Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради на своїй сторінці у Facebook розповідає, що 09 квітня 2026 року Верховний Суд ухвалив постанову у справі №914/746/25, яка стала дуже показовою для всіх комунальних ринків, підприємців та органів місцевого самоврядування. Суд не просто вирішив конкретний спір між ринком і ФОПом – він дав принципове тлумачення, що таке торговельне місце, яка природа договору на його користування і які норми права застосовуються.
Це рішення цікаве тим, що Верховний Суд відступив від попередньої позиції, яку сам же висловлював у 2025 році.
Суть спору: контейнер, ринок і закінчення договору
Комунальне підприємство «Центральний ринок» Шептицької міської ради звернулося до суду з вимогою:
- зобов’язати підприємця ФОП Сівохіна звільнити торговельне місце;
- демонтувати контейнер, що стояв на площі ринку.
Позиція КП була проста:
- договір діяв до 31.12.2024;
- продовження не оформлено;
- отже, після цієї дати ФОП не має права торгувати.
Суди першої та апеляційної інстанції підтримали ринок і зобов’язали підприємця звільнити місце.
Аргументи ФОПа: «воєнний стан = автоматичне продовження»
ФОП подав касаційну скаргу і заявив:
цей договір – це оренда комунального майна, а тому застосовується Закон №157-IX «Про оренду державного та комунального майна» та Постанова КМУ №634.
А оскільки воєнний стан триває, то за його логікою:
договір автоматично продовжується на весь період воєнного стану + 4 місяці після його завершення.
Верховний Суд: ключове питання – що таке «торговельне місце»?
Судова палата Касаційного господарського суду поставила чіткі питання:
1. що таке ринок?
2. що таке торговельне місце?
3. яка правова природа договору?
4. чи застосовується Закон №157-IX?
І дала фундаментальні відповіді.
Висновок №1: торговельне місце – це не об’єкт оренди комунального майна
Верховний Суд пояснив:
торговельне місце – це площа, відведена для здійснення торгівлі (лотки, столи, контейнери, палатки тощо).
Це не будівля, не приміщення і не частина нерухомості в класичному сенсі.
Висновок №2: договір торговельного місця – не «класична оренда»
Суд прямо вказав:
- договір на торговельне місце – це письмова угода між адміністрацією ринку та продавцем;
- до нього можуть застосовуватись правила оренди лише частково (mutatis mutandis);
- підприємцю не передається володіння майном, як при звичайній оренді нерухомості.
Тобто це скоріше спеціальна угода на право зайняття площі, а не типовий договір оренди.
Висновок №3: Закон №157-IX не застосовується
І це головна сенсація постанови.
Суд зазначив:
торговельне місце не входить до переліку об’єктів оренди, визначених ст. 3 Закону №157-IX.
Отже:
- Закон №157-IX не регулює продовження таких договорів;
- Постанова №634 про «воєнне автоматичне продовження» теж не застосовується.
Верховний Суд відступив від попереднього висновку (справа №914/622/24)
У 2025 році у справі №914/622/24 Верховний Суд погодився, що договір торговельного місця може розглядатися як оренда комунального майна.
Але тепер Суд прямо заявив:
цей висновок був помилковим, і Суд від нього відступає.
Це означає: практика змінена, а комунальні ринки та підприємці мають орієнтуватися на новий підхід.
Яке право застосовується?
Верховний Суд визначив:
регулювання здійснюється через:
- Цивільний кодекс України
- Правила торгівлі на ринках (наказ №57/188/84/105)
- Положення КМУ №868
Тобто ключова база – ЦКУ, а не спеціальний закон про оренду комунального майна.
Найцікавіше: договір фактично поновився автоматично… але за ЦКУ
Хоча ФОП програв аргумент про Закон №157-IX, він все одно виграв справу.
Чому?
Бо Верховний Суд застосував ст. 764 ЦКУ:
- якщо наймач продовжує користуватися майном після завершення договору,
- і наймодавець протягом 1 місяця не заперечив,
- договір вважається поновленим на той самий строк.
Що сталося фактично?
- Договір діяв до 31.12.2024
- ФОП продовжив користування місцем
- КП надіслало вимогу звільнити місце лише 21.02.2025
Тобто пройшло більше ніж 1 місяць.
Верховний Суд зробив висновок:
договір вважається поновленим до 31.12.2025.
А отже:
позов КП у березні 2025 року був безпідставний.
Результат справи
Верховний Суд:
- скасував рішення першої та апеляційної інстанцій
- ухвалив нове рішення – відмовити у позові
- стягнув із КП на користь ФОПа 9689,60 грн судового збору
Чому це рішення важливе для всіх ринків України?
Ця постанова – не просто «спір про контейнер».
Вона дає чіткі орієнтири:
Для комунальних підприємств
- не можна автоматично застосовувати Закон №157-IX до торговельних місць;
- якщо хочете припинити договір – потрібно діяти швидко;
- важливе значення має місячний строк після закінчення договору.
Для підприємців:
- користування місцем після завершення договору може бути законним;
- але тільки якщо адміністрація ринку не заявила заперечення вчасно.
Для юристів та ОМС:
- нова позиція Суду фактично формує інший підхід до класифікації ринкових договорів;
- це вплине на десятки аналогічних спорів по Україні.
Практичний висновок: як діяти після закінчення договору?
Якщо ви адміністрація ринку:
після закінчення строку договору потрібно протягом 1 місяця письмово заявити заперечення, інакше договір буде поновлено автоматично.
Якщо ви підприємець:
якщо ви залишилися торгувати, а адміністрація мовчить – це може означати поновлення договору за ст. 764 ЦКУ.
Підсумок позиції Верховного Суду
Торговельне місце на ринку – це не комунальне майно в сенсі Закону №157-IX.
Договір користування місцем – особливий договір, який регулюється ЦКУ та правилами ринкової торгівлі.
Якщо адміністрація не заперечила протягом місяця після завершення договору – він вважається поновленим.
