Фраза в акті ДПС «документи не надані» – не привід для штрафу: рішення Верховного Суду та коментар редакції

1. Яку справу розгядав Верховний Суд?
2. Що про облік товарних запасів каже Закон про РРО та Порядок №496?
3. Яка позиція Верховного Суду?
4. Практичні рекомендації для ФОП

Коментар до постанови Верховного Суду від 03.06.2026 у справі №380/21382/24

Яку справу розгядав Верховний Суд?

Усе розпочалося з того, що ДПС провело фактичну перевірку магазину, який належить фізичній особі – підприємцю (ФОП). За результатами перевірки податківці склали акт, у якому зафіксували порушення п. 1, 2, 12 ст. 3 Закону про РРО та норм Порядку ведення обліку товарних запасів ФОП, затвердженого наказом Мінфіну від 03.09.2021 №496 (далі – Порядок №496).

Суть справи та претензії ДПС:

• ФОП надав перевіряючим договір комісії та акт приймання-передачі товарів. Проте податківці заявили, що цього замало, оскільки «не надано первинні документи щодо походження товару в магазині».
• В акті перевірки податківці зазначили загальну вартість товару, не облікованого у встановленому порядку, який знаходиться в місці реалізації.
• Як наслідок, орган ДПС прийняв ППР із застосуванням до підприємця штрафу в розмірі 334 726 грн (за порушення ведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів за місцем їх реалізації).
• ФОП не погодився з цим ППР і розпочав судове оскарження. Справа дійшла до найвищої судової інстанції.

Що про облік товарних запасів каже Закон про РРО та Порядок №496?

Для того щоб зрозуміти логіку суддів, звернімося до нормативної бази.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону про РРО суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, зобов'язані вести облік товарних запасів у порядку, встановленому законодавством, і продавати лише той товар, що відображений у такому обліку. До того ж підприємець зобов'язаний надати перевіряючим на початку перевірки документи, які підтверджують облік та походження товарів, що знаходяться у місці продажу.

Яка відповідальність за порушення цієї норми? Її визначає ст. 20 Закону про РРО. Тому при перевірці податківці визначають продажну вартість товарів, за якими не ведеться товарний облік, і застосовують штраф в розмірі 100% таких товарів (але не менш ніж 170 грн.).

Аналізуючи ст. 20 Закону про РРО, Верховний Суд прийшов до висновку, що вона містить два самостійних склади правопорушення, які можуть тягнути за собою штраф як разом, так і окремо:

• здійснення реалізації товарів, які взагалі не обліковані у встановленому порядку;
• ненадання під час перевірки документів, що підтверджують облік товарів, які знаходяться у місці продажу.

Зверніть увагу!

Момент надання документів про товарний облік в разі фактичної перевірки останнім часом набув надважливого значення. Податківці наполягають, що документи повинні бути надані на початок перевірки, якщо надати їх під час перевірки або під час оскарження акту - це вже порушення. У судів різне ставлення до цього питання, проте, є колізія між нормами Закону про РРО, якою оштрафований суб’єкт господарювання може скористатися. Ми про це писали тут і дуже радимо вам цю статтю прочитати!

Документи обліку та походження товарів – під ними мається на увазі Форма ведення обліку товарних запасів та первинні документи (п. 2 розд. І Порядку №496). Записи до Форми обліку вносяться в хронологічному порядку до початку реалізації товарів (п. 1 та 4 розд. ІІ Порядку №496).

У свою чергу первинними документами для ФОП є: опис залишку товарів на початок обліку, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні та товарні чеки тощо, які містять реквізити обох сторін, дату, найменування, кількість та вартість товару. Обов’язок зберігати первинні документи у місці продажу існує лише до моменту вибуття останньої одиниці товару, відображеної в них (п. 10 розд. ІІ Порядку №496, постанова ВС від 08.01.2026 у справі №140/844/25).

Важливо!

У нашій справі ФОП працював як комісіонер: продавав мобільні телефони та аксесуари. За актом приймання-передачі до договору комісії від комітента він отримав 1499 одиниць товару. Ці дані ФОП чітко заніс до Форми обліку товарних запасів, а самі документи (договір, акт із поіменним переліком та Форму) надав перевіряючим і додатково продублював поштою у запереченнях до акту перевірки. Надані документи містили всі необхідні реквізити для ідентифікації товару та сторін.

Яка позиція Верховного Суду?

Розглядаючи цю справу, Верховний Суд повністю став на бік підприємця. Самого лише сухого запису ДПС в акті про «ненадання документів» абсолютно недостатньо. Верховний Суд наголосив: для застосування штрафу за ст. 20 Закону про РРО податковий орган зобов'язаний чітко встановити й довести, який саме товар знаходився в місці продажу на момент перевірки. 

Відповідно, лише у разі встановлення контролюючим органом, що у місці продажу на момент проведення перевірки фактично знаходився конкретний товар, який не внесений до Форми обліку та щодо якого відсутні первинні документи, наявні підстави для застосування до суб`єкта господарювання фінансової санкції, передбаченої ст. 20 Закону про РРО.

Отже, під час перевірки ДПС мала з’ясувати такі питання:

1. Який саме товар знаходився у місці продажу на момент перевірки (конкретні назви, позиції, кількість).
2. Щодо якого саме товару (з-поміж виявленого) відсутні підтверджуючі документи або записи у Формі обліку.
3. Яких саме документів, на думку контролюючого органу, не вистачало підприємцю для повного підтвердження (наприклад, конкретної накладної, митної декларації тощо).

У коментованій справі податківці просто проігнорували надані договір комісії та акт приймання-передачі, зазначивши загальну суму «необлікованого» товару – 333 736,00 грн. Проте вони не змогли пояснити, чому надані ФОП документи не відповідають Порядку №496, і які ще документи ФОП мав надати на товар, отриманий під реалізацію (комісію).

Загалом у Верховного Суду склалося враження, що податківці на фактичній перевірці намагалися віднайти не РРО-порушення, а ознаки нереальності здійснення господарської операції за договором комісії. Натомість Суд зауважив, що така мета характерна для документальної перевірки платника податків. А предметом фактичної перевірки є дотримання платником податків (позивачем) норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Отже, реальність виконання умов договору комісії не є предметом розгляду у цій справі.

Верховний суд вирішив: орган ДПС має зазначати в акті конкретні порушення, а не описувати їх загальними словами 

Вердикт Суду: штраф на ФОП визнано безпідставним і скасовано.

Практичні рекомендації для ФОП

1. Майте документи під рукою. Завжди тримайте Форму обліку товарних запасів та первинні документи на наявний у залі товар безпосередньо на торговій точці (або копії, якщо оригінали у сейфі/бухгалтера – їх можна донести до кінця перевірки відповідно до п. 11 розд. ІІ Порядку №496).
2. Фіксуйте передачу документів. Якщо перевіряючі відмовляються приймати документи або вдають, що їх «не помічають», негайно пишіть про це у запереченнях до акту, фіксуйте процес на відео, а копії документів у той самий день надішліть на адресу ДПС поштою (цінним листом з описом вкладення) або через Електронний кабінет.
3. Вимагайте конкретики в знайдених порушеннях. Якщо перевіряючі усно чи письмово заявляють про «відсутність документів», вимагайте зафіксувати у Акті: назву конкретної речі (наприклад, «смартфон модель Х, 3 шт.»), на яку начебто немає накладної. Загальний запис на кшталт «виявлено необлікований товар на суму 100 000 грн» – це пряма підстава для скасування штрафу в суді через недоведеність складу правопорушення.