Коментар до Постанови ВС від 17.04.2024 у справі №560/3981/23
Посадовими особами Головного управління ДПС у Хмельницькій області 15.11.2022 о 13:50 проведено фактичну перевірку кафе та складено акт перевірки від 24.11.2022, де наведено висновок про використання праці без належного оформлення трудових відносин з працівниками.
У цьому кафе провадив свою госпдіяльність ФОП (припинив госпдіяльність 21.12.2022), а з 12.06.2003 основним видом економічної діяльності є діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.
На підставі акта перевірки ГУ ДПС начальник Центрально-Західного міжрегіонального управління Держпраці виніс постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 11.01.2023.
До ФОПа було застосовано штраф у розмірі 268 000,00 грн за порушення вимог ст. 24 КЗпП. Йдеться про вимогу цієї статті, за якою працівника не може бути допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення органу ДПС про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ.
За змістом ст. 265 КЗпП посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Зокрема, юрособи та ФОПи, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі
- фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту),
- оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та
- виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску
у розмірі 10 розмірів мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення. Станом на 15.11.2022 (на дату проведення перевірки/дату виявлення порушення) мінімальна зарплата становила 6 700 грн, за кожного з 4-х працівників було обраховано штраф у розмірі 67 тис. грн, загальна сума штрафу – 268 тис. грн.
А до юросіб та ФОПів, які використовують найману працю та є платниками ЄП 1 – 3 груп, у разі виявлення наведених вище порушень застосовується попередження.
Вказані штрафи накладаються Держпраці (ч. 4 ст. 265 КЗпП) відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 №509 (далі – Порядок №509).
Щоправда, сам ФОП намагався заперечити цей штраф, подав позов до суду та зауважив, що на день прийняття оскаржуваної постанови ФОП втратив статус підприємця, тож уже не був особою, яка може нести відповідальність за правопорушення, передбачене абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП.
Держпраці, зі свого боку, вважає свої дії законними та наголошує, що однією з особливостей підстав припинення зобов’язань для фізичної особи – підприємця є те, що у разі припинення суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи її зобов’язання не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою.
Докази для застосування штрафу відсутні
Суд першої інстанції звернув увагу на два моменти:
- свого часу постановою КМУ від 21.08.2019 №823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю», серед іншого, було внесено зміни до Порядку №509, у т. ч. у частині можливості накладати штрафи на підставі акта перевірки ДПС, її територіального органу, під час якої були виявлені порушення законодавства про працю, а також порядку розгляду справи про накладення штрафу;
- постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2021 у справі №640/17424/19, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021, Постанова КМУ від 21.08.2019 №823 втратила чинність з 14.09.2021.
Тому, на думку суду першої інстанції, Держпраці не мала повноважень застосовувати штрафні санкції на підставі акта перевірки органу ДПС, оскільки разом із Постановою №823 втратили чинність і внесені нею зміни до Порядку №509. Отже, з 14.09.2021 Держпраці може застосовувати штрафні санкції за порушення законодавства про працю за ст. 265 КЗпП на підставі акта лише документальної виїзної перевірки податкового органу, під час якої були виявлені порушення законодавства про працю (як це було до змін).
У нашому ж випадку штраф було застосовано на підставі акта фактичної перевірки, що не відповідає приписам Порядку №509.
Апеляційна інстанція цілком підтримала цю позицію, визнавши, що докази, отримані за результатами вказаного заходу державного контролю (фактичної перевірки податкового органу) та відображені в акті ГУ ДПС від 24.11.2022, є недопустимими доказами.
Постанову про застосування штрафу у розмірі 268 тис. грн було скасовано.
Для штрафу достатньо КЗпП та ПКУ
ВС категорично не погодився з такими висновками.
За змістом п. 80.10, 86.1 ПКУ результати фактичної перевірки у разі встановлення під час її проведення порушень оформлюються у формі акта, який складається та підписується посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їхніми законними представниками (у разі наявності) і є документом, що підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.
Відповідальність за порушення законодавства про працю, у т. ч. для ФОПів, які використовують найману працю, у вигляді штрафу, зокрема в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), передбачено нормами абз. другого ч. 2 ст. 265 КЗпП.
Тому Верховний Суд констатує, що повноваження на проведення перевірки стосовно дотримання ФОПами вимог законодавства про працю, виявлення, оформлення і фіксацію відповідних порушень (зокрема в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту)) належать податковому органу відповідно до закону.
При цьому повноваження щодо притягнення до відповідальності за порушення вимог законодавства про працю надані Держпраці.
ВС вважає, що у разі виявлення податковим органом фактів порушення вимог законодавства про працю та фіксації їх у складеному цим органом акті перевірки, надання його Держпраці в порядку взаємодії цих органів для виконання покладених на них завдань Держпраці, відповідно до закону, наділена повноваженнями притягати до відповідальності суб’єктів таких правопорушень, зокрема накладати штрафи у розмірі та в порядку, визначеному законодавством.
Окрему увагу ВС звертає на те, що підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі і для виконання законів. У такій ієрархії нормативно-правових актів виявляється конституційний принцип розподілу влади: на законодавчу, виконавчу й судову. Тому закони є основними проявами реалізації компетенції законодавчої влади, а підзаконні акти - виконавчих функцій держави, завдань виконавчої гілки влади, зокрема й Держпраці.
У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні їм суперечити. А отже, у разі суперечності норм підзаконного акта нормам закону необхідно застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
І суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір у коментованій нами справі, мали застосувати насамперед норми закону, який має вищу юридичну силу, а саме:
- наявність у Держпраці повноважень стосовно накладення штрафу на ФОПів за порушення ними вимог законодавства про працю (ч. 4 ст. 265 КЗпП),
- виявлені податковим органом порушення під час фактичної перевірки та зафіксовані цим органом в акті, складеному за результатом такого заходу державного контролю (п. 80.10, 86.1 ПКУ) – незалежно від виду проведеної податковим органом перевірки.
Загалом, ми вважаємо, що при винесенні рішення ВС упустив ще одне (третю складову. – Ред.): органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи, реалізуючи свої повноваження, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).
Отже, ВС визначився з повноваженнями Держпраці та підставами (актом перевірки органу ДПС), проте не вказав на «…у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».
Тобто спосіб реалізації повноважень, вказаний у ч. 4 ст. 265 КЗпП, а саме: штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються Держпраці у порядку, встановленому КМУ.
І в цьому випадку, на нашу думку, йдеться не про суперечність положень Порядку №509 нормам закону (КЗпП та ПКУ), а про порушення посадовими особами Держпраці порядку притягнення до відповідальності, а саме: можливості застосування штрафу лише за актом документальної виїзної перевірки. Для застосування штрафу за результатами фактичної перевірки – порядок відсутній, тобто відсутній спосіб реалізації повноважень Держпраці.
Про це ВС у своєму рішенні не згадав.
Наостанок додамо, що в частині втрати фізособою статусу ФОПа станом на дату прийняття Держпраці постанови про накладення штрафу в сумі 268 тис. грн не вказує на її протиправність, оскільки такі заходи відповідальності застосовані щодо порушень вимог законодавства про працю, які мали місце під час провадження господарської діяльності як ФОПа, тобто станом на 24.11.2022 особа ще була підприємцем (госпдіяльність за даними ЄДР припинена лише 21.12.2022).
