• Посилання скопійовано

Лікарняні від ПФУ затримуються: коли платити ЄСВ?

На думку податківців, такий ЄСВ має бути сплачено роботодавцем не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем нарахування лікарняних (крім гірничих підприємств, які зобов'язані це зробити не пізніше 28 числа наступного місяця)

Лікарняні від ПФУ затримуються: коли платити ЄСВ?

ДПС у Запорізькій області повідомляє, що роботодавець зобов'язаний сплатити єдиний внесок з нарахованої за відповідний календарний місяць суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачено такі суми фактично після їх нарахування.

Відповідно до абзаців сьомого та десятого пункту 1 частини першої статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є роботодавці – підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства, зокрема для осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами. 

Пунктом 1 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, передбачено, що нарахування єдиного внеску платниками здійснюється відповідно до статті 7 Закону №2464, порядок обчислення і сплати – відповідно до статті 9 Закону №2464.

Згідно з частиною п'ятою статті 7 Закону №2464 єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій ст. 7 Закону №2464, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачено такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята статті 9 Закону №2464).

Обчислення єдиного внеску платниками, зокрема, підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства особам, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами та отримують допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, здійснюється щомісяця на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок (частина друга статті 9 Закону №2464).

Нараховані за відповідний календарний місяць суми єдиного внеску сплачуються платниками не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої статті 4 Закону №2464, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (абзац перший частини восьмої статті 9 Закону №2464).

У разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем (пункт 6 розділу IV Інструкції №449).

 

Від редакції: як бачимо, податківці залишаються на позиції, яку вони займають з самого початку появи ЄСВ, і навіть раніше. Це й не дивно, бо ЄСВ з лікарняних зараз сплачує лише роботодавець, який їх нарахував (із суми лікарняних не утримується). 

А от що робити з ПДФО та ВЗ, які, по ідеї, мають бути сплачені за рахунок цих лікарняних? Адже ч. 2 ст. 26 Закону №1105 і досі вимагає з роботодавця відкрити спецрахунок, на який зараховуватимуться кошти на виплату лікарняних і декретних за рахунок, з 01.01.2023 р., вже ПФУ. І останній абзац цієї статті наголошує: 

"Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на здійснення застрахованим особам страхових виплат за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону".

Роки минають, а ця норма  депутатами не змінюється. Проте на практиці для ПДФО та ВЗ робиться виняток. 

Цей виняток має дуже давню природу, і ми про нього писали, зокрема, тут.

ФСС не зміг надати чіткої відповіді, що в цій ситуації робити (лист від 16.03.2011 р. №01-16-506). ДПАУ заявляла, що ПДФО, звісно, слід сплатити роботодавцю, але не прописала, як саме і з якого рахунку (лист від 15.04.2011 р. №4636/5/17-0716). І лише Мінсоцполітики надала чітку відповідь, яка і застосовується з того часу на практиці:  частина  коштів, що надходять на спецрахунок, має бути утримана в рахунок сплати ПДФО та інших платежів,  які відповідно до Законів України утримуються з цих виплат і за утримання яких роботодавець несе  відповідальність  згідно із  законодавством України (лист від 18.02.2011 р.  №1742/0/14-11/18).   

Наголосимо, що ці роз’яснення надавались під час дії старого законодавства, яке зараз не діє (хоча норми щодо спецрахунку і використання коштів на ньому «перекочували» до нової редакції Закону №1105). Тому залишається лише знову сподіватися, що позиція ПФУ така сама. 

За цих умов маємо таке: 
  • якщо кошти надійшли до 30 днів після закінчення місяця, у якому лікарняні були нараховані, то роботодавець сплачує зі спецрахунку ПДФО та ВЗ і виплачує працівнику залишок – лікарняні після оподаткування;
  • якщо ж кошти надійшли пізніше, то роботодавець сплачує ПДФО та ВЗ із власного поточного рахунку. І ось тут може виникнути проблема. 
Адже сплатити зі спецрахунку роботодавцю податки до бюджету таке правило дає. А ось щодо відшкодування ним власних витрат на сплату таких податків – ні. Тому є два варіанти: або повернути ПФУ невикористані кошти, або сплатити ці податки двічі (і з поточного, і зі спецрахунку), створивши таким чином переплату. Зрозуміло, що другий варіант привабливіший.

Джерело: ДПС у Запорізькій області

Рубрика: Право і відповідальність/Контролюючі органи і перевірки

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Контролюючі органи і перевірки»

  • Скільки часу може тривати планова перевірка ДПС?
    Тривалість планових перевірок ДПС не повинна перевищувати 30 р.дн. для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 10 р.дн., інших платників податків – 20 р.дн.
    20.11.2024140
  • Що робити у разі арешту рахунку: поради Мінʼюсту
    У разі арешту рахунку передусім потрібно звернутися до банку, щоб дізнатися, у звʼязку з чим накладено арешт. Банк надасть реквізити виконавчого провадження. За цими даними слід вже звʼязатися з виконавчою службою
    20.11.20241 340
  • УВАГА! ДРС затвердила план комплексних перевірок на 2025 рік
    Незважаючи на те, що "воєнний" мораторій на планові перевірки контролюючих органів поки що діє, деяким з них вже дозволено проводити нагляд. Тому ДРС затвердила та оприлюднила наказ щодо комплексних перевірок на 2025 рік. Він налічує 32037 записів
    18.11.20246 5856
  • Мінімізація податкових ризиків: які заходи впроваджуються ДПС?
    ДПС запроваджує нову систему, яка допомагає мінімізувати податкові ризики, поєднуючи проактивні заходи, спрямовані на запобігання можливим податковим порушенням, та реактивні заходи, спрямовані на виправлення ситуації та запобігання її повторенню
    14.11.2024162
  • Ключові заходи ДПС у межах впровадження Нацстратегії доходів до 2030 року
    Ключовими заходами ДПС у межах впровадження Нацстратегії доходів до 2030 року є зміцнення доброчесності та боротьба з корупцією, підвищення рівня дотримання податкового законодавства, автоматизація роботи з боргами, міжнародна співпраця, цифровізація
    14.11.202459