- Суть спору
- Чому працівник звернувся саме до міської ради?
- Що сказали суди?
- Ключовий висновок Верховного Суду
- Коли міська рада все ж може відповідати?
- Реорганізація не звільняє від відповідальності
- Чому не спрацювало посилання на іншу практику Верховного Суду?
- Висновок
Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради зазначає, що 17 червня 2026 року Верховний Суд відмовив керівнику комунального підприємства у спорі щодо стягнення багатомісячної заборгованості із заробітної плати, що стало показовим для працівників комунальних підприємств, які вважають, що за борги підприємства автоматично відповідає міська рада.
Суть спору
Позивач понад два роки виконував обов'язки директора КП «Чисте місто» міської ради. За його словами, з січня 2023 року до вересня 2024 року підприємство фактично не виплачувало йому заробітну плату.
Сума вимог була значною:
- понад 732 тис. грн заборгованості із зарплати;
- майже 67 тис. грн інфляційних втрат;
- понад 20 тис. грн 3% річних.
Загалом працівник просив стягнути понад 820 тисяч гривень.
Проте позов було подано не до комунального підприємства, а безпосередньо до міської ради.
Чому працівник звернувся саме до міської ради?
Аргументація позивача виглядала логічною:
- саме міський голова призначив його на посаду;
- міський голова встановив посадовий оклад;
- міська влада звільнила його з роботи;
- підприємство перебувало у процесі реорганізації;
- власником КП була територіальна громада в особі міської ради.
На думку позивача, саме рада виступала роботодавцем і повинна була відповідати за невиплату заробітної плати.
Що сказали суди?
Суд першої інстанції, апеляційний суд, а згодом і Верховний Суд дійшли однакового висновку: позов подано до неналежного відповідача.
Суди встановили, що КП «Чисте місто»:
- є окремою юридичною особою;
- має власний баланс і рахунки;
- самостійно веде господарську діяльність;
- самостійно визначає систему оплати праці;
- несе відповідальність за своїми зобов'язаннями.
Тобто саме підприємство, а не міська рада, повинно було виплачувати заробітну плату працівникам.
Ключовий висновок Верховного Суду
Верховний Суд наголосив: факт того, що орган місцевого самоврядування створив комунальне підприємство, призначає його керівника або є власником майна підприємства, не означає автоматичного виникнення відповідальності за борги такого підприємства.
Комунальне підприємство і його засновник — це різні суб'єкти права.
Закон прямо передбачає, що територіальна громада та орган місцевого самоврядування не відповідають за зобов'язаннями створених ними юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом.
Коли міська рада все ж може відповідати?
Суд звернув увагу на важливий виняток.
Субсидіарна відповідальність органу місцевого самоврядування можлива лише тоді, коли буде доведено, що саме дії або бездіяльність засновника призвели підприємство до банкрутства чи неплатоспроможності.
У цій справі таких доказів не було.
Позивач не довів, що саме рішення або дії Енергодарської міської ради стали причиною неможливості виплати заробітної плати.
Реорганізація не звільняє від відповідальності
Ще один важливий висновок стосується підприємств, які перебувають у процесі припинення або реорганізації.
Сам факт перебування юридичної особи у стадії реорганізації не означає, що її борги автоматично переходять до засновника.
Поки підприємство не припинене та існує як юридична особа, воно залишається самостійним учасником правовідносин і відповідає за свої борги.
Більше того, при реорганізації права та обов'язки переходять до правонаступника.
Чому не спрацювало посилання на іншу практику Верховного Суду?
Позивач посилався на іншу постанову Верховного Суду, де належним відповідачем був департамент освіти.
Однак Верховний Суд пояснив різницю.
У справі щодо директора школи саме департамент освіти був стороною трудового договору та безпосереднім роботодавцем.
У даному ж випадку йдеться про комунальне підприємство, яке є окремою юридичною особою та самостійно здійснює оплату праці своїх працівників.
Тому механічно переносити висновки з однієї справи на іншу не можна.
Ця постанова є важливим орієнтиром для працівників комунальних підприємств та їхніх керівників.
Перед зверненням до суду необхідно правильно визначити відповідача. Якщо заробітна плата нараховується та виплачується комунальним підприємством, то саме воно, як правило, і має відповідати за трудовими вимогами.
Навіть якщо підприємство створене міською радою, фінансується частково з бюджету або перебуває у процесі реорганізації, це саме по собі не робить орган місцевого самоврядування боржником перед працівником.
Висновок
Верховний Суд підтвердив принципову позицію: власник комунального підприємства не відповідає автоматично за його зарплатні борги.
Для успішного захисту трудових прав важливо не лише довести факт заборгованості, а й правильно визначити того, хто зобов'язаний її погасити. Інакше навіть обґрунтовані вимоги можуть залишитися без задоволення через помилку у виборі відповідача.
Постанова Верховного Суду від 17.06.2026 року у справі №334/9606/24 стала ще одним нагадуванням: у трудових спорах правильне визначення роботодавця іноді має не менше значення, ніж сам факт порушення права на оплату праці.
