будуть матеріали незавершених перевірок передаватися до Держпраці чи територіальних підрозділів?
Безпосередньо Законом №1320 цього не передбачено. Тому така подія може стати предметом судового спору.
Втім, скористатися виявленими порушенням, на нашу думку, контролери (як колишні, так і діючі) все ж таки зможуть. Зокрема, органи самоврядування зможуть подавати до органів Держпраці відповідні звернення про порушення окремими госпсуб’єктами у сфері праці.
Штрафи за недопуск інспекторів з праці
Нормами ст. 188-6 КУпАП передбачений адмінштраф (850-1700 грн) за невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування або створення перешкод для діяльності цього органу.
Але проблема в тому, що термін «перешкода» тлумачиться всіма по-різному.
Наприклад, судячи зі судової практики, йдеться і про ненадання інформації, необхідної для інспекційного відвідування, і про ненадання доступу до виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування тощо.
А за приписами ч. 2 ст. 265 КЗпП юрособи та ФОПи, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема,
- недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
- вчинення цих дій при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини (йдеться про неоформлених працівників та зарплату «у конвертах») – у шістнадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
Тобто, навіть коли говориться про ненадання доступу до службових приміщень, це можна розглядати і як перешкоду у проведенні перевірки, і як окремий вид порушення.
І тут законодавець не вніс змін для чіткішого розуміння та необхідності розрізняти ці два види порушення, хоча розмір штрафів суттєвий. Вирішуйте самі:
- внесені зміни до ст. 188-6 КУпАП та уточнено, що адмінштраф на посадових осіб буде застосовуватись або за невиконання законних вимог посадових осіб Держпраці або його територіальних органів щодо усунення порушень законодавства про працю, зайнятість населення та загальнообов’язкове державне соціальне страхування або недопущення посадових осіб цих органів до здійснення заходів держнагляду (контролю);
- щодо створення перешкод, то відповідний термін буде наведений у ст. 1 Закону №877: створення перешкод органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) – невиконання законних вимог посадових осіб органу державного нагляду (контролю) або недопущення посадових осіб цього органу до здійснення заходів державного нагляду (контролю), підстави яких визначені законом.
На думку автора, читаючи цей закон, спадає на думку лише одне — від перестановки слів в законах суть не змінилася, а проблема невизначеності в термінах залишилась. У чому ж полягають зміни для запобігання надмірному тиску на бізнес?
Цікавий приклад: посадова особа госпсуб’єкта та ФОПи не несуть адмінвідповідальності за створення перешкод під час перевірки — лише за невиконання приписів щодо усунення порушень та за незаконний недопуск. Хоча це одне й те саме за Законом №877. Тож легше не стало.
Увага! З 27.04.2021 року у разі створення госпсуб’єктом перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов’язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону . Вочевидь, такий акт мають складати самі органи держнагляду (контролю). А госпсуб’єкт має право надати свої пояснення до такого акта та викласти своє бачення законності дії органу держнагляду (контролю).
Отже, тепер органи контролю (і це стосується не лише Держпраці, а й всіх контролюючих органів, які підпадають під дію Закону №877) мають не просто стверджувати, що госпсуб’єкт не опускає чи створює перешкоди під час перевірки посадовим особам органу контролю, а складати відповідні акти з переліком таких перешкод (дії госпсуб’єктів) та з посиланням на відповідні норми законів. І у разі спору суди будуть належним чином оцінювати подібні документи.
Цікавий момент: у разі відмови контролерів скласти такий акт госпсуб’єкт може скласти власний акт або інший документ у довільній формі, у якому буде зафіксовано незаконність дій посадових осіб органу контролю.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!