Схiдне міжрегiональне управлiння Держпраці повідомляє, що суд поновив працівницю на роботі, якій роботодавець встановив неповний робочий день тривалістю в 1 годину, а потім звільнив її у зв’язку із незгодою продовжувати роботи зі зміненими істотними умовами праці (Солом’янський районний суд м. Києва (12.08.2024).
Позовні вимоги
ОСОБА_1 подала позов до ТОВ «Мега Лайфсайенсіз», в якому просила:
- визнати незаконним наказ №2804/1 від 28.04.2022 про припинення трудового договору за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України;
- поновити її на посаді фахівця зі зв’язків з медичною громадськістю;
- стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29.04.2022 до дня поновлення.
Хронологія подій
07.04.2022 – накази №0704/1 та №0704/2: офіційна комунікація через e-mail, обов’язок працівників повідомити місцеперебування.
25.04.2022 – накази №2504/1 («Про зміну в організації виробництва і праці») та №2504/2 («Про зміну істотних умов праці»): встановлено неповний робочий день (1 година), пропорційну оплату, відмова від службового авто.
26.04.2022 – роботодавець повідомив працівницю про нові умови електронною поштою.
27.04.2022 – позивачка працювала дистанційно, вважаючи це згодою на нові умови.
28.04.2022 – складено Акт №1 про «ненадання згоди» працівницею продовжувати роботу зі зміненими умовами; видано наказ №2804/1 про звільнення за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП.
Позиція суду
У наказах та попередженні не визначено наслідків відмови працівниці від продовження роботи в нових умовах.
Позивач стверджує, що була зацікавлена у збереженні роботи, тому змушена була погодитися на продовження роботи в нових умовах, у зв`язку з чим 27 квітня 2022 року працювала дистанційно, незгоду на продовження роботи не висловлювала.
Доказів того, що позивачка відмовилась працювати в нових умовах праці з 27 квітня 2022 року матеріали справи не містять.
Ураховуючи, що порядок відмови працівника від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці закон детально не регламентує, проте відповідач не надав належних і допустимих доказів, що позивач не надала згоди працювати в нових умовах праці, немає правових підстав уважати, що позивач відмовилася від продовження роботи в нових умовах праці.
З огляду на викладене, відповідач порушив норми трудового законодавства України при звільненні позивача із займаної посади за п. 6 ч. 1 статті 36 КЗпП, що є підставою для поновлення позивача на займаній посаді.
Рішення судів
Солом’янський районний суд м. Києва (12.08.2024):
- визнати незаконним наказ про звільнення позивачки п. 6 ч. 1 статті 36 КЗпП.
- поновити ОСОБА_1 на посаді;
- стягнути середній заробіток за час прогулу (28.04.2022 – 12.08.2024) — 99 287,64 грн;
- стягнути судовий збір — 1 985,28 грн;допустити негайне виконання рішення в частині поновлення.
Київський апеляційний суд: апеляційну скаргу ТОВ залишено без задоволення, рішення першої інстанції — без змін.
Верховний Суд: відмовив у відкритті касаційного провадження через відсутність підстав (ціна позову < 250 прожиткових мінімумів).
Джерела: