Правовий висновок ВСУ про звільнення майна з-під арешту
Вилучено з «Моїх новин»
Справа від 15.05.2013 р. №6-26 цс 13
17.05.20132 049
Посилання скопійовано
Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Верховний суд України розглянув справу, предметом якої був спір за позовом власника про звільнення майна з-під арешту, накладеного в процесі кримінального провадження.
При розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив правовий висновок, відповідно до якого, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване в процесі кримінального провадження майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. В порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, розглядаються заяви боржників на правильність арешту майна.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Зверніть увагу! Матеріали в розділі «Новини», а також коментарі до них можуть містити аналітичні погляди сторонніх експертів та представників державних органів. Редакція докладає зусиль для перевірки достовірності даних, проте думка авторів може не збігатися з позицією редакції.
Оскільки податкове та бухгалтерське законодавство постійно змінюється, ми рекомендуємо використовувати наведену інформацію як довідкову та звертатися за індивідуальною консультацією перед прийняттям фінансових рішень. Редакція здійснює модерацію коментарів відповідно до Редакційної політики сайту.
Розглянемо ситуацію, коли скарга покупця запустила раптову перевірку без попереджень від ДПС та принесла понад 600 тис. грн штрафу. У статті - розбір цьогорічного рішення Верховного Суду та рекомендації, як бізнесу захиститися від раптового візиту податківців
Щойно ви подали скаргу до ДПС на ППР і отримали відмову – у вас лишається всього місяць, щоб піти в суд. залишення позову без розгляду – це не вирок. Якщо ви діяли добросовісно, не зволікали і можете пояснити причини затримки, право на суд зберігається
Рішення окупаційної влади про позбавлення громадян права власності на земельні ділянки в Криму не створили законних правових наслідків, а їхні законні власники зберегли свої майнові права
Провадження у справі не зупиняється з підстави оскарження в іншому судовому провадженні нормативно-правового акта, який підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, бо суд наділений повноваженнями самостійно оцінити його відповідність вищим юридичним актам
Закон надає право, а його реалізація не може залежати від того, чи встиг державний орган затвердити необхідний наказ. Якщо право виникло відповідно до чинного на той момент закону, його не можна скасувати або звузити через нормативні акти, прийняті пізніше
Контрагент-нерезидент відвантажив для нашого підприємства товар через логістичну компанію. Товар був розмитнений, однак до його отримання на складі перевізника стався ракетний удар, унаслідок якого вантаж було повністю знищено. У підприємства є лише митна декларація та зобов'язання перед нерезидентом щодо оплати товару. Які подальші дії підприємства? Чи можна включити до витрат суму заборгованості перед постачальником? Які наслідки виникають з ПДВ?
Чи буде діяти КЕП отриманий в КНЕДП ДПС після 01.07.2026 року, у зв’язку із новими стандартами криптографічного захисту «Купина»? Чи буде діяти КЕП, отриманий у КНЕДП ДПС, після 01.09.2026 р. у зв’язку із застосуванням ґеш-функції за новим ДСТУ 7564:2014 «Купина»?
На підприємство 2 липня прийшов виконавчий лист. В ньому вимога: згідно з судовим рішенням з працівника підприємства утримувати 20% заробітної плати на користь фінансової установи до повного погашення боргу. Який алгоритм дій бухгалтера в даній ситуації?
ФОП на ІІІ групі єдиного податку надає консультаційні послуги з психології та приймає оплату через еквайринг Монобанку. Чи необхідно було застосовувати РРО (фіскалізувати) такі розрахункові операції відповідно до вимог законодавства?
Юридична особа користується кількома земельними ділянками державної власності, розташованими у межах різних територіальних громад з різними кодами КАТОТТГ, хоча всі ці громади обслуговує одна ДПІ. Чи достатньо подати одну декларацію з плати за землю на всі ділянки, чи потрібно подавати окрему декларацію по кожній територіальній громаді?
