Валютний нагляд НБУ: які документи потрібно надати банку, щоб уникнути податкової перевірки

Раніше ми повідомляли про роз’яснення від ДПС України, що ненадання резидентами до банківської установи повного пакета документів за здійсненими операціями з експорту та імпорту товарів та актуальних даних є обов’язковою підставою для проведення органами ДПС документальних позапланових перевірок.

Своєчасне надання резидентами до банківської установи необхідних документів про зовнішньоекономічні операції зменшить кількість повідомлень НБУ про факти порушень та, як наслідок, зменшить кількість перевірок суб’єктів ЗЕД.

Спробуємо розібратись, про які документи йдеться та чи справді податкові органи обов’язково прийдуть із перевіркою до порушників.  

Кого стосуються валютний нагляд і штрафи за його порушення? 

Про це ми докладно і багато писали раніше, ось добірка останніх новин і статей: 

• Чи можливий імпорт без ввезення товару на територію України за ЗЕД-договорами? 
• Розмитнення та облік імпортного товару, придбаного за договором комісії 
• Реекспорт (повернення) товару: що подавати банку? 
• Зарахування зустрічних однорідних вимог за ЗЕД-договором: чи буде знятий валютний контроль? 
• Загальна сума операції підлягала валютному нагляду, але не оплачена її незначна частина: чи буде пеня? 
• Загальна сума операції підлягала валютному нагляду, але не оплачена її незначна частина: чи буде пеня? 

Радимо їх прочитати, щоб оновити в пам’яті актуальні обмеження, зокрема і ті, які діють під час воєнного стану.

Так, існує певний поріг, після якого сума порушення починає цікавити НБУ і податківців. Наразі незначною вважається сума в межах 400 тис. грн. 

А самим порушенням строків розрахунків вважається, по суті, затримка валюти за кордоном.

Тобто контролюється своєчасність отримання товарів за зробленими передплатами іноземному постачальнику, а також своєчасність надходження виручки від експорту товарів іноземному покупцю. 

Зворотна ситуація, коли резидент затримує розрахунок за вже ввезені товари або отримав передплату, але не поспішає здійснити експорт, порушенням валютного законодавства не вважається і не штрафується. 

Перевірки виконання валютного законодавства – мораторію зараз немає

Нагадаємо, що Законом № 2260 ще у травні 2022 року були внесені зміни до п. 69.2 підрозділу 10 розділу Х ПКУ. Ними було знято мораторій на проведення документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства. Йдеться про порушення в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

І податківці підтверджують, що зараз НБУ вже регулярно надсилає інформацію про порушників граничних строків розрахунків за операціями експорту та імпорту товарів.

Адже госпсуб’єкти, які здійснюють операції з експорту та імпорту товарів, повинні надавати до обслуговуючого банку в повному обсязі документи, потрібні для здійснення валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків. Якщо цього не зробити, банки передаватимуть інформацію про порушників НБУ, а той вже, своєю чергою, ДПС. 

Документи, які потрібно надати банку для зняття з валютного нагляду

Орієнтовний перелік документів, який мають надавати резиденти для здійснення валютного нагляду банками за дотримання граничних строків розрахунків у сфері ЗЕД, прописаний в Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою НБУ від 02.01.2019 р. № 7. 

У разі експорту товару – нагляд припиняється після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар. Або після надходження від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції (йдеться про заміну обслуговуючого банку).

У разі імпорту продукції, яка ввозиться до України, – після отримання інформації з реєстру МД про здійснення постачання за імпортною операцією з оформленням МД типу IM-40 «Імпорт», IM-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», IM-72 «Безмитна торгівля», IM-75 «Відмова на користь держави», IM-76 «Знищення або руйнування» (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред’явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД).   

У разі імпорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), – після пред’явлення резидентом акта, рахунку (інвойсу) або іншого документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі).

У разі імпорту продукції без її увезення на територію України – після зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку у випадку продажу нерезиденту продукції у повному обсязі за межами України (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за продаж нерезиденту продукції за межами України здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за продукцію) або подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором. 

У разі заміни кредитора в зобов’язанні за операцією з експорту товарів – після зарахування на поточний рахунок резидента – нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом – первісним кредитором товар, та за наявності документів про заміну кредитора в зобов’язанні за операцією з експорту товарів.

Якщо документи не надано 

На виконання п. 25 Інструкції № 7 та відповідно до Правил організації статистичної звітності, що подається до НБУ, затверджених постановою НБУ від 13.11.2018 р. № 120, банк, який здійснює валютний контроль за операціями у сфері ЗЕД, надає Нацбанку інформацію щодо клієнтів банку – резидентів України.

Згідно з Правилами № 120 дані про дотримання резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів подаються банками до НБУ не пізніше шостого робочого дня місяця, наступного за звітним. Отже, така інформація надходить до НБУ, а далі до ДПС досить швидко, інколи протягом місяця. Тож якщо ви не надали відповідні документи у встановлені строки, у вас є лічені тижні на те, щоб виправити цю ситуацію. 

НБУ отримує інформацію щодо резидентів-СГ: 

1.  які перевищили граничні строки:

• факт виникнення порушення граничних строків;
• завершення валютного нагляду; 
• зміни в інформації про операцію (яку вже було надано раніше) у звітному періоді;
• про наявність факту порушення  граничних строків резидентом у разі, якщо у звітному періоді зміни в інформації не відбулися;

2) які не перевищили граничні строки, дані про: 

• неподання резидентом банку документів, потрібних для здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, до дня подання звітності Національному банку;
• зміну умов договору, унаслідок чого виконання нерезидентом зобов’язань за операцією з експорту товару повністю або частково здійснюється шляхом поставки товару;
• факт завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків на підставі документів про припинення зобов’язань за операцією з експорту, імпорту товарів шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог;
• прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку.

Окрім того, банками до НБУ надається інформація: 

• щодо експорту – про вартість експортованого товару відповідно до митної декларації, акта виконаних робіт або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару у валюті розрахунку;  
• щодо імпорту – сума перерахованих на користь нерезидента коштів у валюті розрахунку.

Інформація про порушення граничного строку розрахунків за експортними операціями надається один раз у тому звітному періоді, у якому було отримано документи, що свідчать про таке порушення.

Як бачимо, інформації до НБУ надходить значно більше, ніж потрібно ДПС для штрафування за порушення правил валютного контролю. Тож до ДПС надсилається лише частина цих даних, але і їх достатньо для призначення позапланової перевірки. 

Обмін даними між НБУ та ДПС – з метою валютного контролю

НБУ подає до органів ДПС інформацію, яка стосується клієнтів-резидентів, які перевищили граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. При цьому слід пам’ятати, що, справді, серед поданої інформації будуть зазначені й документи, які не були подані банку, або навпаки, були подані та свідчать про порушення строків розрахунків. Скажімо, про те, що резидент не подав у встановлені НБУ строки для розрахунків у сфері ЗЕД відповідні акти, інвойси, інші документи, які вказують на повне виконання сторонами своїх зобов’язань, або про те, що зобов’язання за договором припинені іншим шляхом, ніж перерахування коштів и постачання товарів/послуг (зарахування зустрічних вимог, відступлення права вимоги чи переведення боргу тощо). І одночасно НБУ повідомлятиме ДПС про те, що не лише не були подані документи, а минули граничні строки для розрахунків чи поставки товару. Саме це може бути підставою для призначення документальної позапланової перевірки з боку органів ДПС.

Неподання документів на вимогу банку, якщо вони запитуються з метою здійснення валютного нагляду обслуговуючим банком, але до закінчення граничних строків розрахунків у сфері ЗЕД, на нашу думку, не може бути підставою для призначення позапланової перевірки. 

Незважаючи на те, що, з одного боку, це відносини «клієнт-банк», а з другого, – така інформація передається до НБУ у відносинах «банк-НБУ». 

Таку інформацію немає потреби передавати до органів ДПС, оскільки все ж таки контроль з боку податкових органів здійснюється в межах повноважень – дотримання платником граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями. Якщо граничний строк ще не минув – формально порушення ще немає.

Звісно, у випадку підозри, що вимоги валютного нагляду не будуть виконані, банк може вимагати підтвердні документи в межах дотримання фінансового моніторингу. Втім, на нашу думку, отримана внаслідок фінмоніторингу інформація є конфіденційною та поширюється лише в межах банківської системи і не має передаватись органам ДПС. 

А щодо обміну інформацією мж НБУ та ДПС, то він здійснюється відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1995 року № 1044 «Про заходи щодо забезпечення контролю за зовнішньоекономічною діяльністю та валютного контролю».